# "Світи сновидця" ("Dreamer’s worlds"). Едмонд Гемілтон | Аудіокнига

An episode of [СлухаUA | Аудіокниги Фантастика](https://invisiblenetwork.ai/podcast/6802009397), 14 Sep 2026, 1 h 28 min.

Audio: https://anchor.fm/s/115e236d0/podcast/play/125717620/https%3A%2F%2Fd3ctxlq1ktw2nl.cloudfront.net%2Fstaging%2F2026-8-14%2F21d741bd-da1b-5cdd-f8e1-3d74d28e210d.mp3

Чи можливо жити двома абсолютно реальними життями одночасно? Звичайний страховий клерк Генрі Стівенс усе життя потерпає від дивної загадки: щоночі вві сні він стає відважним принцом Хал Каном у жорстокому та яскравому світі Зар під двома місяцями. Водночас Хал Кан бачить уві сні «нереальне» сіре життя клерка із Землі. Межа між реальністю та маренням остаточно розмивається, коли над королівством Джотан нависає смертельна загроза, а отруєні стріли ворогів змушують обидва світи зіткнутися... Перекладено та озвучено: Євгеній Квітницький для каналу @sluhaua 🔹 Приєднуйтеся до ТГ-каналу: https://t.me/sluha_ua 💎 Стати спонсором на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCeLVhwBtfyXFUiY3UOy8OIA/join 🍩 Підтримати гривнею на Donatello: https://donatello.to/sluha_ua ☕️ Закинути на "каву" (Монобанка): https://send.monobank.ua/jar/8gzRQ7AfVS

## Transcript

[0:00] Вітаю мене звати євгеній і ви на каналі слухаю.
[0:03] А де фантастика звучить українською сьогодні до вашої
[0:06] уваги захоплива повість едмонта гемілтона світи сновиця вперше
[0:11] опублікована у листопаді 1000 девятсот 41 року на сторінках
[0:16] журналу wild tales. За жанром це захопливе
[0:19] пригодницьке фентезі та історія про подвійне життя.
[0:22] Емілтон створив яскраву оповідь про людину, чия свідомість
[0:25] опинилася в пастці між 2 абсолютно реальними світами де
[0:29] щоранку та щоночі. Зникає сама межа між сном та
[0:32] дійсністю. Цей переклад та озвучку я зробив
[0:36] особисто, тож якщо вам до подобає те, що я роблю, не
[0:39] пошкодуйте вподобайку та підпишіться на канал, зробіть
[0:42] це, будь ласка, прямо зараз і допоможете каналу рости далі
[0:46] реквізити для підтримки моєї роботи.
[0:48] Ви знайдете в описі, а зараз мощуйтеся зручніше і приємного
[0:52] прослуховування. Стримуючи свого поніна гребені
[0:59] hal вказав у низ на піски пустельних земель, що
[1:02] простягалися всяві багряного сонця, яке схилялося до обрію.
[1:07] Ось ми й прибули і хлопці бадьоро оголосив.
[1:10] Він, бачите, он тій чорні плями в пустелі це намети
[1:14] пустельників. Його струнка юнна постать
[1:18] подалася вперед у сідлі, а на веселому молодому обличчі
[1:21] читалося палке очікування, проте брусул попецькуватий воїн у
[1:27] синій шкіряній броні, який сидів біля нього та маленький зур
[1:31] зморщений 3 супутник із їхньої трійці перезирнулися з неспокої.
[1:37] Нема чого напхатися до пустельників гучно умови в
[1:41] кремезний брусул твій батько король наказав проводити
[1:45] розвідку лише на захід. До гір драгал ми це зробили й не
[1:48] знайшли в них жодного сліду клятих банків.
[1:51] Наше завдання тепер повернутися до джатана та доповісти та чого
[1:57] ти злякався. Глузливо вигукнув халкан ми
[2:00] вдягнені в непоказний шкіряний одяг і маємо звичайну зброю.
[2:05] Спокійно видамо себе перед пустельниками за найманців із
[2:08] каубаса. Та, навіщо нам взагалі турбувати
[2:11] цих клятих дикунів люто заперечив брусул, у них немає
[2:16] нічого, що нам потрібно. Маленький зур пивнув хихотінням
[2:21] його зморщене, схоже, на жабяче обличчя вкрилося мереживом
[2:24] зморшок від глузливої посмішки. Наш принц чув про тупу стельну
[2:29] принцесу доньку старого бладоміра яку кличуть золоті
[2:33] крила захихотів він та, щоб мені провалитися, вибухнув брусил я
[2:39] міг би і здогадатися, що справа в бабі.
[2:42] Слухай, якщо ти гадаєш, ніби я дозволю, тобі ризикувати нашими
[2:46] життями та успіхом розвідки заради того, щоб повітріщатися
[2:50] на якусь пустельну дівку, то ти. Я абсолютно згоден із тобою
[2:55] брусуле весело вигукнув халкан і пустив коника в галоб його поні
[3:01] шалено панісся вниз по багряному хребту а до воїнів донісся його
[3:05] спів. Прийшли до джотана добре затишшя
[3:10] скінчилось банти тікали додому, коли їхня кров пролилась.
[3:15] Ох дідько пузя в усіх цих дівчат нам край через твоє дурне
[3:20] безумство застагнав брюссел, коли наздогнав його.
[3:24] Якщо ці пустельники викриють нас, то матимуть гарну розвагу
[3:28] халкан вишкірівся ендокремезного воїна та зморщеного шпигуна.
[3:33] Ми ненадовго лише подивимося, яка вона за себе ця золоті
[3:37] крила, від якої марять усі пустельні племена.
[3:42] Вони рушили вперед жовтогарячої пустелею величезне червоне
[3:46] дископодібне сонце світило їм просто в обличчя, схиляючись до
[3:50] горизонту. Тим часом на сході вже
[3:53] піднімалися 2 місяці кві та квілус схожі на тімяно рожеві
[3:58] щити тіні велетенськими смугами видовжувалися на жовтому піску
[4:03] збоку далеких полярних земель цього світу.
[4:06] Зар дув різкий вітер позаду височили масивні тьмяночервоні
[4:11] схили гір драгал, що відокремлювали пустоще від
[4:15] їхньої прибережної країни джотан.
[4:19] Попереду постало кочове поселення десятки ласковерхих
[4:22] наметів зі сплетеної чорної вовни гірків.
[4:26] Великі табуни коней чорної пустельної породи паслися під
[4:29] наглядом галасливих підлітків пастухів.
[4:32] Уздовж вуличок здіймався дим. Багать люті смагляві
[4:37] пустельники. Чия шкіра була темнішою за
[4:39] бронзові обличчя халкана та його супутників недоброзичливо
[4:43] примружувалися калитрійця вїжджала всередину.
[4:47] Пустельні воїни рушили за ними невимушено прямуючи до великого
[4:51] шатра в центрі табору. Чудово ми втрапили в паску
[4:56] пробурчав брусул. Тепер нас урятують тільки наш
[4:59] розум, а це означає, що на тебе халка не розраховувати не
[5:03] доводиться. Халкан засміявся.
[5:07] Добрий меч заведе чоловіка туди, де розум смітнеться.
[5:10] Памятайте, ми з каубаса. Вони спішилися біля великого
[5:15] шатра і зайшли всередину спустельних вартових і з
[5:18] котячими очима. Смолоскипи заливали червоним
[5:22] сяйвом внутрішні великого намету уздовж рядів на рогожах сиділи
[5:26] вожді пустельників. Вони бенкетували, пили і
[5:29] сварилися. На низькому помості сидів старий
[5:34] бладомір, їхній найвищий вожді старий правитель пустелі був
[5:39] бородатим сивооким шістдесятирічним воїном із
[5:42] загартованою піщаними бурями та сонцем жовтавою шкірою.
[5:46] Його кривий меч спирався на коліно, а сам він пив із глека
[5:51] пурпурове луріанське вино. Погляд халкана одразу полинув до
[5:56] дівчини, що сиділа поряд із вождем.
[5:59] Його охопило розчарування. І це ота знаменита золоті крила
[6:05] ця тендітна дрібна худенька темноволоса, дівчина в чорному
[6:09] шкіряному одязі. Там ніжи нема нічого особливого,
[6:13] мила не більше зі своїм гладеньким чорним волоссям і
[6:17] витонченими рисами золотавого обличчя.
[6:20] Але й наполовину не така гарна, як багато знайомих йому дівчат.
[6:25] Дівчина підвела очі, його погляд зустрівся з її поглядом.
[6:31] Удар цих смолянок чорних очей був подібний до зіткнення мечів
[6:36] на мить принц джотана побачив у них дух палкий мов спалах
[6:40] блискавки. Кого тепер я розумію?
[6:44] Чому від неї шаленіють? Захоплено?
[6:46] Подумав він. Вона ж дика кішка пекельно
[6:49] небезпечний. Від того вдвічі краща.
[6:53] Чорні брови дівчини гнівно відвернулися від відвертого
[6:56] зухвалого захоплення на обличчі хаткана вона щось мовила
[7:00] батькові була домдомір похмуро подивився на високого молодого
[7:04] воїна, який бішкірявся та на 2 його супутників водяники
[7:10] зневажливо прибурчав вожддь, уживаючи прізвисько, яким
[7:13] мешканці пустель кликали прибережні народи.
[7:17] Чого вам треба? Миска ковбаса швидко відповів,
[7:21] брусул, нам довелося тікати. І коли минулого року банти
[7:24] захопили наше місто. Тепер ми люди без батьківщини,
[7:28] тож вирішили запропонувати свої мечі вам бладомір сплюнув нам
[7:34] людям пустелі не треба наймати мечі можете заночувати в наметі,
[7:38] а завтра забирайтеся геть. Саме цього халкан і очікував він
[7:44] майже не слухав його очі повні зухвалого захоплення, ані на
[7:49] митні відривалися від дівчини з дивним імям золоті крила у
[7:54] великому освітленому сколоски наметі пролунав проникливий
[7:57] вигул худий косоокий пустельний воїн підхопився на ноги, указав
[8:02] на халкана це не каубієць це принц джотана я бачив його з
[8:07] королем його батьком 2 роки тому в місті джотан.
[8:12] Меч халкана зі свистом вискочив і спіхов із блискавичною
[8:15] швидкістю, але було вже занадто пізно.
[8:19] Пустельники миттєво накинулися на 3 мандрівників, скрутивши їм
[8:23] руки старий блатомір підвівся його яструбині очі загрозливо
[8:27] примружижилися. То ти і той пекельний вишрибок
[8:32] молодий ханкав із джотана загарча бін шпигує ж тут.
[8:37] Халкан спокійно відповів, ми не шпигуємо.
[8:41] Батько відправив нас у драгал, щоб перевірити, чи немає в горах
[8:44] банків. Він боявся, що зрадник егір може
[8:48] вести зелених людей на північ. Саме цим шляхом.
[8:51] Тоді що ви робите в нашому таборі вимогливо запитав
[8:55] владомір халкан безтурботно подивився на дівчину, я чув про
[9:00] вашу доньку і хотів подивитися на неї, дізнатися, чи правда все
[9:04] те, що про неї кажуть. Чорні очі золотих крилиць
[9:09] спалахнули, але голос звучав шовковисто.
[9:12] І тепер, коли ти подивився джо танцю, ти схвалюєш побачене
[9:17] халкан засміявся так, схвалюю, я гадаю ти така дика кішка, яка
[9:23] стала б мені гідною парою. Я зроблю тобі честь і зроблю
[9:27] тебе принцесою джатана. Мечі десятка пустельних воїнів
[9:32] зблиснули в бік 3 полонених. Бійці ринулися помститися за
[9:36] образу. Зачекайте пролунав чистий голос
[9:40] золотий крилець у її чорних очах прошмигнув глузливий вогник,
[9:45] коли вона подивилася на халкана, не брудніть мечі об цього
[9:49] принцика йому більше пасуватиме батіг звяжіть його.
[9:54] Гучна хвиля схвалення прокотилася серед пустельників
[9:58] за мить халока вже підвісили до стовпа намету, витягнувши руки
[10:02] над головою його шкіряну куртку зірвали, а жовту сорочку
[10:07] роздерли. Брусул звязаний і безпорадний
[10:10] ревів мов спійманий лев бачачи, що насувається, підійшов високий
[10:15] пустельник із нагайкою пролунав свист, а потім ляскіт.
[10:21] Глухий регіт вибухнув відлунням, колихав кан відчув як батіг
[10:24] врізався в його тіло. Він внутрішньо здригнувся від
[10:28] болю, але залишив свою зухвалу, посмішку незмінною.
[10:33] Знову ляснув батіг і вслід за цим пролунав сріблястий
[10:36] насмішкуватий голос золотих крилець ти все ще хочеш мене за
[10:40] дружину принципу більше, ніж будьколи засміявся халкан.
[10:46] Мені не потрібна дівчина без характеру ще спалахнув
[10:51] розлючений голос золотих крилець батіг із зі свистом розітнув
[10:55] повітря й вибухнув пекучим болем уздовж спини халкана.
[11:00] Та він навіть не здригався й не морщився, він був непохитним.
[11:04] Крізь багряний туман болю знову пробився голос дівчині ти вже
[11:09] передумав, що до свого бажання джо танцю.
[11:12] Халкан почув власний сміх як хребкий далекий звук, анітрохи
[11:17] люба за кожен удар на гайки, який ти на мене насилаєш ти
[11:21] пізніше платитимеш сотнею поцілунків, аби отримати моє
[11:25] прощення. Ще 20 ударів спалахнув гарячий
[11:29] голос дівчини. Увесь світ здавався халкану
[11:33] суцільним болем, а спина перетворилася на занімілу муку,
[11:38] але він зберігав обличчя нерухоме.
[11:41] Він усвідомлював, що лютий сміх ущух, що пустельні воїни
[11:45] спостерігають за ним у тиші, просякнутій повагою.
[11:50] Удари припинилися, халкан глузливо мовив через плече, що
[11:56] це все я думав у тебе більше духу моя мила.
[12:00] Голос золотих крилець був лютим для тебе ще знайдуться батоги,
[12:04] якщо ти не попросиш пробачення за свою зухвалість, ні досить
[12:09] переборчав старий блатомір. Цей принцип божевільний це
[12:12] очевидна, звяжіть їх усіх міцно і ми відправимо до джотана.
[12:16] Вимогу про великий викуп за них. Халкан майже не відчував, як
[12:21] його несуть до темного маленького намету тіло заніміло
[12:25] від дикого болю. Проте від нищівного удару об
[12:28] землю, коли його шкурнули біля брусула та зура, йому аж подих
[12:33] перехопило. Усі троє звязані по руках і
[12:37] ногах, ременями з міцної шкіри, піщаного кота були залишені в
[12:41] наметі вартовими, які стали зовні.
[12:44] Яка дівчина вигукнув халкан брусуле уперше в житті я зустрів
[12:49] жінку, яка не складається лише зі сліз та слабкості.
[12:54] Ти справді божевільний спалахнув брюсул, я б краще закохався в
[12:58] піщаного ката, ніж оцю дівку і подивися, у які неприємності ти
[13:02] нас затягнув. Твій батько чекає на наш звіт, а
[13:05] ми тут, у полоні тю ми якось виберемося цього пробуртів
[13:11] халкан, відчуваючи, як його накриває хвиля важкої втоми
[13:16] ранок вечора мудріший. Він чув, як брюсу продовжує
[13:21] бурчати, але вже провалювався в сон обличчя золотих кривиць
[13:26] закружло перед ним, коли сон охопив його, він знову відчув ті
[13:31] сильні емоції, які ми надихнули його пустина дівчина.
[13:35] Потім він заснув і йому почав снитися сон той самий сон, який
[13:41] завжди швидко накривав халкана. Йому снилося наче він
[13:45] прокидається. Він прокидався, власне, вже
[13:51] прокинувся. Він позіхнув, розплющив очі й
[13:54] лежав, роздивляючись білу стелю спальні.
[13:57] Він знав, як і завжди, що він більше не халка.
[14:01] Принц джотана. Він знав, що тепер він генрі
[14:04] стівенс із мідлен сіті, штат іллінойс.
[14:08] Генрі стівенс лежав і дивився на стелю своєї охайної спальні з
[14:12] гленового дерева, думаючи про сон, який щойно бачив сон, у
[14:17] якому він у ролі халка, якого відшмагали пустельники.
[14:22] Я втрапив у справжню халепу прибумотів генрі, як мені
[14:26] повернутися до джотана? Але ж ця дівчина золоті крила
[14:30] просто диво. Поруч із ним сонну ворохнулася
[14:34] повна постать дружини. Що таке генрі сон?
[14:38] Запитала вона, нічого емма слухняно, відповів він і
[14:42] підвівся з ліжка, тобі не треба вставати.
[14:45] Я сам приготую собі сніданок. У капцер генрі стівенс
[14:50] поплентався через охайну спальню.
[14:53] Поки він обережно голився, його думки були зайняті далекими
[14:56] речами. Навіть якщо джатан зможе
[14:59] сплатити викуп мене тиждень, перш ніж я зможу повернутися
[15:03] туди, думав він. І хто знає, що за цей час
[15:07] замислять банти? Дзеркала на нього дивилися його.
[15:11] Власне, щойно виголене обличчя. Це було хуте звичайне обличчя
[15:16] генрі стівенса 30 річного страхового службовця в мідлен
[15:20] сіті обличчя, яке сильно відрізнялося від твердого
[15:24] засмаглого веселого лика халкана.
[15:28] Мабуть, я би живулію, якщо хвилююся про джотан, коли це все
[15:31] лише сон, роздумуючи про бурботів генрі, чи може саме це
[15:37] сон? Чи дізнаюся я колись?
[15:40] Він стояв перед таємницею, яка спантеличувала його все життя.
[15:45] Ким був халкан сном, чи може генрі стівенс був сном усе своє
[15:50] життя? Генрі стівенс потерпабі цієї
[15:53] загадки. Вона почалася ще з його
[15:55] найперших дитячих спогадів. Скільки він себе памятав?
[16:00] Генрі бачив цей сон у дитинстві. Він щоночі снив, що він дитина в
[16:05] зовсім іншому світі, далеко від відленди сіті, щоночі, коли
[16:10] маленький генрі стівенс лягав спати, він одразу поринав у сон.
[16:15] У тому сні він був хлопчиком у місті джотан на березі
[16:19] замбрійського моря у світі зар він був халканом принцом джотана
[16:26] сином короля кана абула протягом усіх років його юності та
[16:31] дорослішання сон не зникав щоночі, як тільки він засинав
[16:36] йому снилося, що він прокидається і тоді у сні він
[16:40] знову ставав халлканом. Як халкан він проживав день
[16:44] назарії, а коли халка лягав спати, йому снилося, що він
[16:48] прокидається як генрі стівенс із землі.
[16:52] Сон був безперервним, у ньому не було нічого не звязного чи
[16:56] урівчастого. День йшов за днем у житті
[16:59] халкана так само логічно, як і в житті генрі стівенса генрі
[17:04] стівенс підростав ходив до школи, грав у ігри, вступав до
[17:08] коледжу, врештірешт влаштувався на роботу в страхову компанію та
[17:13] одружився і щоночі у сні генрі халкан так само жив своїм
[17:18] життям, вчився їздити верхи, володіти мечем, досліджував гори
[17:22] на захід від джотану та ходив у розвідувальні експедиції проти
[17:26] ненависних банків з півдня. Які були головними ворогами
[17:30] джатана, коли він не спав і жив життям генрі стівенса йому
[17:34] завжди здавалося, що халкан та його яскравий небезпечний
[17:38] світзар не більше, ніж надзвичайну яскраві сновидіння
[17:43] увесь той світ із його дивними містами, величезними горами,
[17:47] лісами та чужими расами, його бірюзовими морями та багряним
[17:51] сонцем був безперечно лише сном. Так здавалося, генрі стівенсу,
[17:56] але коли він уві сні ставав халканом, усе було з точністю до
[18:00] навпаки. Тоді халкану здавалося, що генрі
[18:04] стівенс та його дивний світ землі це сон.
[18:09] Халкан рідко сумнівався, в цьому витривалий молодий принц джотана
[18:13] знав, що такого світу, як ця земля, яка сниться йому, щоночі
[18:17] існувати не може світ, де він був боязким маленьким
[18:21] чоловічком, які цілий день працює з паперами за столом.
[18:26] Світ, де люди вдягаються та поводяться інакше, де навіть
[18:29] сонце не багряне, а жовте безперечно думав халкан це не
[18:35] могло бути нічим іншим, окрім сну, який чомусь пригнічував
[18:38] його все його життя. Генрі стівенс не був так
[18:42] упевнений, щодо того, що саме є реальністю, бувало чимало
[18:46] моментів, коли генрі здавалося, що можливо, саме зараз був
[18:51] справжнім світом, а земля та генрі стівенс сном вони не могли
[18:56] бути реальними. Обидва одне з цих його існувань
[18:59] має бути справжнім, а інше дивним тривалим сном.
[19:03] Але яке саме? Якби ж я тільки це знав про
[19:07] бурматів генрі своєму відображенню в дзеркалі.
[19:11] Тоді те, що виявилося б сном, мене б не надто турбувало.
[19:14] Я б знав, що воно несправжнє, що б там не сталося.
[19:19] Він сумно подивився на себе, а так у мене 2 життя, при які
[19:23] треба хвилюватися, не те, щоб хал сильно переймався.
[19:29] Його спантеличені роздуми, перервав сонний голос дружини,
[19:32] яка звично застрегла його з спальні генрі тобі краще
[19:36] поквапитися, а то запізнишся в офіс.
[19:40] Так емохняно, відповів він і прискорив ранкові збори.
[19:45] Він любив свою дружину принаймні генрі стівенс її любив незалежно
[19:50] від того, чи був сам генрі справжнім.
[19:54] Але ж золоті крила оце дівчина його пульс усе ще калатавкали.
[19:59] Він згадував її красу, яку бачив очима халкана як чорт забирай
[20:05] халкан збирається вибиратися з пастки, у яку його завела краса
[20:09] цієї дівчини. Вільний міг здогадатися, що
[20:13] зробить безрозсудний молодий принц, адже халкан і генрі
[20:17] стівенс не мали нічого спільного у своїх характерах.
[20:21] Та забудьте про це дратівливо порадив собі генрі загар лише
[20:26] сон, нехай халкан переймається цим, коли сон повернеться
[20:30] сьогодні ввечері. Але він не міг так легко забути,
[20:36] коли він їхав до міста у своєму чорному купе він продовжував
[20:40] обмірковувати цю проблему в голові.
[20:42] І того ж дня після обіду він піймав себе на тому, що
[20:46] замислено сидить над звітами за своїм столом у великому офісі
[20:50] страхової компанії. Якщо халка не втече, його батько
[20:54] може відправити експедицію з джотана на його пошуки і це
[20:59] ослабить джотан у час, коли банти загружують йому, він
[21:02] повинен. Стівенса ви ще не закінчили звіт
[21:06] для блейна гучний голос пролунав біля його столу.
[21:10] Генріх винувато здригнувся, це був карсон, схожий на усю
[21:14] маленький керуючий офісом, який сердито дивився на нього зверху
[21:19] я я якраз починав його квапливо, сказав генрі, схопившись за
[21:23] розкидані папери. Якраз починав тонкі губи карсона
[21:28] стиснулися стівенсе. Вам треба взяти себе в руки.
[21:32] Останнім часом ви стаєте надто мрійливим та неефективним, я
[21:36] бачу, як ви годинами сидите і витрачаєтеся на стіну.
[21:40] Що з вами взагалі таке? Нічого пане карсоне панічно мови
[21:45] генрі, а потім уточнив, останнім часом у мене було кілька
[21:49] клопотів, але я більше не дозволю їм заважати моїй роботі.
[21:54] Я б на вашому місці так і зробив зловісно порадив схожий на осу
[21:58] чоловічок і пішов гей. Генрі бічук холодний мороз по
[22:03] шкірі в очах карсона за окулярами промигнув промовистий
[22:07] блиск. Він відчув себе на межі лякаючи
[22:10] прірви втрати роботи. Якщо я не забуду про зар у, мене
[22:14] справді будуть неприємності пробремонтів.
[22:17] Він до себе я не можу так продовжувати.
[22:21] Механічно, складаючи цифри, він з острахом намагався придумати
[22:25] спосіб позбутися цієї навязливої ідеї, якби ж він тільки знав, що
[22:31] є реальністю, а що сном це було те, до чого завжди повертався
[22:36] його розум. У цьому полягав корінь усіх його
[22:39] нещасть, якби, наприклад, він міг точно дізнатися, що халккан
[22:44] та його життя назарі лише сон, як і здавалося.
[22:48] То він би не роздумував про це не було б жодного сенсу
[22:51] хвилюватися про те, що відбувається уві сні з іншого
[22:55] боку. Якби він пізнався, що його життя
[22:58] в ролі халка є справжнім, а генрі стівенс та його світ сон
[23:03] то це також зняло б його тривоги не мав би великого значення.
[23:07] Той факт, що генрі стівенс втратить роботу, якби генрі був
[23:11] лише сном. Генрі, як і завжди, був
[23:14] заворожений цією думкою зі спалахом зневажливої зверхності.
[23:19] Він подивився довкола на залитий сонцем.
[23:21] Офіс на охайні столи зайнятих чоловіків та жінок.
[23:26] Можливо, ніхто з вас узагалі не справжній, подумав він.
[23:30] Можливо, ви всі лише частина нічного сну халкана.
[23:35] Це завжди була дивна думка і де є про те, що земля та всі її
[23:39] люди, у тому числі й він сам, є лише сном принца джотана.
[23:44] Господи, якби ж я знав спантеличено прибурматів генрі
[23:49] маєш бути якийсь спосіб зясувати, що з цього справжнє.
[23:54] Та жоден метод, котрий він спробував не міг надати
[23:56] беззаперечних доказів. За своє життя він передумав і
[24:00] спробував багато речей, щоб перевірити це питання.
[24:04] Кілька разів він залишався на ногах усю ніч без сну.
[24:08] Він думав, що якщо він не буде спати, її відповідно не бачитиме
[24:12] снів. Це зламає безперервність
[24:14] совидного життя халкана, але це не дало жодного ефекту.
[24:20] Бо, коли він нарешті заснув і йому наснилося, що він
[24:23] прокинувся як халк. Халкану просто здалося, що йому
[24:27] наснилося, ніби він був генрі стівенсон, який не спав ніч,
[24:31] ніби йому наснилися 2 дні й ніч нереального життя генрі стівенса
[24:36] ні це не спрацювало, як перевірка не було іншого шляху,
[24:41] якби він міг бути впевненим, що поки він спить і живе сновидним
[24:45] життям халкана. Решта землі залишається
[24:48] реальною. Це вирішило би проблему.
[24:51] Інші люди землі були впевнені, що вони продовжували існувати
[24:55] під час його сну, але якщо вони всі були лише вигадками сну,
[24:59] їхня впевненість в існуванні була лише частиною цього сну.
[25:03] Це зводило з розуму це невизначеність.
[25:07] Він відчував, що це доведе його до божевілля.
[25:09] Якщо загадка зберігатиметься ще довго.
[25:13] Але як йому розвязати цю головоломку?
[25:16] Можливо, хороший психоаналітик сумнівно подумав генрі міг би
[25:21] допомогти. Він здригнувся від власної ідеї.
[25:25] Це означало б розповісти психоаналітику все про своє
[25:29] сновидне життя, а цього він не робив уже багато років.
[25:33] Ще відтоді, як був маленьким хлопчиком.
[25:37] Коли він був хлопчиком генрі стівенс довірливо розповідав
[25:41] своїй родині та друзям усе про свої дивні сни про те, як
[25:45] щоночі, коли він спить, він стає іншим хлопчиком, хлопчиком,
[25:49] халканом у джотані у світі. Зар він детально розповідав їм
[25:54] про своє життя в ролі халкана про чудове місто джотан, про
[25:59] багряне сонце та 2 рожеві місяці.
[26:02] Його батьки спочатку сміялися з його історій, потім почали
[26:06] хвилюватися і врештірешт заборонили йому розповідати
[26:09] подібні вигадки. Вони списали все на занадто
[26:12] буйну уяву, а його товариші насміхалися з його історії,
[26:17] захоплюючись його хистом брехати, але грубо висловлювали
[26:20] свої думки, коли він щиро стверджував, що справді бачить
[26:24] це щоночі, тож генрі навчився не розповідати про своє сновидне
[26:29] життя. Він тримав цю частину свого
[26:32] життя під замком і навіть емма ніколи про це не чула.
[26:37] Але все ж, якби психоаналітик міг допомогти мені зясувати, що
[26:41] є справжнім відчайдушно подумав він, варто було б спробувати.
[26:48] Того ж дня після роботи генрі зайшов до кабінету доктора біллі
[26:51] саторна, про якого чув як про найкращого психоаналітика в
[26:55] місті він записався на прийом по телефону.
[26:59] Доктор торн був міцно збудованим чоловіком років 40 зі статурою
[27:03] футболіста та спокійними приязними очима.
[27:07] Він уважно слухав, як генрі стівенс спочатку повільно, а
[27:12] потім усе полкіше виливав свою історію.
[27:16] І ви кажете, що сон логічно продовжується від ночі до ночі,
[27:20] запитав доктор турн. Це дивно, я ніколи не чув про
[27:24] подібних психоз. Що я хочу знати то це що є
[27:28] справжнім вихопало вся в генрі. Чи є якийсь спосіб, у який ви
[27:33] могли б сказати мені зараз чи земля є справжніми?
[27:37] Доктор торн спокійно посміхнувся, я не вигадка сну
[27:41] запевняю вас, ви бачите, що я сиджу тут цілком реальний і
[27:46] відчутний, навіть занадто відчутний боюся.
[27:49] Останнім часом я трохи набрав вагу замислений генрі пропустив
[27:53] жарт повз вуха. Ви здаєтеся реальним і
[27:57] відчутним, визнав він. Як і цей офіс і все інше для
[28:01] мене. Але ж я сам генрі стівенс може
[28:05] бути лише частиною сну сну халкана.
[28:09] Брови доктора торна наступилися. Я розумію вашу думку, вона
[28:14] цілком логічна з певного погляду, але так само логічно й
[28:18] те, що ви я та земля є реальними, а халкан та його світ
[28:23] лише надзвичайно яскраві марення, які ваш розум розробив
[28:26] як компенсацію за монотонне життя.
[28:30] Я не знаю приборматів генрі, коли я халкан я цілком
[28:35] упевнений, що генрі стівенс лише сон.
[28:38] Але я генрі стівенс не так упевнений, звісно, халкан не з
[28:44] тих людей, які роздумують чи сумніваються, він воїн і
[28:48] безрозсудний шукач пригод. Доктор торн виявив явну
[28:52] зацікавленість. Послухайте пане стівенсе, а що
[28:56] як ви опиете повну історію цього вашого основидного життя цього
[29:01] життя в ролі халкана і принесете її з собою наступного разу?
[29:05] Це може мені допомогти. Генрі вийшов з офісу, його нова
[29:12] надія згасала. Він не думав, що психоаналітик
[29:15] зможе зробити багато для розвязання цього їй проблеми.
[29:19] Врештірешт пригнічено, думав він їдучи додому навряд чи існує
[29:23] спосіб довести, що ти справді існуєш ти відчуваєш, що існуєш
[29:28] усі довкола впевнені, що вони теж існують, але немає жодного
[29:32] реального доказу того, що все це існування не є лише сном.
[29:38] Його думки повернулися до нинішнього скрутного становища
[29:41] халкана. Як він збирається тікати від
[29:44] пустельників? Він роздумував про це за
[29:48] вечерею. Генрі стівенсе ти не слухав
[29:52] жодного слова отямив його голос дружини повне добродушне обличчя
[29:57] емми було трохи роздратованим, коли вона подивилася на нього
[30:00] через стіл, я кажу, що ти з кожним днем стаєш усе дурнішим
[30:05] різко, сказала вона йому. Я просто сонний, мабуть,
[30:10] вибачився генрі, думаю, я піду ляжу.
[30:13] Вона похитала головою, ти лягаєш спати все раніше ввечері ще й 8
[30:20] години немає. У решті решт генрі дозволили
[30:24] піти відпочивати. Він відчував тривожне
[30:26] нетерпіння, роздягаючись, що ж станеться з халканом, він
[30:32] випростався й лежав у темній кімнаті, наполовину побоюючись
[30:35] наполовину, очікуючи приходу сну.
[30:38] Нарешті темна хвиля дрімоти почала накучуватися на його
[30:42] розум. Він невиразно усвідомлював, що
[30:45] засинає він поринув у темряву і як завжди сон прийшов миттєво,
[30:51] як і завжди йому наснилося, що він прокидається.
[30:56] Халкан прокинувся в темному холодному наметі, уся його спина
[31:01] нила від болю, а звязані руки та ноги заніміли.
[31:05] Він лежав, думаючи про свій сон. Яким реальним він завжди
[31:08] здавався цей нічний сон, у якому він був боязким маленьким
[31:12] чоловічком на імя генрі стівенс у дивному сірому світі під
[31:16] назвою земля, коли він снив, коли він був чоловіком генрі
[31:21] стівенсом, він навіть думав, що він халк кан є сном сни
[31:26] всередині снів, але вони нічого не означали.
[31:29] Халкан уже давно перестав хвилюватися через своє дивне
[31:33] снобидне життя. Мудреці джотана, з яким він
[31:37] радився, сумнівно казали про чаклунство.
[31:40] Проте їхнє тлумачення не розвіювали туманно, а життя
[31:44] занадто коротке довкола занадто багато ворогів, яких треба
[31:48] здолати дівчат яких треба поцілувати та глечиків, які
[31:52] треба випити, щоб перейматися снами.
[31:56] Але це не сон на лиха подумав халм, перевіряючи, як міцно його
[32:01] звязали, принц джотана звязаний як клятий гирк він заціпенів у
[32:07] темряві намету до нього безшумно наближалася тінь, вона схилилася
[32:12] над ним і в напівтемряві тімяно зблиснула сталь.
[32:16] Дивовижна але халкан відчув, як путана його запястях і
[32:20] щіколотках послабилися. Вони були розрізані тінь
[32:24] прихихотіла, щоб ти робив без маленького зура, який піклується
[32:29] про тебе принца зур здивовано зашепотів халкан, як в імя легко
[32:36] принц профіхотів зур я завжди ношу пласке лезо підошві свого
[32:41] сандаля, але мені знадобилося ціла ніч, щоб дістати його і
[32:45] звільнитися вже майже світає. Холод у наметі приймав до кісток
[32:50] крізь щілину в клапані халкан бачив, як східне небо починає
[32:54] трохи світлішати. Він також чув пустельників, які
[32:58] вартували ззовні човгали ногами, щоб зігрітися.
[33:02] Халкан звівся на ноги, покизур звільняв брусула.
[33:05] Потім чоловічок скористався своїм уламком сталі, щоб зробити
[33:09] розріз у задній стінці. Намету усі троє вислизнули в
[33:13] зоряну темряву. Халкан тихо засміявся до себе,
[33:17] згадавши, як його основидне я чоловік генрі стівенс у тому
[33:21] світі снів хвилювався про його скруту.
[33:24] Наче в цьому було щось варте хвилювання.
[33:28] Вони не зупинялися, аби пошепки порадитись поки не опинилися
[33:31] далеко від намету, у якому їх тримали.
[33:34] Увесь табір пустельників був тихим, за винятком поодинокого
[33:38] пяного воїна, який хитався між темними наметами та тупоту
[33:42] привязаних коней неподалік. Конні з цього боку пробортів
[33:47] брусул ми можемо бути задлягалом, перш ніж ці смагляві
[33:51] чорти дізнаються, що ми втекли. Зачекайте наказав шепотом халкан
[33:57] я не піду без цієї дівчини золотих крилиць.
[34:01] Щур взяв твою впертість загарчав брусул ти гадаєш, що зможеш
[34:06] украсти принцесу пустеліків просто з їхнього табору, та вони
[34:10] гнатимуться за нами на край світу.
[34:12] Крім того, навіщо тобі ця маленька пустильна кішка, яка
[34:16] відшмагала тебе до крові? Халк тихо засміявся, вона єдина
[34:21] дівчина, яку я колинебудь бачив, яка була чимось більшим, ніж
[34:25] просто солодким обереком для дозвілля.
[34:28] Вона вогонь сталь та краса, і я присягаюся сонцем, я заберу її,
[34:33] ви твоє беріть коней і чекайте біля краю табору он там я скоро
[34:37] буду. Він квапливо пішов геть, перш
[34:40] ніж вони встигли висловити будь які заперечення, що зривалися з
[34:44] їхніх губ. Він узяв уламок ножа зура.
[34:48] Халкан пробрався крізь темні намети до великого шатра
[34:51] пустельного вождя. Він мовчки обійшов його задню
[34:54] стінку, зупиняючись тут і там, щоб розрізати тканину й
[34:58] зазирнути всередину. Так він виявив приміщення шатра,
[35:02] у якому спала дівчина. Там була мідна лампа.
[35:05] Чи є миготливе сяйво падало на шовкові драпування та низьку
[35:08] купу подушок, на яких вона лежала темна голівка золотих
[35:12] крилиць спочивала на її руці, а довгі чорні війки дрімали на
[35:17] щоці. Халкан спокійно пройшов
[35:19] усередину, забарившись на мить, аби нарізати смужок із шовкових
[35:24] завіз. Він наблизився до неї.
[35:26] Його велика долоня накинула шовковий кляп народ золотих
[35:30] крилиць і завязала його ще до того, як дівчина остаточно
[35:33] прокинулася. Її очі люто спалахнули, коли
[35:37] вона впізнала його та струнка постать у шовках, забилася в
[35:41] його обіймах із лютю дикої кішки.
[35:45] Халкан діяв грубо й швидко. Він наклав шовкові пута на її
[35:49] руки та ноги, а потім зітхнув із полегшенням.
[35:54] Зараз ми поїдемо до джотана, моя мила насмішкувато прошепотів,
[35:58] він їй, піднімаючи її безпорадне тіло, чорні очі золотих крилиць
[36:03] спалахнули в його власних, і він засміявся, він поцілував її
[36:07] повіки. Це має слугувати доказом моїх
[36:11] почуттів, поки ми не зможемо зняти цей клятий кляп люба.
[36:14] Поглизував він з неї її струнке тіло ошаленіло борсалося в його
[36:19] хвадці, поки він виходив у зоряну ніч мовчки й легко несучи
[36:24] дівчину. Він пробирався крізь сонний
[36:26] табір. Біля самого краю табору чекали
[36:30] тупітній кіні, що виростали в темряві брусил і зур, привели
[36:34] коней і маленький шпигун простягнув халкану в крадений
[36:38] меч. Дівчина з тобою трохи хотів зур.
[36:42] Навіть я не спромігся б на таку зухвалу крадіжку викрасти
[36:45] принцесу пустельників пруло з їхнього власного табору.
[36:49] Ми її ще не вибили звідси, а до джотана шлях не близький
[36:53] загарчав брусул забираймося звідси халлкан злетів у сідло і
[36:59] перекинув через передню луку бранку, яка борсалася.
[37:02] Вони тихо пустили коней кроком на схід, поки не опинилися поза
[37:06] зоною чутності табору, а далі пустили їх у галоб.
[37:11] Холодний досвітній вітер свистів біля обличчя халкана далеко
[37:15] попереду проти світлішаючого неба вимальовувалася чорна
[37:18] громада драгалу. Він витягнув кляп із рота
[37:22] дівчини. У наростаючому світлі холодний
[37:25] гнів на її обличчі спалахнув спрямований на нього.
[37:29] Джотанський собако важко дихаючи, промовила вона за цей
[37:34] злочин тебе привяжуть до кілків у пустелю, щоб ти помер під
[37:37] палаючим сонцем. Я звільнив твого рота не для
[37:41] слів моя мила, відповів халкан. А для цього?
[37:45] Її губи здригнулися під його поцілунком, його сміх відлунів
[37:49] на вітрі, коли він знову випростався в сідлі золоті крила
[37:53] забилася в лютому схлипуванні. Тебе вбють не одразу пообіцяла
[37:59] вона бездиханна знадобиться час, щоб вигадати смерть гідну тебе.
[38:03] Навіть смерть під палаюючим сонцем буде занадто легкою.
[38:08] Оце мені до вподоби отак і має говорити дівчина, вигукнув халка
[38:13] до дідька цих дівок, від яких тільки чути, що соплі та
[38:16] скидання ми з тобою поладнаємо пташечко.
[38:21] Вони були ще далеко від 1 хребтів драгалу, коли багряне
[38:25] сонце піднялося, щоб освітити їм шлях.
[38:28] Брюссел повернув своє знуджене обличчя назад, щоб подивитися
[38:31] через жовтогарячі піски, а потім вилує все й указав на далекий
[38:36] низький струмок пилу на західному горизонті.
[38:39] Ось вони вони йдуть нашим слідом хай дім грець.
[38:44] Ми зможемо відірватися, коли дістанемося гір невимушено,
[38:47] вигукнув халкан. Швидше ви ніколи не дістанетеся.
[38:52] Драгалу насміхалася золоті крильця, її очі тепер палали
[38:57] коні мого батька прудкий джотанські собаки.
[39:02] Вони пустили коней галопом 1 низькі червоні хребти драгалу
[39:06] здавалися дратівливо далекими сонце піднімалося все вище і
[39:10] його палюча спека вже розвіяла досвідню прохолоду.
[39:14] Багряний диск висів майже над головою і їм залишалися ще
[39:18] години до хребтів, коли поні зура спіткнувся й упав, він
[39:23] покотився зі зламаною шиєю, поки чоловічок спритно вискочив із
[39:27] сідла. Халкан стримав конять, повернув
[39:31] назад. Хмара пилу їхніх переслідувачів
[39:34] була загрозлива великою та близькою.
[39:38] Їдьте далі вигукнув зур його зморчене обличчя залишалося
[39:42] спокійним ви дістанеся хрітів і без мене ми не дістанемося
[39:48] спокійно заперечив халкан і не в наших звичаях розділятися перед
[39:52] обличчям небезпеки. Він спішився золоті крила,
[39:57] дивилася на захід із тріумфом у чорних очах.
[40:01] Хіба я не казала тобі, що побачу, як вас упіймають?
[40:04] Вигукнула вона. Халкан звільнив її руки й ноги
[40:09] від кут він нахилився й припав до її губ владним палким
[40:13] поцілунком, а тоді ступив крок назад, відпускаючи бранку, ти
[40:18] можеш їхати назад і зустріти воїнів свого батька з радісною
[40:21] звізкою, що ми тут і нас можна брати моя, мила, сказав він їй.
[40:27] Ти відпускаєш її, закричав брусул.
[40:30] Ми могли б тримати її як заручницю.
[40:34] Ні, заявив халкан. Я не хочу, щоб її зашкодили в
[40:38] бою. Він засміявся, подивившись на
[40:42] неї, поки вона сиділа в сідлі, споглядаючи його широкими
[40:45] спантеличеними очима. Шкода що я не зміг доправити
[40:49] тебе до джотана моя маленька пустельна кішечко, але ти
[40:53] матимеш задоволення бачити як нас вбивають передай воїнам
[40:57] твого батька, щоб йшли з оголеними мечами.
[41:02] Протягом тривожної хвилини золоті крила дивилася на нього
[41:05] згори вниз, потім вона дала шпори поні і помчала назустріч
[41:09] насуваючій хмарі пилу. Халкан і двоє його товариші
[41:14] оголили мечі й замерзли в очікуванні, і незабаром вони
[41:18] побачили загін із сотні пустельників, що наближався до
[41:21] них. Бладомір їхав попереду його
[41:24] борода на їжачися, а поруч із ним їхала золоті крила.
[41:29] Ця маленька пекельна кішка хоче допомогти вбити нас загарчав
[41:34] брусул, тобі слід було перерізати їй горло.
[41:38] Халканзний за плечима я б краще перерізав своє власне шкода, що
[41:44] нам доводиться закінчувати в такій сутичці старі друзі, я
[41:47] втягнув вас у це. Все гаразд.
[41:51] Окрім того, що ми не будемо з арміями джотана, коли вони
[41:54] підуть назустріч егіру та банкам переборів брюсул.
[41:59] Пусельники не атакували жодного меча, не витягли з піхов, коли
[42:03] вони наближалися. Хоча старі бладомір похмуре
[42:06] насупився. Пустельний вождь зупинив коня за
[42:10] пять метрів і звернувся до халкана гучним голосом.
[42:14] Я мав би вбити вас усіх джотанці за те, що ви забрали мою доньку,
[42:19] але ми вільний народ, оскільки вона каже, що йде з тобою за
[42:24] власною волею. Я не втручатимуся.
[42:28] За власною волею ахнув брюсул, що в імя сонця.
[42:34] Золоті крила спішилася й попрямувала до халкана.
[42:37] Її темні очі рівно зустріли його погляд.
[42:40] Вона не мовила ані слова, як і він, коли взяла його за руку.
[42:45] Бладомір поклав лезо меча на їхні щеплені руки і кинув на
[42:49] нього жменько жовтого пустельного піску.
[42:52] Халкан відчув, як серце підступило до горла.
[42:55] Це був шлюбний обряд пустельників зур і брусил,
[42:59] дивилися зневірою пустельники із сумом.
[43:03] А червоні губи золотих крилиць запалали солодким вогнем під
[43:06] його вустами. Ти казав, що за кожен удар
[43:10] батага минулої ночі я заплачу сотнею поцілунків розшепотіла
[43:15] вона на це піде багато часу мій володарю.
[43:20] Він пильно подивився в задумливу ніжність її обличчя, ніякого
[43:25] обману між нами моя маленька піщана кішечко мови він, коли я
[43:29] звільнив тебе й відпустив до батька, я ризикував,
[43:32] сподіваючись, що ти повернешся ось так на мить у її очах
[43:36] спалахнули здивування й гнів, а потім вона засміялася ніякого
[43:41] обману мій володарю минулої ночі в наметі мого батька.
[43:44] Я зрозуміла, що ти той обранець, якого я довго чекала, але.
[43:49] Я думала, що бичування навчить тебе цінувати мене більше.
[43:54] Бладомір уже сів на коня стоїчний старий пустельний
[43:58] вождь, та його люди попрощалися і поїхали назад.
[44:00] На захід вони залишили коня й меч для золотих крилець вона
[44:06] їхала плечем до плеча з халканом, коли вони пустили
[44:09] коней по пологих пісках до 1 червоних хребтів драгалу.
[44:15] Сутінки обернули їх за кілька годин, коли вони піднімалися
[44:18] крутим перевалом до найвищого хребта пасма.
[44:21] Один із рожевих місяців вже зійшов, а інший піднімався.
[44:26] Пустеля залишилася невиразною нереальністю, далеко позаду й
[44:29] внизу. Подивися назад і ти побачиш
[44:33] багаття свого народу, сказав він.
[44:35] Дівчині її темна голова не повернулася.
[44:40] Мій народ тепер попереду у джотані.
[44:44] Вони піднімалися на хребет вигук жаху вирвався в брусула банти в
[44:49] галуні хай дідько візьме зелених чортів.
[44:53] Вони пройшли десятки кілометрів на північ за останні 2 дні.
[44:57] Ютий гнів халкана перехопив йому подих, коли він теж побачив це
[45:01] далеко далеко на схід під рожевими місяцями низинна
[45:05] рівнинна під рагалом простягалася до сріблястої
[45:08] безкрайності замбрійського моря. Унизу праворуч на узбережжі мали
[45:13] сайти яскраві вогні міста галун найпівденнішого порту
[45:17] джотанленду. Але замість цього місто було
[45:20] понівечене потворними червоними пожежами, які тліли крізь ніч
[45:24] моввісні, не кліпаючі очі. Нагір повів зелених людей далі
[45:29] на північ, ніж я міг уявити, привернути халкан Бог клятий
[45:34] зрадник. Якби мій меч опинився біля його
[45:37] горла. Нам краще швидко їхати до
[45:40] джотана, поки нас не відрізали, вигукнув зур.
[45:44] Вони їхали на північ уздовж хребтів, поки червоні вогні
[45:47] палаючого галуна не зникли з очей.
[45:51] Потім вони спустилися західними схилами гір і покрокували далі
[45:55] на північ легшим прибережним шляхом.
[45:58] Вони понеслися галупом під рожевими місяцями, халкан махну
[46:03] рукою вперед, показуючи на жовтий вогонь маяка, що
[46:05] спалахував на високій вежі поблизу джотана квадратній
[46:09] чорній вежі чатана висіли просто над краєм срібного моря, оточені
[46:14] високим чорним муром, який мав лише 2 проходи велику водну
[46:19] браму з боку моря та меншу браму з іншого боку.
[46:23] Рожеве місячне світло вилискувало на зброї вартових
[46:26] густорозставлених на мурі і різкий оклик пролунав униз.
[46:30] Коли халкан підїхав до зачинених воріт.
[46:34] Упізнавши їх, зустріли радісними вигуками ворота повільно
[46:38] розчинилися і він із золотими крильцями заїхав усередину разом
[46:43] із брусулом та зуром ханкалл повів їх чорними друкованими
[46:47] вулицями джатана до низького похмурого палацу.
[46:52] Коли тримаючи золоті крила за руку, він поспішив до великого
[46:55] освітленого смолоскипами мармурового залу королів.
[46:59] Він виявив, що батько чекає на нього залізне обличчя.
[47:03] Канна абула здавалося ще похмурішим, ніж зазвичай.
[47:07] Банти почав халкан, але король закінчив за нього.
[47:11] Я знаю, зелені люди захопили, розграбували галун під проводом
[47:16] мого брата зрадника ми зібрали свої сили.
[47:19] Завтра ми вирушаємо на південь для атаки.
[47:22] Добре, що ти встиг приєднатися до нас, а це хто?
[47:27] Халкан вишкірився я не знайшов банків задрогалом, але знайшов
[47:31] принцесу для джотана. Її кличуть золотими крильцями.
[47:36] Донька бладоміра канл прибурчав хустельна принцеса.
[47:42] Що ж ти вклала погану угоду дівчину цей мій син
[47:45] порожньоголовий шибник, а завтра він іде з нами на південь у бій.
[47:50] І я йду з ним, заявила золоті крильця ти гадаєш, я одна з
[47:55] ваших джотанських дівчат, які не вміють їздити верхи.
[47:58] Чи битися? Халкан засміявся, ми обговоримо
[48:02] це завтра. Пізніше тієї ж ночі у своїй
[48:06] великій кімнаті з вікнами до моря, коли золоті крила спала в
[48:10] його обіймах, хан кал також заснув.
[48:16] Генрі стівенс роздумував, сидячи в очікуванні в кабінеті
[48:18] психоаналітика наступного дня після обіду.
[48:22] Так далі тривати не могло. Вранці його двічі докоряв карсон
[48:26] за недбалість у роботі. Відколи він прокинувся сьогодні
[48:30] вранці небезпека для джотана опанувала його думками.
[48:34] Це було дивно, але він мав більше часу на роздуми прав
[48:38] небезпеку, ніж сам халкан у сні. Ви можете заходити пан і
[48:42] стівенсе посміхнулася секретарка уважні молоді очі доктора торна
[48:47] помітили виснаженість на в обличчі генрі, але він поводився
[48:51] невимушено, простягаючи сигарети через стіл.
[48:55] Вам наснився той самий сон минулої ночі?
[48:57] Запитав він. Генрі генрі стівенс кивнув, так
[49:02] і справи стають дедалі гіршими там назарій банти якось захопили
[49:07] галун і егір. Мабуть, планує вести їх далі
[49:10] проти джотана. Егір запитав психоаналітик генрі
[49:15] пояснив, егір був моїм і я маю на увазі дядьком халкана
[49:21] молодшим братом кана абула він відступник у джотанії.
[49:25] Він утік звідти приблизно дайте подумати десь близько 4
[49:30] зоріанських років тому і після того, як кан а був викрив його з
[49:35] мову з метою захоплення престолу, відтоді він зговорився
[49:38] з бантами. Генріх взяв олівець і накреслив
[49:42] маленьку карту на аркуші паперу. Вона показувала вигнуте, схоже,
[49:46] на півмісяч узбережжя. Це з амбрійське море, пояснив
[49:51] він. На півночі цієї порізаної затоки
[49:54] лежить джотан, моє місто і я маю на увазі місто халкана.
[49:59] Далі на південь через затоку простягається батленди, де
[50:03] живуть варварські зелені люди. На узбережжі між батлендом і
[50:07] джотаном розташовані незалежне місто каус та найпівденніше
[50:11] джотанське місто галун. Коли мій дядько егір втік до
[50:16] банків, щиро продовжував генрі, він підбив їх напасти нокау,
[50:21] який вони й захопили. Ми планували похід, щоб вибити
[50:24] їх звідти. Пять днів тому я перейшов через
[50:28] гори драгал і з 2 товаришами, щоб розвідати можливий маршрут,
[50:31] яким ми могли б здійснити брактовий марш на південь.
[50:35] Але тепер банки рухаються на північ і розграбували галун
[50:39] насувається велика битва. Генріх ніяково зупинився.
[50:45] Він раптом отямився від свогонь палкого захоплення поясненнями й
[50:48] усвідомив, що доктор торн дивиться не на карту, а на його
[50:52] обличчя. Я знаю, це звучить божевільно
[50:56] так говорити про сон про бурмутів генрі, але я не можу не
[50:59] хвилюватися про джотан. Розумієте, якби виявилося, що
[51:03] зар був справжнім, а ось це зараз сон.
[51:08] Він знову урвав мову, а потім закінчив щирим проханням.
[51:12] Ось чому я повинен знати, що є справжнім зарт чи земля халкан
[51:16] чи я сам? Доктор серйозно замислився
[51:21] молодий психіатр не піддавав глузуванню спантеличеність
[51:24] генрі, як той очікував. Подивіться на це, з моєї точки
[51:28] зору, запропонував торн. Ви вважаєте можливим, що я можу
[51:32] бути лише вигадкою у світі, який халкан бачить, щоночі, але я
[51:37] знаю, що я справжній, хоча я й не можу цих слід довести.
[51:41] Отож, бо пригнічено умови генрі люди завжди сприймають як
[51:46] належне, що цей світ справжній. Вони навіть не уявляють, що він
[51:50] може бути лише сном, але ніхто з них не зміг би довести, що це не
[51:54] сон, а що, як ти зможеш довести ніби тар це сон продовжував тор.
[52:01] Тоді ти зрозумієш, що саме це життя справжнє.
[52:05] Генрі замислився, це правда, але як я можу це зробити?
[52:10] Я хочу, щоб ви взяли цей спогад із собою в новидне життя.
[52:14] Сьогодні ввечері щиро сказав доктор торн, я хочу, щоб ви
[52:18] прокинувшись, як халк, повторювали собі знову і знову
[52:23] це несправжнє я несправжній генрі стівенс і земля це
[52:28] реальність. І ви думаєте це матиме якийсь
[52:31] ефект? Сумнівно запитав генрі.
[52:34] Я думаю, що з часом ваш сновидний світ почне тмяніти,
[52:38] якщо ви продовжуватимете це говорити, заявив психоаналітик.
[52:43] Що ж я спробую роздумливо пообіцяв генрі.
[52:47] Якщо це матиме хоч якийсь ефект, я буду впевнений, що зар це сон.
[52:53] Доктор турн зауважив, напевно, найкраще, що могло б статися це,
[52:58] якби халкан загинув у тому сновидному житті.
[53:01] Тоді в мить перед смертю сон прозар зник би назавжди.
[53:06] Як це завжди буває в таких снах. Генрі був трохи приголомшений.
[53:11] Ви майте на увазі зар джотан золоті крила і усе решта
[53:16] зникнуть назавжди. Саме так ви більше ніколи не
[53:20] потерпатимете від цього сну підбадьорив психоаналітик.
[53:25] Генрі стівенс відчував холодний мороз, коли їхав додому.
[53:29] Це було те, чого він не передбачав, що смерть халкана в
[53:33] тому іншому житті назавжди знищить зар якщо зар був сном.
[53:38] Генрі цього не хотів. Він провів у зарі як халкан
[53:42] стільки ж часу, скільки й тут на землі.
[53:45] Незалежно від того, чи виявиться це життя лише сном, воно було
[53:49] реальним і яскравим, і він не хотів його знищення.
[53:54] Він відчув легку паніку, уявивши себе відрізаним від зара
[53:57] назавжди. Більше ніколи не їхати з
[54:00] брусулом та зуром у шалені пригоди більше ніколи не бачити
[54:05] тієї задумливої посмішки в очах золотих крилець чи виш джотана,
[54:10] що похмуро стоять під рожевими місяцями.
[54:13] Життя як генрі стівенс із землі без його нічного існування
[54:17] назарі було б прісним і безглуздим.
[54:20] Проте він знав, що повинен раз і назавжди розвязати питання про
[54:24] те, яке з його життів є справжнім, навіть якщо це
[54:28] знищить одне з цих життів. Я зроблю те, що сказав доктор
[54:33] торн, коли буду халканом сьогодні ввечері прибурмаків
[54:37] генрі я скажу собі, щозар несправжній і подивлюся чи
[54:41] матиме це якийсь ефект. Він був настільки напружений
[54:45] очікуванням перевірки, яку збирався зробити, що приділив ще
[54:50] менше уваги, ніж зазвичай спокійні розповіді емми про
[54:53] сусідські плітки та дрібні хатні події.
[54:57] Тієї ночі лежачи в очікуванні сну генрі знову і знову
[55:01] повторював собі формулу, яку мав повторити як хал кан.
[55:06] Його остання думка перед сном, коли він поринав у дремоту, була
[55:11] саме про це. Халкан прокинувся з неясним
[55:15] відчуттям якогось обовязку, що тиснув на свідомість.
[55:18] Він мусив щось зробити чи сказати.
[55:23] Розплющивши очі, він із задоволенням оглянув залиту
[55:26] світанковим сяйвом власну спочивальню з чорного каменю у
[55:29] величному палаці джотана на стіні висіло його улюблена зброя
[55:35] меч, яким він у чотирнадцятирічному віці здавав
[55:38] морського дракона та пощаблений щит з глибоким шрамом, що
[55:42] пройшов із ним 1 і справжній бій.
[55:45] Золоті крила сонно вирухнулися біля нього, її запашне чорне
[55:49] волосся торкнулося його щоки. Він погладив її по голові з
[55:54] грубою ніжністю, потім почув ту під багатьох ніг ззовні далекий
[55:59] брязки зброї, суворі голоси, що віддавали накази та стукіт
[56:03] квапливих копит. Його пульс прискорився.
[56:06] Сьогодні ми вирушаємо на південь назустріч егерові та банкам.
[56:11] Потім він згадав, що саме смутно пригнічувало його розум.
[56:15] Це було щось із його сну дивного нічного сну, у якому він був
[56:20] обовязким маленьким чоловічком генрі стівенсом.
[56:23] Тому дивному світі під назвою земля тепер він згадав, що генрі
[56:28] стівенс пообіцяв лікарю, сказати вголос.
[56:32] Несправжній я халкан несправжній халкан засміявся і де я сказати
[56:39] подібне стверджувати, що зараз джотан і все решта не є
[56:43] справжніми, здавалося ідіотською.
[56:47] Той боязкий маленький чоловічок, яким я є в сні щоночі.
[56:51] Він думає, що я казатиму подібні дурниці прохи хотів халкан
[56:56] золоті крильця, прокинулися її сонні, чорні очі дивилися на
[57:00] нього з питанням це мій власний жарт, мила, сказав він їй.
[57:06] І він продовжив розповідати їй про нічний сон, який бачив з
[57:09] дитинства про дивний світ під назвою земля, у якому він був
[57:13] іншим чоловіком. Це найбожевільніший світ, який
[57:17] ти тільки можеш уявити моя пташка, той світ снів, чоловіки
[57:22] там навіть не носять мечів, вони не вміють їздити верхи чи битися
[57:26] як чоловіки, і вони проводять своє життя, будуючи змови в
[57:30] душних кімнатах заради речей, яку вони називають грошима
[57:35] шматочків, паперу та металу. І найцікавіше в цьому жарті.
[57:40] Засміявся hal це те, що у своєму сні я навіть сумніваюся.
[57:45] Чи зараз справжній сновидний я вірить, що, можливо, це і є сон,
[57:51] що джотан брусул зустрі навіть ти лише примарні видіння мого
[57:56] сонного мозку. Він підвівся на ноги досить снів
[58:01] і видінь. Сьогодні ми їдемо назустріч
[58:03] егіру та банкам. Ось це не сон.
[58:08] Того ж ранку за міськими мурами зібралося десятитисячне військо
[58:11] джотана під червоним сонцем. Їхні засмагли обличчя дихали
[58:15] суворою впевненістю та жагою добою кан абул виїхав крізь їхні
[58:21] лави за ним слідували його воєнники.
[58:23] В повній броні халка був серед них, а поруч із ним їхала золоті
[58:29] крила. Пустельна принцеса запекло
[58:32] відмовилася залишатися позаду. Їхні шоломи вилискували в
[58:37] багряному сонячному світлі і вигуки військ були оглушливими
[58:41] коли. Кан авул звернувся до своїх
[58:43] воєнників. Головні сили егіра вже за 40
[58:47] кілометрів на північ від галуна, сказав він.
[58:50] Їм подейкують про якусь нову зброю, яку вони мають, і з якою
[58:55] вони вважають себе непереможними.
[58:57] Тож ми збираємося взяти їх зненацька.
[59:00] Я поведу наші головні сили з 8000 лучників та копійників на
[59:04] південь уздовж прибережного шляху.
[59:07] Продовжував король сину мій ти візьмеш наші 2000 вершників і
[59:12] перейдеш через 1 хребет драгалу, а потім поїдеш на південь 40
[59:17] кілометрів. Ми вступимо в бій із бантами,
[59:20] там на прибережній рівнині, а ти зможеш спуститися з драгалою
[59:25] вдарити їм у фланги і боги будуть проти нас.
[59:28] Якщо ми не зімнемо їх і не знищимо, як це зробили наші
[59:32] предки покоління тому? Кан абул повів війська
[59:36] прибережним шляхом і маршируючи, вони ревели давню бойову пісню
[59:40] джотана. Банти прийшли до джотана добре
[59:44] затишшя скінчилось. За кілька годин хал сидів у
[59:50] сідлі серед рідкого чагарнику високо на червоному східному
[59:53] хребті драгалів за кілька миль на південь від джотана поруч
[59:58] напоні сиділа золоті крильця, а їхня 2000 кінне військо чекало
[1:00:03] внизу прихованих хребтом. Там під ними червоні схили
[1:00:07] спускалися у вузьку рівнину між горами та синім замбрійським
[1:00:11] морем. Далеко на півдні чорний стовп
[1:00:14] диму позначав місце розграбованого галуна, а звідти
[1:00:18] вздовж узбережжя на північ поповзло щось схоже на
[1:00:21] виблискуючу змію. Мій дядько егір та його зелені
[1:00:26] чорти про бурмотів халкан, а де ж батько та наші піхотинці.
[1:00:31] Дивись, ось вони вигукнула золоті крила жадібно вказуючи на
[1:00:36] північ. На півночі така ж сама за
[1:00:39] розмірами блискуча змія здавалася, повзла на південь
[1:00:43] назустріч колонам банків, що наступали.
[1:00:46] Твої пустельні очі добре бачать, заявив халкан.
[1:00:50] Тепер чекаємо. 2 армії наближалися одна до одної у
[1:00:56] колонах банків загули роги і зелені лучники квапливо
[1:00:59] вишикувалися у 2 колони, утворивши щільний монолітний
[1:01:03] стрій, вони просувалися повільніше.
[1:01:06] На півночі, де неухильно марширувала піхота джотана,
[1:01:10] загриміли сурми до 2 на хребті ледве доносився далекий хор
[1:01:15] банти тікали додому, коли їхня кров пролилась.
[1:01:20] У сі мій дядько дідько б його взяв, вигукнув халкан, вказуючи
[1:01:24] рукою, він відчув старий гіркий гнів, побачивши кремезну постать
[1:01:29] у сяючому шоломі, яка їхала з групою банків на чолі армії
[1:01:34] зелених людей. Він веде їх у бій проборів, він
[1:01:38] ким би він не був боягузом. Він не був ніколи, але сьогодні
[1:01:43] я покінчу з цією загрозою для джотана.
[1:01:46] Вони бються, вигукнула золоті крила з палким нетерпінням хмари
[1:01:52] стріл свистіли між 2 арміями, що зближувалися, коли лучники
[1:01:56] джатана та банти підійшли но відстань пострілу.
[1:02:00] У обох арміях почали падати люди, але в армії джотана на
[1:02:04] кожного вбитого банта припадало четверо полеглих.
[1:02:08] Щось не так вигукнув халкан кожен наш чоловік, якого хоч
[1:02:13] зачепить Стріла падає, я не можу.
[1:02:17] Отрута зашипіла золоті крила. Вони використовують отруєні
[1:02:22] стріли. Це хитрість безглуздих людей із
[1:02:25] далекої півночі. Я чула про це.
[1:02:28] Халкан дивився на це зневірою, навіть банти не стали б
[1:02:32] використовувати такі мерзані засоби, проте мій дядько
[1:02:36] безжальний. Багряна лють затьмарила його
[1:02:39] розум, а голос перетворився на нелюдський рев, коли він
[1:02:42] повернувся, закричав до своїх вершників, які напружено чекали
[1:02:47] наших людей, убивають підлими чарами, заречав, він гоніс на
[1:02:52] них ударимо заджатан. Здавалося, ніби він із золотими
[1:02:57] крильцями їде на чолі людської лавини, коли вони помчали крутим
[1:03:01] схилом уб вони врубалися у флантів зелені люди з жахом
[1:03:07] відступили від несподіванки. Меч халка навився мов батіг
[1:03:11] світла серед потворно зелених голів і націлених сплесів.
[1:03:16] Як і завжди в бою він діяв виключно інстинктами, а не за
[1:03:20] розрахунком. Проте він тримав золоті крильця,
[1:03:23] трохи позаду себе. Дівчина люто розмахувала своїм
[1:03:27] легким мечем проти тих, хто на землі намагався підрізати жили
[1:03:30] коням халкана спейсом чи мечем його вершники пронизливо
[1:03:35] верещали, божевільне хаотичне місце в битві набуло чітких
[1:03:39] обрисів банти відсохнулися від несподіваної атаки, але егір
[1:03:44] перегруповував їх. Халкан закричав і дав шпори
[1:03:49] коню, намагаючись дістатися егера.
[1:03:52] Він побачив велетенську постать свого дядька.
[1:03:54] Його цинічне потужне обличчя під шоломом і чув його бичачий
[1:03:58] голос, що керував перегруповуванням колон банків,
[1:04:02] але він не міг пробитися крізь шалену сутичку до егера і тепер
[1:04:06] отруйні стріли банків падали дощем, збиваючи людей із сіл.
[1:04:12] Брусул дістався до нього й закричав принц твій.
[1:04:16] Батько убитий однією з цих пекельних стріл.
[1:04:20] Серце халкана на мить завмерло. Він майже не чув хребкого голосу
[1:04:24] брусула, який продовжував кричати.
[1:04:27] Ми не можемо протистояти цим отруйним стрілам тут на
[1:04:30] відкритому місці. Якщо ми не відступимо, вони
[1:04:34] скосять нас здалеку під час жнив.
[1:04:38] Халкан застогнав, він бачив дилему.
[1:04:41] Вони не могли сподіватися розбити лави банків, які
[1:04:45] перегрупував егір, а в тривалому бою нові отруйні стріли зелених
[1:04:49] людей забирали б дедалі більше життів.
[1:04:53] Берегти джотан тепер лягло нищівним тягарем на його плечі.
[1:04:57] Тепер він був королем і страшна відповідальність цієї посади в
[1:05:01] цю божевільну мить не залишала йому часу навіть для скорботи за
[1:05:04] батьком програна. Битва тут означала, що джотан
[1:05:09] залишиться беззахисним перед ордою егера.
[1:05:12] Зі стоганом він наказав сурмачу грати відступ.
[1:05:16] Відступаємо до джотана, наказав він.
[1:05:19] Швидко веди піхоту назад брусуле а ми прикриємо ваш відхід
[1:05:23] вершниками. Протягом довгих гарячих годин
[1:05:27] того дня гіркий бій із відступом катився назад на північ до
[1:05:31] джотана колони банків ішли слідом зелені люди заходилися
[1:05:35] від тріумфального ребу раз у разкан зі своїми вершниками
[1:05:40] розвертався й атакував переслідувачів, розбиваючи їхні
[1:05:43] 1 лави та змушуючи відступати щоразу порожнє сідло показували
[1:05:49] ціну, яку вони платили за це. Захід сонця криваво паланат над
[1:05:54] дрегалом, коли вони повернулися цим гірським шляхом до чорних
[1:05:58] веж джотана. Збивши ноги, зберігаючись від
[1:06:02] кутоми, копійники брусула пройшли крізь браму до міста.
[1:06:07] Останній удар по банках халкан зробив разом із вершниками.
[1:06:11] Потім він повернувся разом із золотими крильцями, яка хиталася
[1:06:15] в сідлі. Вони троє були останніми з
[1:06:18] вершників, хто увійшов до міста, велика брама квапливо
[1:06:22] зачинилася, поки спітнілі люди працювали в сутінках біля
[1:06:25] лебідок крізь бійниці вартових вежкан подивився назовні і
[1:06:30] побачив, як орди банків розгортаються, щоб оточити весь
[1:06:34] сухопутний бік джотана. Голів тепер по 4 бійці на
[1:06:39] кожного нашого процидив він крізь зуби ми в пастці під
[1:06:44] назвою місто. Він заточувався, його обличчя
[1:06:49] було вкрите сажею, потом пилом і кровю золоті крила притиснулися
[1:06:54] до його руки з цілковитою вірою. Це була підла хитрість з
[1:06:59] отруйними стрілами, яка нас здолала, вигукнула вона.
[1:07:03] Якби не це, ми б скинули їх у море.
[1:07:07] За це ми маємо дякувати егіру пригуркатів халкан, поки ця
[1:07:12] людина жива загибель висить над джотаном мов грозова хмара.
[1:07:18] Він підійшов до вікна й направив свій голос у густішаючу темряву
[1:07:22] егіре. Вирішимо це чоловік крути
[1:07:25] чоловіка меч проти меча відповідай.
[1:07:29] У відповідь із табору брантів донісся глузливий голос.
[1:07:34] Я не так і дурний, мій любий, племіннику твоє місто це горіх
[1:07:38] шкаралупи, якого ми скоро розкол й вилущимо, тож відпочивай.
[1:07:44] Халкан розставив варту на кожному метрі муру вулиці
[1:07:48] джатана були темними під 2 місяцями, бо цієї ночі не
[1:07:51] засвітили жодного смолоскипа звук жіночих голосів, що співали
[1:07:56] заупокійну за його померлим батьком приніс його занімілому
[1:08:00] розуму гірше відчуття втрати більше ніхто в джотані не
[1:08:04] говорив і не порушував тиші страшна й невідворотна небезпека
[1:08:09] пригнічувала мешканців міста. А з темряви і замурами доносився
[1:08:14] звук далекого стукату це орди банків почали робити штурмові
[1:08:18] драбини назавтра. З вікна палацу, перш ніж
[1:08:22] провалитися у важкий сон від виснаження халкан бачив багаття
[1:08:26] банків, що оточували весь сухопутний бік міста півмісяцем
[1:08:30] вогню. Дружина генрі стівенса
[1:08:34] хвилювалася за нього увесь день. Вона тривожно думала, що від
[1:08:37] самого ранку він поводився дивно.
[1:08:40] Він був блідим пригніченим і виснаженим відтоді, як
[1:08:43] прокинувся. Він взагалі не пішов до офісу.
[1:08:46] Випадок нечуваний і більшу частину дня.
[1:08:50] Він ходив тудисюди помаленькому будинку.
[1:08:52] Його стривожені очі, здавалося, не бачили її, а вся його постава
[1:08:57] випромінювала граничне збудження.
[1:09:00] Генрі боявся, боявся страшної розвязки, до якої все котилося в
[1:09:05] тому іншому світі. Зараз він знав, яка страшна
[1:09:09] небезпека нависла тепер на джотаном.
[1:09:11] Варто цим ордам банків перебратися через мур і місто
[1:09:15] приречене. Я повинен припинити зводити себе
[1:09:19] з розуму через це відчайдушно, казав він собі того дня це ж
[1:09:24] просто сон і халкан мають бути лише сном.
[1:09:29] Але його гарячкова тривога від цієї думки не зменшувалася,
[1:09:33] незалежно від того, чи був зараз лише сном для нього він був
[1:09:37] реальним. Він знав джо там та його людей з
[1:09:40] нічних снів свого дитинства. Кожну вулицю чорного міста він
[1:09:45] знав і любив як халкан, навіть якщо це був лише сон, він не міг
[1:09:50] дозволити, щоб старе прекрасне місто та його мешканці були
[1:09:53] знищені егером та його зеленими варварами.
[1:09:57] Якщо зар був сном місто джотан захоплять а халкана вбють і його
[1:10:03] дорогоцінними, мисновидному життю настане край назавжди
[1:10:07] перед ним простягатиметься лише монотонне існування генрі
[1:10:11] стівенса. А якщо зар виявиться реальністю,
[1:10:15] то зберегти людей халка навіть цієї загрози буде удвічі
[1:10:18] важливіше. Але що ж я можу вдіяти подумки
[1:10:23] стагнав генрі, що може вдіяти халкан банти неодмінно вдеруться
[1:10:27] до міста. Отруєні стріли нові для
[1:10:31] джутанців давали зеленим воїнам егера величезну перевагу.
[1:10:35] Це та їхні переважаючі орди дозволять їм піднятися на мури
[1:10:39] джотана і тоді настане кінець. А дідька пузяв егера з його
[1:10:45] диявольською вигадкою й використовувати ці стріли
[1:10:48] переборів генрі, якби ж я міг переправити туди десяток
[1:10:52] кулеметів. Як показав цьому клятому
[1:10:54] зраднику? Це було марне й пусте бажання.
[1:10:59] Він це знав жодна матеріальна річ не могла подолати прірву між
[1:11:03] світом снів і реальним світом, який без них не був яким.
[1:11:07] Навіть його власне тіло тіло генрі стівенса ніколи не
[1:11:11] перетинало цієї прірви усе, що він брав із собою в зар щоночі
[1:11:16] це свої спогади про життя генрі стівенса на землі протягом дня.
[1:11:21] Та й це здавалося лише сном. Але він міг перенести спогади і
[1:11:26] ця думка змусила генрі замислитися на горизонті
[1:11:30] зажевріла квола надія, як халк. Він памятатиме все, що робив або
[1:11:36] дізнавався зараз, як генріс стівенс.
[1:11:38] Припустимо, що він. Боже мій збуджено вигукнув генрі
[1:11:44] є шанс, що я зможу це зробити хитрість, яка переважить отруйні
[1:11:48] стріли егера. І його дружина спантеличено,
[1:11:53] спостерігала, як він захоплено вивчав енциклопедію.
[1:11:56] Вона бачила, як він квапливо робив нотатки, а потім довго
[1:12:00] того вечора сидів ворущачи губами, мабуть, заучував
[1:12:04] напамять. Генрі трипотів від збудження та
[1:12:07] надії він генрі стівенс із землі міг би врятувати місто халкана
[1:12:13] для нього, якби ж тільки халкан це зробив молитовно подумабі,
[1:12:18] якби він тільки не відкинув це як сон.
[1:12:22] Напружено, чекаючи сну тієї ночі генрі знову і знову повторював
[1:12:26] собі просту формулу, яку він вичитав з енциклопедії.
[1:12:31] Халкан повинен спробувати відчайдушника за він собі.
[1:12:36] Сон приходив до нього повільно і коли він заснув, він знав, що у
[1:12:40] своєму сні прокинуться вдень, який може стати останнім днем
[1:12:44] існування джотана. Халкан прокинувся з цією думкою,
[1:12:50] яка вібрувала в його голові. Мовзловісний передзвін.
[1:12:54] Останній день джотана прошепотів він убоге ні.
[1:13:00] Люто підвівшись, молодий принц пристебнув свій меч, щойно
[1:13:04] почало світати і морські тумани огортали все місто зовні сірим
[1:13:08] серпанком. Золоті крила все ще спала халкан
[1:13:13] чуб упертий стукін з туману, коли спускався на нижній рівень
[1:13:16] палацу брусул у повній броні гордо підійшов до нього.
[1:13:21] Усе спокійно відрапортував кремезний капітан банти все ще
[1:13:26] працюють над своїми клятими, штурмовими драбинами, коли вони
[1:13:30] будуть готові, вони очистять мури від наших людей своїми
[1:13:33] злими, отруєними стрілами, а потім переберуться.
[1:13:37] Халкан вийшов із ним і оглянув їхню оборону, коли він керував
[1:13:42] розстановкою їхніх бійців уздовж муру та грубувато підбадьорював
[1:13:46] щось пригнічувало його розум. Щось, що він мав зробити для
[1:13:51] оборони міста. Коли він повернувся до палацу з
[1:13:55] брусулом, струнка постать золотих крилець у шкіряному
[1:13:58] одязі летіла в його обійми. Мені наснилося, що банти вже в
[1:14:03] місті, вигукнула вона, а потім я прокинулася і виявилось, що тебе
[1:14:07] немає. Халкан, заспокоюючи її раптом,
[1:14:12] закляк її слова нагадали те невиразне забуте щось, що його
[1:14:17] пригнічувало. Мій сон, вигукнув він.
[1:14:21] Тепер я згадав усній у тому іншому світі.
[1:14:24] Я дізнався, як зробити зброю проти банків.
[1:14:28] Тепер усе повернулося до нього. Сон, у якому генрі стівенс
[1:14:32] гарячково заучував формулу з науки того основиного світу
[1:14:36] землі, щоб допомогти йому в боротьбі проти банків.
[1:14:40] На мить халкан охопився за нову надію, потім його завзяття
[1:14:45] згасло. Зрештою, це був лише сон.
[1:14:49] Генрі стівенс. Земля та її наука були лише
[1:14:53] видінням його сонного мозку і нічого з того, що він дізнався.
[1:14:57] Там не могло мати жодної цінності.
[1:15:00] Я бвалів, щоб тобі наснилося, ніби банти взагалі зникли сухо
[1:15:04] мовив брусу. На жаль, вони все ще зовні і
[1:15:08] мене небагато часу, перш ніж вони атакують.
[1:15:11] Халкан не слухав його розум крутив просту формулу, яку генрі
[1:15:15] стівенс відчайдушно заучував уві сні.
[1:15:19] Це б не спрацювало, подумав він, це не могло спрацювати, коли в
[1:15:23] усьому цьому немає реальності. Проте він продовжував згадувати
[1:15:27] відчайдушну спробу генрі стівенса допомогти йому той
[1:15:31] боязкий худий чоловік, яким він був уві сні щоночі той чоловічок
[1:15:35] молився, щоб халкан не відкидав його допомоги, щоб спробував
[1:15:39] формулу. Халкан прийняв рішення, я
[1:15:44] збираюся спробувати це те, про що дізнався уві сні, сказав він.
[1:15:48] Інший брюс витріщився на нього. Ти що з глузду зїхав з ни?
[1:15:54] Нам зараз не допоможуть, як сновидна зброя може бути
[1:15:57] корисною? Я тепер не так упевнений, що це
[1:16:01] був сон перебурматів халкан. Можливо, саме це і є сон.
[1:16:06] Зрештою, ох дідько пузяв усі роздуми сонце чи реальність.
[1:16:11] Я збираюся спробувати, це він віддав накази, перенесіть усе
[1:16:17] деревне вугілля, яке зможете знайти усю сірку з вулиці
[1:16:20] аптекарів і всі білі кристали, які ми використовуємо для
[1:16:24] сушіння фруктів. Ті кристали у сні називали
[1:16:26] селітрою. Налякані здивовані люди принесли
[1:16:31] матеріали до палацу, там брусил зур і золоті крила спантеличено,
[1:16:36] спостерігали, як халкан керує їхньою підготовкою.
[1:16:41] Він чітко памятав формулу, яку генрі стівенс заучував у сні.
[1:16:46] Він змусив людей товти подрібнювати й змішувати, поки
[1:16:49] результатом не стала велика маса гранульованого чорного порошку.
[1:16:55] А тепер принесіть маленькі металеві вази достатньо, щоб усе
[1:16:57] це вмістити, а також гнати для ламп і глину, наказав він.
[1:17:03] Задиханий капітан прибіг бігом банти закінчили свої драбини, і
[1:17:07] я думаю, що вони скоро підуть в атаку володарю, вигукнув він.
[1:17:12] А наш вож застряг тут, коприсаючись у мінералах,
[1:17:15] бурхливо вигукнув, брусул. Забудь про цей божевільний сон і
[1:17:20] готуйся до битви. Халкан не звертав уваги, він
[1:17:25] змушував людей набивати маленькі металеві вази чорним порошком,
[1:17:29] закриваючи їхні утвори глиною крізь, яку стирчав схожий на
[1:17:33] запал гніт. Роздайте ці вази всім нашим
[1:17:36] людям у вздовж шмурів, наказав він.
[1:17:39] Скажіть їм, що коли банки ставитимуть свої драбини, вони
[1:17:42] мають запалити гнати й кинути вази вниз серед зелених воїнів
[1:17:46] за моєю командою? Хай дідько знищить усі сни
[1:17:51] лютував брусу. Яка користь буде від такого
[1:17:54] божевільного плану? Чи ти гадаєш, що скидання вас на
[1:17:57] банків зупинить їх? Я не знаю переберматів халкан
[1:18:02] усні я думав, що це спрацює сновидний.
[1:18:06] Я називав цей порошок порохом, а вази гранатами і в сні вони
[1:18:12] здавалися ще страшнішою зброєю, ніж отруйні стріли.
[1:18:17] Вигуки з мурів і застережливий рев сурм розітнути залите сонцем
[1:18:21] місто великий клич, прокотився вулицями джотана.
[1:18:25] Банти йдуть до муру, закричав халкан.
[1:18:31] З брустворів на вершині великого муру сонце, що піднімалося,
[1:18:35] відкривало зловісне видовище зі всього сухопутного боку джатана
[1:18:40] ордибантів насувалися на місто. 1 йшла лава зелених лучників,
[1:18:46] чиї отруєні стріли вже торохтіли по вершині муру воїни
[1:18:50] джотанападали охаючи, коли отрута швидко розходилася їхньою
[1:18:54] кровю халкан підняв щит і прикрив золотих крилиць позаду
[1:18:59] себе, поки вони чекали. За 1 лавою лучників ішли банти,
[1:19:04] які несли довгі грубі деревяні штурмові драбини за ними йшли
[1:19:08] основні маси кремезних зелених людей, озброєних луками та
[1:19:12] короткими мечами на чолі з самим егіром драбини піднялися до муру
[1:19:18] і дикий кличбантів вибухнув довкола міста, коли зелені
[1:19:22] воїниговкішки поперли ними вгору джо танців, які намагалися
[1:19:27] скинути драбини, вражали стріли. Перерізайте через мур і
[1:19:31] відчиняйте браму гукав бичачий голос ігіра до своїх зелених
[1:19:35] людей. Впустіть нас у джатан.
[1:19:40] Основна орда банків уже насувалася на браму міста, поки
[1:19:43] їхні нападники на драбинах намагалися захопити мур.
[1:19:47] Зараз запалюйте гнотий скидайте вази закричав халкан крізь шум
[1:19:53] сутички. Смолоскипами котрі тримали,
[1:19:56] напоготові, запалили гнати на вигляд нешкідливі маленькі
[1:20:00] металеві вази полетіли вниз у масу бунтів, що насувалася.
[1:20:05] Серія оглушливих вибухів струсунула повітря, мов грім,
[1:20:09] білий дим розвіявся, відкриваючи купи банків, скошених вибухами.
[1:20:15] Боги приголомшена вигукнув брусул твоя сновидна зброя це
[1:20:20] сам грім небесний магія, закричали банти, охоплені жахом,
[1:20:25] відступаючи від власних мертвих і в паніці падаючи з драбин
[1:20:29] чекаймо брати. Охоплені страхом зелені воїни
[1:20:34] відсохнулися від мурів джатана, розпадаючись на охоплені
[1:20:37] панікою, дезорганізовані маси. Чутно було, як лютує бичачий
[1:20:42] голос егера, намагаючись згуртувати їх.
[1:20:45] Але марно люди джатана, які запалювали, кидали нову зброю,
[1:20:50] були не менш охоплені жахом, ніж їхні жертви клич халкана отямив
[1:20:55] їх. На коней і за ними закричав він
[1:20:59] тепер наш шанс відплатити за вчорашнє.
[1:21:03] Брама з гуркотом розчинилася і кожен вершник, який залишався в
[1:21:08] джатані, вискочив галопом за халканом і жовтими крильцями.
[1:21:12] Навздогін розбитим зеленим людям.
[1:21:15] Банти майже не намагалися розвертатися і битися.
[1:21:18] Вони були націлені на те, щоб опинитися якнайдалі від джатана
[1:21:23] медії потрібен егір, закричав халкан до брусула, поки він
[1:21:28] живий жатан у небезпеці. Дивись, ось, він їде вигукнув
[1:21:34] сріблястий голос золотих крилиць.
[1:21:37] Халкан закричав і дав шпори коню, побачивши, як егір та його
[1:21:41] капітан і банків мечать галопом до дрегалу, намагаючись утекти.
[1:21:47] Вони приїхали просто крізь відступаючих банків у гонитві за
[1:21:50] зрадником вони вже наздоганяли його, коли егір повернувся і
[1:21:54] побачив, що вони наближаються. Джотанський відступник видав
[1:21:58] клич і він та його зелені капітани розвернулися.
[1:22:02] Бережися стріл закричав, брусил, позаду халкана халкан бачив, як
[1:22:09] банти випускають отруйні стріли, але бачив це лише невиразно, бо
[1:22:13] лише цинічне обличчя егера було виразним для нього, коли він
[1:22:16] наступав. Оголивши меч він поплентався до
[1:22:20] свого дядька, щось укололо його руку, і він почув крик золотих
[1:22:25] крилиць і зрозумів, що Стріла влучила в нього.
[1:22:28] Мій любий племіннику тобі залишилося жити 2 хвилини, важко
[1:22:33] дихаючи промовив егір, його очі палали ненавистю й тріумфом,
[1:22:38] коли вони зустрілися, їхні мечі зіткнулися ти вже небіжчик.
[1:22:43] Халкан відчув, як холодне смертельне заніміння повзе його
[1:22:47] рукою з неймовірною швидкістю. Він зібрав усі свої сили, що
[1:22:51] швидко витікали, щоб замахнутися мечем.
[1:22:55] Це залишило його захист відкритим і егір лютовколов,
[1:22:59] коли їхні коні розверталися. Потім заніміла рука халкана
[1:23:03] опустила лезо вниз. Це за мого батька еґіре.
[1:23:09] Меч ростяв плече й шию зрадника наскрізь і за мить після того,
[1:23:14] як егір упав із сідла халкан відчув, як його власне заніміле
[1:23:19] тіло падає. Він не відчув удару об землю
[1:23:23] його розум темнів і все довкола крутилося.
[1:23:26] Здавалося, ніби він крутиться в чорній воронці й затягується в
[1:23:30] її чорні глибини, проте він усе ще чув голоси тих, хто схилився
[1:23:34] над ним. Халкане це була золоті крила.
[1:23:39] Він знав, він спробував заговорити до них і зривучої
[1:23:43] темряви, яка його поглинала. Джотон тепер у безпеці, коли
[1:23:50] егір пішов королівство брусулу золоті крила.
[1:23:56] Він не міг більше скласти слів халкан знав, що помирає, але він
[1:24:01] нарешті знав, що зар не був сном, бо хоча його власне життя
[1:24:05] згасало нічого довкола не зникало, проте його затьмарений
[1:24:10] мозок дивувався. Якщо зар був реальним увесь цей
[1:24:14] час. Але потім у спалаху світла на
[1:24:18] самому краю темряви халкан побачив правду, яку ні він ні
[1:24:21] інші ніколи не могли уявити. Генрі стівенс лежав мертвим у
[1:24:28] своєму ліжку в охайній спальні свого маленького креміського
[1:24:31] будиночка. А в кімнаті його схлича дружина
[1:24:35] намагалася розповісти свою історію, лікарю та психіатру.
[1:24:39] Усе сталося так раптово схлипувала вона.
[1:24:43] Я прокинулася й виявила, що генрі стискає кулаки ніби в
[1:24:46] судомах і кричі щось про те, що джатан тепер у безпеці, а потім
[1:24:52] він помер. Лікар заспокоював її ведучи до
[1:24:56] іншої кімнати, коли він повернувся, його обличчя було
[1:25:00] напруженим, коли він подивився на доктора торна.
[1:25:04] Ви чули її історію, спитав він психіатра.
[1:25:08] Я зателефонував вам, бо зрозумів, що він консультувався
[1:25:11] з вами. Я взагалі не можу цього
[1:25:13] зрозуміти. Він вказав на нерухому постать
[1:25:16] генрі. У цього чоловіка не було жодних
[1:25:19] порушень, як я знаю, проте він помер уві сні ніби від страшного
[1:25:23] ментального шоку. Ви влучили в точку лікарю,
[1:25:28] замислено кивнув доктор торн. Якщо моє припущення правильне,
[1:25:33] він бачив сон, і коли його сновидний я було вбите.
[1:25:37] Генрі стівенс помер також. Він продовжив розповідати лікарю
[1:25:41] про цю справу обличчя лікаря витягнулося від подиву, коли він
[1:25:46] це почув. Бідолаха вигукну ві він усе
[1:25:50] життя жив цим сном і цим вигаданим буттям.
[1:25:53] І коли його сновидне я померло, він помер також через ментальне
[1:25:57] навіювання. Я не впевнений, що те інше його
[1:26:01] життя той світзар було сном тверезо відповів доктор тор.
[1:26:06] Ой та ну вас лікарю заперечив той, якщо генрі стівенс і земля
[1:26:11] були реальними, а ми знаємо, що вони були, тозар і халн мали
[1:26:16] бути лише його сном. А меню цікаво мови, психіатр ви
[1:26:21] колинебудь чули про ментальний звязок про випадки, коли розуми
[1:26:25] 2 людей налаштовані настільки в унісон, що один відчуває думки й
[1:26:29] почуття іншого, коли його власний розум перебуває в стані
[1:26:33] спокою та відпочинку таких доведених випадків траплялося
[1:26:37] чимало. А що коли генрі стівенс виявився
[1:26:40] саме таким унікальним випадком вів далі торн уяви, що його
[1:26:45] розум від самого народження перебував у тісному звязку з
[1:26:49] розумом іншої людини людини не з землі, а з якогось далекого
[1:26:53] світу на іншому кінців всесвіту, що коли підсвідомість кожного з
[1:26:58] них могла відчувати думки і почуття іншого тоді, коли його
[1:27:01] власна свідомість відпочивала уві сні.
[1:27:04] Так що кожен із них усе життя, щоночі бачив у снах життя
[1:27:08] іншого. Пресвята богородиця вигукнув
[1:27:13] лікар. Якщо це правда, той генрі
[1:27:15] стівенс і халкан існували насправді у 2 далеких один від
[1:27:19] одного світах. Доктор корн, замислено кивнув,
[1:27:24] так і ці двоє були повязані настільки сильно, що смерть
[1:27:29] одного мала вбити й іншого. Це лише теорія, і ми ніколи не
[1:27:33] дізнаємося, чи це правда. Мабуть, тепер знає лише він.
[1:27:39] Генрі стівенс, який лежав перед ними, здавалося, посміхався з
[1:27:43] їхніх здогадів, але на його обличчі застигла не його власна
[1:27:47] посмішка. Це була зухвала безтурботна
[1:27:50] переможна посмішка хална.

Shows are listed from Apple Podcasts' charts and directory, and Podcast Index where it is used. Every show and episode belongs to its publisher and plays from the publisher's own feed; this site hosts none of them.