# "Сповідь" (The Confession). А. Е. ван Вогт | Наукова фантастика | Аудіокнига

An episode of [СлухаUA | Аудіокниги Фантастика](https://invisiblenetwork.ai/podcast/6802009397), 20 Aug 2026, 35 min.

Audio: https://anchor.fm/s/115e236d0/podcast/play/124495736/https%3A%2F%2Fd3ctxlq1ktw2nl.cloudfront.net%2Fstaging%2F2026-7-20%2F430214165-44100-2-f4392171b443c.m4a

Пол Мерріотт, нащадок колись заможного роду, веде одноманітне життя у старому напівпорожньому маєтку. Але одного ранку все змінюється: нічне видіння, що здалося просто дивним сном, починає проникати в його реальність. У зачиненій вітальні він бачить людей, яких там не може бути... Перекладено та озвучено: Євгеній Квітницький для каналу @sluhaua 🔹 Приєднуйтеся до ТГ-каналу: https://t.me/sluha_ua 💎 Стати спонсором на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCeLVhwBtfyXFUiY3UOy8OIA/join 🍩 Підтримати гривнею на Donatello: https://donatello.to/sluha_ua ☕️ Закинути на "каву" (Монобанка): https://send.monobank.ua/jar/8gzRQ7AfVS

## Transcript

[0:01] Сповідь психологічне, науково фантастичне оповідання альфреда
[0:05] елтон ванта вперше опубліковане у 1000 девятсот 72 році.
[0:12] Меріот прокинувся з думкою про те неймовірне видіння, що
[0:16] постало перед ним минулої ночі в порожній вітальні спогад гострий
[0:20] і виразний мов жива картинка змусив його ручко схопитися з
[0:24] ліжка. Він поспіхом накинув халат і вже
[0:27] попрямував до вітальні, але раптом сповільнив кров і
[0:30] зупинився. Яка дурниця подумав, він це лише
[0:34] сон. Він похитав головою докірливо,
[0:37] всміхаючись самому собі колись його спальня була комірчиною
[0:41] старого маєтку меріотів. Він обрав її не за красу, а тому
[0:45] що та межувало з кухнею і зігрівалася від кухонної плити.
[0:50] Меріот жваво пройшов до кухні, розпалив вогонь зігрів води
[0:54] вмився, поголився й одягнувся. Він усміхнувся, згадавши, як
[0:59] понад рік тому так само зірвався з ліжка і схопив слухавку, і
[1:03] лише тоді, збагнувши телефон, зовсім не дзвонив.
[1:06] Він надягнув пальто й на мить затримався перед дзеркалом у
[1:09] передпокої, а мальгама петмяніла.
[1:12] Тож відображення видалося розмити проте й того, що вдалося
[1:16] розгледіти, вистачило стрункий мелодик років 30 у сірому
[1:20] капелюсі та пальті задоволений собою він мимохід зірнув у бік і
[1:25] в поле зору потрапив великий хол порожнеча, як і завжди
[1:30] відгукнулася в ньому ледь помітним, проте виразним шоком.
[1:34] Найбільше ж його стурбувало те, що погляд мимоволі зупинився на
[1:37] дверях вітальні. Вустамеріота зневажливо
[1:41] вигнулися. Йола та нещасний сердито кинув
[1:45] він своєму двійнику в дзеркалі, що ти намагаєшся довести, що ти
[1:50] ідіот? Йому навіть полегшило від того,
[1:53] що двері вітальні зачинені навмисне.
[1:55] Відвівши очі, він відімкнув вхідні двері в обличчя вдарів.
[1:59] Холодний, квітневий вітер, зачинивши дім на замок меріот
[2:03] дій дійшов до хвіртки та рибнула, але іржаві завіси вже
[2:06] давно його не дратували. Він прикрив хвірку і за звичкою
[2:10] вдивився вдалечінь вулиці. Вулиця була довгою, а будинки на
[2:15] околиці розкидані так химерно, що годі було збагнути, де
[2:19] закінчується місто й починається поле.
[2:22] Пол мері от зіткнув. Батько не раз розповідав йому,
[2:26] що на зламі століть їхній маєток стояв майже за чверть милі від
[2:30] межі гампдена геометрично бездоганний дім серед 20 акрів
[2:34] лісу справжня окраса селища та згодом місто розрослося й тепер
[2:40] колишня садиба опинилася в самому центрі ділового кварталу.
[2:45] За 3 хвилини меріот уже був у сніданковій тітонтімерії.
[2:49] Вмастившись за столом, він запитав офіціантку, що саме
[2:52] підійшла. Джудіт уже приходила.
[2:56] Дівчина ледь нахрилася, завагалася, а потім мовила ну,
[3:00] що ви дорогенький, ви ж чудово знаєте, що міст джудід тут
[3:03] більше не снідає. Меріот усміхнувся, хоча це
[3:07] запитання його роздратувало. Він і сам не знав, навіщо спитав
[3:11] про джудід офіціантка тим часом змінила тему.
[3:15] Як почуваєтеся після вчорашнього шоу чудово?
[3:20] Дівчина щиро дивувалася, ну він не змусив вас витанцьовувати на
[3:24] сцені вона хекнула від сміху, я вже грішним ділом подумала, що
[3:29] він змусить вас і штани зняти. Меріот усміхнувся цього разу
[3:34] дещо розсіяно і зробив замовлення, коли вона пішла, він
[3:37] скохмур пол уявив, як останній представник роду меріотів
[3:42] блазнює перед публікою, яка, як зясувалося, тішилася занепадом
[3:46] їхніх статків значно більше, ніж він сам йому не хотілося
[3:50] виходити на сцену, але група галасливих молодиків так і
[3:53] наполягла на своєму. Якраз коли подали сніданок до
[3:57] кафе, зайшов один із них і махнув меріоту рукою.
[4:01] Той привітно відповів на жест привіт грего.
[4:05] Кремезний юнак, крекнув вмощуючись у кабінці навпроти
[4:08] меріота він вигукнув своє замовлення офіціантці, а тоді
[4:11] повернувся до пола. Все таки нервова система в
[4:15] людини штука химерна чи не так? Мері от кивнув, адже справді
[4:20] бачив те цуценя, наполягав грек, яке вдавав, ніби гладив меріот
[4:26] знізав плечима. Не памятаю зовсім нічого щиро
[4:30] здивувався, той маю лише тьмяний спогад про те, як бландар просив
[4:35] мене подивитися йому вправи око, а потім гладив мої долоні,
[4:39] здається, усе правильно більше пояснював, що один із пяти може
[4:44] впасти в глибокий транс із 1 разу.
[4:47] Певно, я опинився серед них мови меріот тепер він прагнув лише
[4:52] одного піти звідси він одним ковтком допив каву і пробурметів
[4:57] щось про запізнення на роботу. До крамниці чоловічого одягу
[5:01] клейтона він дістався за 5 9, відімкнув двері й заповзявся
[5:05] замітати. О 10 на девяту прийшов молодий
[5:09] під клейтон, а згодом завітали кілька фермерів.
[5:13] О 9 30 старий підклейтон протупав до кабінету в глибині
[5:17] приміщення і просидів там весь ранок, вивчаючи бухгалтерські
[5:21] книги, його відсутність принесла меріотові полегшення.
[5:25] Він непокоївся за джудіт і тиск присутності старого піта лише
[5:29] заважав би йому не те, щоб йому подобалося тривожитися,
[5:33] переконував він себе. Проте іноді вкрай важливо все
[5:36] добряче обміркувати. Цікаво, думав він, насупавшись,
[5:41] що мало на увазі офіціантка зі сніданкової тітоньки мерії, коли
[5:45] сказала, ніби я знаю, що джудіт там більше не їсть.
[5:49] Що йому і на думку, не спадало, що він не знає причини.
[5:52] Він відчув, що опинився на порозі якогось відкриття.
[5:56] Незадовго до 11. Незважаючи на невдоволений
[5:59] погляд молодшого клейтона, він викрив хвилинку, щоб
[6:02] зателефонувати джудіт у книгарню слухавку, взяв її батько питання
[6:08] меріота зустріла глуха тиша, а потім почулася.
[6:13] Це ти коле так містер гарсон дрібноріч, я увесь ранок за неї
[6:18] хвилюються і її немає. Знову тиша нарешті.
[6:24] Слухай поле, а як щодо того, що ти зайшов до нас у книгарню я
[6:28] хотів би з тобою поговорити. Голос старшого чоловіка звучав
[6:32] доволі серйозно, повзний за плечима.
[6:36] Звісно, сир заскочу до вас. Під час обідньої перерви.
[6:40] Решту ранку в його голові панували цілкови та порожнеча
[6:43] обідав він без апетиту, відчуваючи несподіване
[6:46] виснаження. Мабуть, сьогодні я працював
[6:49] завзятіше, ніж мені здавалося, вирішив він увесь пообідній час
[6:54] у крамниці юрмалися фермери меріот повечерів із кращим
[6:58] апетитом і пішов в кіно, щоб трохи розслабитися лише коли
[7:02] близько 10 вечора він піднімався сходами додому, то згадав, що
[7:05] так і не завітав до містера гарсона.
[7:08] Треба неодмінно побачитися з ним завтра, пообіцяв він собі.
[7:14] Увійшовши в середину, він увімкнув світло в передпокої і
[7:17] минохід зіркнув на двері вітальні память.
[7:20] Миттєво відтворила побачене минулої ночі меріот сердито
[7:25] стрибнув головою. Справді настав час зазирнути в
[7:29] ту кімнату. Вітальня була такою ж, як і
[7:32] напередодні понад 4 роки. Вона стояла пусткою, як і решта
[7:37] основної частини будинку. Тепер же кімната була повністю
[7:41] мебльована. Чоловік і жінка середнього віку
[7:44] нерухомо сиділи в кріслах у різних кінцях кімнати жінка
[7:48] тримала книжку, чоловік просто сидів.
[7:51] Протягом цілої хвилини поки мері от стояв і свердлив їх поглядом.
[7:55] Вони не ворухнули пальцем і не глянули в його бік зрештою, не
[7:59] знаючи, що ще вдіяти меріот зачинив двері і відступив до
[8:02] кухні. Він розпалив, вогонь,
[8:05] роздягнувся і влісся в ліжко. Кол переконував себе, що варто
[8:10] було б викликати поліцію, проте його не полишало.
[8:12] Дивне відчуття, ніби він уже бачив цих людей раніше, якби він
[8:17] не знав кращого то впізнав би в цій жінці джудіт, якою вона
[8:20] могла б стати у 40 пять що ж до чоловіка.
[8:25] Далеко за північ меріот рвучка прокинувся, усвідомивши, що
[8:28] заснув на середині думки думки про те, що чоловік мав
[8:32] неймовірну схожість із ним самим, яким він міг би стати.
[8:35] Через 20 років він виліз із ліжка увімкнув світло і
[8:40] попрямував до вітальні пол напівсвідомо очікував, що
[8:44] видіння зникне, але все лишалося на своїх місцях.
[8:47] Чоловік і жінка сиділи в тих самих позах, що й раніше.
[8:51] Змінилося лише його власне відчуття просто і без жодного
[8:54] страху. Він збагнув, що мусить увійти й
[8:56] подивитися на цих 2? Намагаючись, він переступив
[9:01] коріг. Меріот борохнувся в кріслі і
[9:04] глянув на джудіт. У нього залишився дивний спогад
[9:07] про те, ніби він щойно увійшов до кімнати, хоча достеменно
[9:10] знав, що сидить біля вікна вже добру годину.
[9:14] Він уже хотів відмахнутися від цієї думки, коли незвичність
[9:18] ситуації знову вразила його з новою силою.
[9:21] Та хай йому грець, вигукнув він у нестямі джудіт відірвалася від
[9:26] книжки, що сталося любий меріот завагався спогад, що виринув у
[9:32] памяті, почав його непокоїти, і він раптом відчув, що це надто
[9:35] особисте. У та нічого при бурмоті, він,
[9:39] думаю, прогуляюся перед сном дійду до крамниці, додав він.
[9:43] Перевірю, чи все там гаразд? Джуді здавалося, сприйняла це
[9:47] пояснення, як цілком звичаї, бо знову заглибилася в читання
[9:51] меріот вийшов у хол, надягнув капелюх і затримався перед
[9:54] дзеркалом зі скла на нього дивився чепурний чоловік, років
[9:58] пятдесяти. Цей вигляд видався йому
[10:00] цікавішим, ніж зазвичай, бо він почав вивчати себе з такою
[10:04] пильністю, що аж сам злякався. Якого біса подумав, він такий
[10:09] старий хричок, я шукаю в собі красу.
[10:12] На вулиці він відходив вам відчув, що в порів вечір видався
[10:16] теплим. Він витер обличчя хусткою і
[10:19] спантеличено пахита головою чи не захворів я часом?
[10:23] Проте він дійшов до хвірки без жодного натяку на рудоту.
[10:26] Навпаки він відчував навколишній світ гостріше, ніж упродовж
[10:30] багатьох років. Тепер старий маєток маріотів
[10:33] опинився у самому серці міста по обидва боки вулиці сяяли
[10:37] вітрини, крамниць залиті різнобарвним атомним світлом,
[10:41] вулиця мінилася кольорами, а 2 шеренги вигнутих ліхтарів
[10:45] крокували в далечінь на захід розчиняю.
[10:48] У світловій і млі. Це картина втішила меріота жити
[10:53] в центрі було приємно, хоча він памятав часи, коли соромився
[10:57] цього завдяки задуму джудід посадити високу огорожу з густої
[11:01] карагани. Будинок вдалося відгородити від
[11:04] зовнішнього світу, перетворивши на затишний притулок у самому
[11:08] центрі ділового кварталу. Стоячи біля хвіртки меріот
[11:12] відчув, як у ньому з новою силою спалахує вдячність до джуді.
[11:17] Вона заново вмелювала старий дім, перебувала частину кімнати,
[11:21] впорядкувала подвіря. Дивно було згадувати, що колись
[11:24] він вважав її не вартою статусу дружини меріота він усміхнувся,
[11:29] і ледь помітно похитав головою часом люди мають такі химерні
[11:33] уявлення про власну значущість. Він тихо прикрив хвірку і рушив
[11:38] углиб середмістя душу сповнював глибокий спокій відчуття повноти
[11:42] життя і правильного ладу речей. Шлюб із джудід вже давно
[11:47] вгамував усі сумніви, а сьогоднішній абсолютний успіх
[11:50] їхньої спілки дарував йому особливе відчуття фізичної та
[11:54] духовної цілісності. Розмірковуючи про це, він
[11:58] зупинився біля атомної електростанції і зазирнув крізь
[12:01] її височинні плексигласові вікна, атомне серце міста
[12:05] пульсувало в підземному залі нижче рівня вулиці.
[12:09] Взагалі він споглядав цього кубічного монстра у бетонно
[12:13] свинцевому погребі. Крім розмірів, у ньому не було
[12:16] нічого величного, куди цікавішими здавалися допоміжні
[12:20] вузли турбіни, що розходилися від центрального куба 4 окремими
[12:24] рядами по 3 в кожному, а за ними йшли серії менших динамомашин.
[12:29] У цьому світі титанічних механізмів люди скидалися на
[12:32] крихітні іграшки. Меріот пішов далі, коли він
[12:37] наблизився до крамниці чоловічого одягу клейтона.
[12:40] Тепер це була двоповерхова будівля з гутого скла та
[12:43] витонченого освітлення. Він раптом завмер.
[12:47] Дивно, подумав він, на мить у нього виникло чітке враження,
[12:51] ніби він колись тут працював. Ця ніч і ця прогулянка були
[12:56] сповнені подібних видінь у памяті виринали напівзабуті речі
[13:00] та фантазії, що на коротку мить здавалися справжніми спогадами,
[13:04] аж поки він із подивом не відкидав їх як такі, що не мають
[13:07] жодного стосунку до його життя. Вільно дружився з джудіт у 1000
[13:12] девятсот 60 девятому році після проведення з вєтнаму і їхнє
[13:16] подружнє життя було ідеальним. У 1974 му помер її батько і
[13:23] джудіт одразу взялася втілювати свої ідеї щодо книгарні.
[13:27] Тепер це був величезний магазин, де працювало шестеро клерків і
[13:31] який приносив близько девяноста 1000 доларів річного доходу до
[13:36] джудіт крамниця заледве заробляла 20 000.
[13:39] Вона була чудовою діловою жінкою, прекрасною дружиною,
[13:43] дивовижною жінкою. Ось він уже на подвірї
[13:46] тремтячими пальцями він прикрив за собою хвірку і збіг сходами
[13:50] до дверей, усе ще здригаючись, він страмив ключ у замок його
[13:54] підганяла тривога. Непохитне переконання, що треба
[13:58] якомога швидше потрапити всередину.
[14:01] Коли двері за ним тихо зачинилися, він побачив на
[14:03] годиннику в холі, що вже за північ його не було довше, ніж
[14:07] він планував у вітальні. Досі горіло світло, але джудіт
[14:12] уже пішла спати меріот озирнувся збентежений тим, наскільки все
[14:16] тут було, знайомим вільний сам не розумів, що саме сподівався
[14:19] знайти так, поспішаючи додому, а тепер, опинившись на місці, це
[14:23] стало ще менш зрозумілим. Неохоче він вимкнув світло і
[14:28] піднявся на 2 поверх. Коли він проходив повз кімнату
[14:31] джудід, щоб була якраз навпроти головних сходів, вона покликала
[14:35] його можеш зайти, поцілувати мене на добраніч люби я ще не
[14:39] сплю меріот завагався, що ж зі мною таке катував він себе, що я
[14:45] маю робити ця думка вразила його нова ідея про те, що цієї ночі
[14:50] він має певну мету щось, що було на задках його свідомості, він
[14:55] це відчував, але не міг збагнути.
[14:57] Що саме? Він відчинив двері з обережністю
[15:01] чоловіка, який вперше заходить до жіночої спальні.
[15:04] Джудід мала звичку спати без нічної сорочки, і він не хотів
[15:08] застати її зненацька. Погляд на ліжко вмить розвіяв
[15:12] тривогу ще до того, як вона встигла повністю оформитися.
[15:15] Джудід була в блакитному пендіоарі меріот полишено
[15:19] зітхнув, проте її 1 ж слова знову змусили його
[15:22] занепокоїтися. Приляж біля мене на хвилинку
[15:26] мовила вона механічно, скинувши черевики.
[15:30] Витягнувся на вільному боці ліжка у голові роїлися урівки
[15:34] думок. Одна з них була питанням, навіщо
[15:37] я тут у цьому майбутньому світі? Питання про майну чітко й
[15:41] виразно, але в мить зникло в потаємних лабіринтах памяті
[15:46] залишився лише ледь вловий осад туги краєм ока він вивчав джудід
[15:51] її обличчя видавало вік, проте тіло та постава зберегли колишню
[15:55] молодість. Шкіра була чистою і засмаглою,
[15:59] принаймні там, де її було видно. Під простирадлом вгадувався
[16:03] силует дівочого тіла мерід мимоволі шукав очима шрам від
[16:08] ножа над її серцем, проте нічна сорочка хоч і була звабливою,
[16:13] була з непрозорою тканини і приховувала груди меріот відчув
[16:17] розчарування йому картіло побачити той шрам, конче й за
[16:21] всяку ціну. Тремтячими пальцями він
[16:24] простягнув руку, стягнув бретельку з її лівого плеча,
[16:28] відгорнув край сорочки там, де мало бути серце.
[16:32] Шраму не було у голові пульсували здогадки, він пильно
[16:36] схилився над нею і вона певно чекала на пцу, бо підвелася йому
[16:40] назустріч. Він відсохнувся сповз із ліжка й
[16:43] податкував до дверей. Я страшенно втомився кину він,
[16:48] мабуть, піду до себе. Поспіхом, виходячи з її спальні,
[16:52] він не помітив килимка біля самого порога нога поїхала, і
[16:55] він із гуркатом упав. 31 року від роду поверхнувся й розплющив
[17:04] очі. Він лежав до лілиць на порозі
[17:06] порожній спальні на горі сходів у повітрі панував такий лютий
[17:10] холод, що він прибирав крізь халат і піжаму тіло геть
[17:14] затерпло. Бійців і побачив, що надворі вже
[17:17] розвиннілося. Я, що провів тут усю ніч.
[17:21] Саме тоді, коли він підвівся і зіркнув у похмуру, необставлену
[17:24] спальню до нього повернувся спогад про сон пол повільно
[17:29] спускався сходами, напружено, згадуючи деталі, навіщо мені
[17:33] знадобилося перевіряти, чи є у неї шрам на серцем?
[17:37] Опинившись унизу, він з трепетом зауважив, що двері вітальні,
[17:40] відчинені він з полегшенням вдивлявся в цікавиту порожнечу
[17:44] кімнати, аж поки крижане повітря не погнало його на кухню.
[17:48] Там він квапливо розпалив плиту і нарешті зігрівся.
[17:52] Погляд у вікно приніс нову несподіванку за ніч випав сніг.
[17:57] У сніданковій тітоньки мері він замислився над своєю проблемою
[18:01] уві сні про 2 літніх людей він чітко відчував якусь мету,
[18:05] мабуть, її було досягнуто ботапара та їхній світ сповнений
[18:09] меблів зникли. Поснідавши, він блукав
[18:12] засипаними мокрою кашею вулицями, намагаючись виудити з
[18:16] памяті бодай щось корисне з того поодинокого курсу психології,
[18:20] який слухав у коледжі. Спогади були вкрай тьмяними,
[18:25] спливали лише уривки слів невроз шизоїд.
[18:28] Важко було уявити, що щось подібне стосується його самого.
[18:32] Він був дурним, але він принизливо всміхнувся не
[18:36] божевільним. Прикладом дурості була його щиро
[18:39] здивованість, коли він дізнався, що на землях поруч із його
[18:42] будинком зводять заводи. Він богадав, що здає ділянку в
[18:46] оренду підгороди за ту мізерну суму, яку йому запропонували
[18:50] насправді ж то була ціна продажу тупість не зовсім скоріше не
[18:55] досвідченість. Меріот дій дійшов до місця, де
[18:59] уві сні бачив електростанцію. Спогад виявився настільки живим,
[19:03] що він зупинився і втупився в десяток непоказних каркасних
[19:06] будиночків, що тулилися тут. Тепер кожен на своїх півакрах
[19:11] землі було легко уявити, як ці напіврозпалені халупи зносять, а
[19:16] на їхньому місці виростає сліпучий прозорий атомний
[19:19] комплекс. Він бачив цю картину так виразно
[19:22] ніби спостерігав наяву. Турбіни й динамо машини, що
[19:26] розходяться мов інкрустовані дорогоцінними каміннями, спиці
[19:29] колеса від гігантського куба зі свинцю й бетону.
[19:33] Вийдемо її частини реактора. Щоправда, така споруда здавалася
[19:37] тут дещо недоречною. Віддащук, що всі атомні обєкти
[19:41] тримають подалі від населених пунктів.
[19:44] У бісній же проблеми розташування були або вирішені
[19:47] або просто проігноровані. Огляд на годинник вирвав його з
[19:52] роздумів без 3 хвилин девята треба поспішати, якщо він хоче
[19:56] встигнути підмести в крамниці до приходу молодого піта.
[20:01] Він пройшов ще з десяток футів вулицею, перш ніж до нього
[20:04] дійшло, якщо він хоче що? Пол сповільнив крок і побрів
[20:10] далі приголомшений наче тяжкохворий перед очима постала
[20:13] жахлива згадка про те, як пол мері 4 роки поспіль підмітав
[20:18] підлогу в крамниці клейтона. Але чому чому що сталося?
[20:23] Меріот завагався й зупинився, спираючись на ліхтарний стовп
[20:27] спогад, який би він не був, виявився нещадним.
[20:31] Наприкінці 1000 девятсот 60 девятого року пол мері от
[20:35] остання ниточка колись заможний та впливової родини меріотів
[20:38] раптом втратив життєву снагу похитнувся духом і полетів у
[20:43] прірву природа й глибина якої все ще ховалися в тумані, в
[20:48] пориві самозречення він дозволив ушукати себе і відібрати цінні
[20:51] землі меріотів. Знесла в своє імя та особу,
[20:55] ставши звичайним прибиральником і клерком уклейтона.
[20:59] Але що сталося з джуді? Меріот похитав головою,
[21:03] відчуваючи заціпеніння від близькості розгадки, він згадав,
[21:07] що вони з джуді були заручені, а потім думки плуталися ніби
[21:11] усвідомлення, що отот мало виринути, було завеликим для
[21:15] його мозку. Він згадав питання, яке вчора
[21:17] поставив батько джудіт, чому ти раптом про неї згадав поле отой
[21:22] гіпнотизер тепер меріот знав точно той чоловік увів його в
[21:26] транс під час шоу і розворушив підсвідомість.
[21:29] Я мушу його знайти. Пошуки нагадували сон думки
[21:34] летіли швидше за ноги, грубо вириваючи його з незакінчених
[21:38] розмов. У памяті залишилися лише образи
[21:40] курєрів, водіїв, автобусів, менеджерів театрів та готельних
[21:44] клетків, які дивилися йому в світ ображеними поглядами, і він
[21:48] був людиною, якій бракувало часу на ввічливість.
[21:52] Проте память про його шаленство була милосердно розмитою, тож це
[21:56] немало значення. О 2 годині дня, коли похмуре
[22:00] небо трохи розяснилося, він зайшов до чергового готелю,
[22:03] поставив своє питання і знайшов того, кого шукав.
[22:08] Поза сценою великий бландар виявився зовсім не таким, яким
[22:12] його памятав меріот. Він здавався меншим і в своєму
[22:16] звичайному синьому костюмі, зовсім не справляв враження за
[22:20] інших обставин меріот прийняв би його.
[22:22] За ким вияжера? Ви хочете пригостити мене
[22:26] випивкою? Запитав він меріл.
[22:28] Тут така думка і в голову не спадала, але він одразу її
[22:32] підхопив йдучи до бару він почав пояснювати, яких зусиль йому
[22:36] коштували ці пошуки, і я проїхав добру сотню миль відтоді, як
[22:41] покинув гембден, він збагнув, що бландар не збирається
[22:44] виправдовуватися за свою невловність і не теркачі чекав,
[22:48] поки розставлять келихи. Клендар перехилив свій одним
[22:51] копком, ще одну кинув він барменові 2 порцію.
[22:56] Він сидів повільніше, проте меріот, який уже почав
[22:59] здогадуватися про скруту самого бландара, непомітно залишив
[23:03] решту з десятидоларової купюри на стійці.
[23:07] Здається, тепер я вас пригадую мови блендар, коли меріот виклав
[23:11] свою проблему, ви не хотіли підніматися, але ті мелодики
[23:15] були налаштовані рішуче. Я вловив підспудне він схилив
[23:19] голову і завагався підсвідоме бажання вас принизити?
[23:23] Він додав. Колись я мав психологічну
[23:26] практику, аж поки не зясував, що мандрівним гіпнотезером можна
[23:30] заробити більше. Тож я не став потурати їхнім
[23:32] неврозам мері от кивнув він і сам дійшов висновку, що бажання
[23:37] принизити його було неусвідомленим.
[23:40] Усі довкола були до мене підкреслено ввічливими, сказав
[23:43] він. Мабуть, людям завжди приємно
[23:45] бачити, як хтось, кому вони заздрили, котиться на дно, але я
[23:49] не розумію одного, чому я змирівся з цією деградацією
[23:54] через провину меріот відчув, як міняються на обличчі, що ви
[23:59] маєте на увазі? Він наче опинився в глибокому
[24:02] колодязі темрявий, звідки дивився вгору на освітлене
[24:06] обличчя співрозмовника. Гіпнотизер дивився, не кліпаючи.
[24:11] Ця дівчина джудіт запитав він, коли ви бачили її востаннє.
[24:16] Та я не памятаю його повело в бік дивно наче зараз землі
[24:23] характер вашої галюцинації вів далі бландар відкриває ще одну
[24:27] грань гіпнозу. Як на мене, його можливості
[24:30] безмежні більшість людей, стикаючись із ситуацією, яку не
[24:34] в силах витримати, тікають вам не зію або в минуле вашим 1
[24:38] кроком була саме амнезія, та коли ви почали з неї виходити,
[24:42] перед вами постала проблема. У вашому випадку минуле було
[24:46] особливим часи, коли ваша родина ще мала вагу, там ви не могли
[24:51] позбутися провини, тому ви шукали відповідь у майбутньому.
[24:55] Блендер на супився розкажіть мені ще раз ту частину вона
[24:59] здалася мені неправдоподібною, але я не можу збагнути, чому
[25:04] саме. Це було наче відхилити завісу до
[25:07] таємної кімнати. Мозок меріота ніби прошила
[25:10] жахлива підозра, що в його внутрішні зараз проникнуть до
[25:13] самого дна. Бландар випив двічі поки слухав
[25:18] і замовив, ще поки обмірковував почуте.
[25:22] Я маю звичку мови він нарешті казати під дослідному в
[25:26] глибокому трансі, що наступного разу, коли він дозволить себе
[25:29] гіпнотизувати, він засне, щойно я класно пальцями і скажу спи не
[25:34] пригадую, щоб казав вам це, але мабуть, так і казав, чи
[25:38] дозволите ви мені ввести вас у транс, що ви збираєтеся робити у
[25:43] голосі мері забрені в жах дізнатися, що сталося.
[25:47] Ви можете зробити це через гіпноз кожна дрібниця випливе на
[25:51] поверхню. Період боровся з бажанням
[25:54] накивати пятами. Тут летотно спитав він.
[25:59] Вони сиділи на високих сільцях біля стійки, пересядьмо в
[26:03] кабінку. В кутку запропонував бландар.
[26:06] За мить меріот важко видихнув гаразд.
[26:10] Ви можете мене гіпнотизувати? Блендер промовив спи, і клацнув
[26:15] пальцями. Меріот міцно заплющив очі чекав
[26:20] нарешті здивований. Він їх розплющив.
[26:23] Здається, це не спрацювало, хоча він і занімів благодара ніде не
[26:28] було. На столі перед ним лежала
[26:30] записка, він узяв її і прочитав. Дорогий меріоте саме ваш
[26:36] надмірна шана до джудіт у галюцинації про майбутнє
[26:39] наштовхнула мене на думку, що тут щось не так це збіглося з
[26:43] вашим зізнанням. Також у видінні, що колись ви
[26:46] вважали її не вартою ставати частиною родини меріотів, з
[26:50] якоїсь причини ви прагнули спокутувати перед нею ту думку,
[26:54] надто сильно прагнули як для секрету, що завжди ховався у
[26:57] вашій голові, але саме це беззастережне захоплення нею
[27:01] змусило мене запідозрити істину. Цікаво й те, що єдиний спосіб, у
[27:06] який ви наважилися шукати шрам. Це відсунути його на 20 років
[27:10] уперед у часі. І та навіть тоді ви не хотіли
[27:13] визнавати його існування. Я не беруся пояснювати ваше
[27:17] видіння атомного світу, воно звучить дуже реалістично, тож
[27:21] раджу вам запамятати якомога більше подробиць, а тепер фінал
[27:25] память повернеться до вас сьогодні ввечері, коли ви бід
[27:28] чините свою хвіртку, щойно ви побачите те, що я звелі вам
[27:32] побачити йдіть до. І тут я вагаюся розум каже йдіть
[27:36] до офісу шерифа я так розумію, він був другом вашого батька.
[27:41] На жаль, є ще один чинник, інший чоловік його так і не знайшли й
[27:45] не бачили, але коли би були під гіпнозом, він раптом заговорив
[27:49] зі мною з вашої підсвідомості. Ваш голос змінився, став
[27:52] співучим і цей незнайомець, сказав блендаре.
[27:56] Нехай усе йде своїм чередом у мить прозріння, я обіцяю
[28:00] уявитися полумеріоту і звільнити нас обох.
[28:04] Що можна відповісти на таку заяву від гіпнотизованого, і я
[28:07] кілька разів намагався отримати пояснення, але марна.
[28:11] Що ж містер і меріоте я зробив усе, що міг задля власної
[28:16] безпеки. Я наказав вам знищити цю записку
[28:18] через 10 хвилин після прочитання щасти вам б.
[28:24] Меріот зупинився перед хвірткою вже майже стемніло і тіні від
[28:28] дерев довгими довгими смугами лягали на мокру вулицю будинок
[28:33] нескладно бабанів. У сутінках.
[28:35] Свого часу він був прекрасним і мері от пообіцяв собі, що в
[28:39] поверне йому колишню ведліч, проте спершу маєтку доведеться
[28:42] пройти крізь чистилище прибуткового будинку, йому
[28:46] потрібні були гроші, існувала нерухомість, яку він хотів
[28:50] викупити. Там, де в недалекому майбутньому
[28:52] збудують атомну станцію. Треба було згадати, які саме
[28:56] підприємства просвітали в його видінні.
[28:59] Крім того, він подумав, що хороший адвокат допоможе йому
[29:02] відсудити справедливу ціну за землю, яку він продав, вважаючи,
[29:06] що лише здає її в оренду у хворої людини точно мають бути
[29:10] якісь законні права плани вирували в голові попри слова
[29:14] бландара, що такого може статися, коли я відчиню хвірку
[29:18] заспокоював він себе залишками раціональності.
[29:22] І все ж поклавши руку на засув він завагався сутінки помітно
[29:26] згустилися. Він опанував себе і штовхнув
[29:30] хвіртка з рипом розчинилася меріот очікувально ступив в
[29:34] запоріг, що там не було, сказав він.
[29:37] Собі це лише в моїй уяві. Він пройшов з десяток кроків до
[29:42] сходів веранди, а тоді розчаровано зупинився.
[29:45] Хіба поствідом чи навіювання не мало би.
[29:49] Він якраз напіврозвернувся одна його нога ледь відірвалася від
[29:52] землі і в цій позі він закляк під чагарником біля хвірки
[29:56] лежало оголене жіноче тіло жуід у напівтемряві її силует,
[30:02] вимальовувався вкрай дивно. Кожна лінія тіла була чіткою
[30:06] обличчя палахкотіло внутрішнім світлом, металевий відблиск
[30:10] чогось, що стирчало з її серця було видно як на долоні.
[30:14] Чоловік, що лежав поруч із нею, підвівся раптовим пружимистим
[30:17] рухом. Наче він був значно легшим за
[30:20] свою статуру. Або куди сильніше.
[30:23] Він кинувся до беріта наче підвитів на котячих лапах він
[30:26] граційно завмер на кінчиках пальців меріот устиг розгледіти
[30:31] очі яскраво блакитні, сяючі і видовжене вузьке обличчя, що
[30:35] пасувало до худорлявого тіла. Уся його постать випромінювала
[30:39] неймовірно життєву силу світла від ліхтаря падало на чужинця
[30:45] саме завдяки йому мері от збагнув те, що відбувалося далі
[30:49] було чимось за межею реальності. Від чоловіка линули слова, проте
[30:55] він не розкривав рота, а його в уста не ворушилися.
[30:59] Вчинивши самогубство, вона створила енергетичне поле, яке
[31:02] подіяло і на мене. Тож ми всі троє ти вона і я
[31:06] застрягли в часовому стазисі мері от мовчав.
[31:10] Він просто не міг вимовити й слова увесь цей діалог здавався
[31:14] позбавленим сенсу гірше того полтом усвідомив, що не чує
[31:18] жодного звуку, ніч була німою, лише ледь чутні відлуння
[31:23] долітали звідкись здалеку. Далекі гуркіт авто цвірінькання
[31:26] нічного птаха шелест вітерця в деревах на іншому кінці подвіря.
[31:32] Зазвичай продовжував чоловік думками прямо в його голові
[31:36] завдяки моїй здатності до повного ментального контролю,
[31:39] жінки приймають мене миттєво особливо ці ранні людські типи,
[31:43] які не усвідомлюють нейронних процесів.
[31:45] Ця жінка теж почала піддаватися, але критичний момент у неї
[31:49] спрацювало глибока відторгжена реакція її розум сприйняв
[31:53] ситуацію як зґвалтування. Вона вихопала мою часову голку і
[31:57] встромила її собі в груди. Природно, що в мить смертю вона
[32:00] думала про те. І так я опинився у подвійній
[32:03] пастці. Я намагався врятувати її,
[32:06] перемістивши вперед у часі, фактично відтворивши її тіло в
[32:09] паралельному часовому світі. Меріот раптом збагнув, чому вона
[32:14] це зробила. Справа була в ньому у його
[32:17] ставленні вона вловила в ньому переконання, що мерріоти кращі
[32:21] за інших. Вона встановила для себе
[32:23] особливу планку і вмить наруги, усвідомивши, що її гідність
[32:28] упала нижче за рівень меріотів у нападі розпачу завдала собі
[32:31] смертельного удару. Прозріння спалахну і згасло полк
[32:36] зрозумів, що не здатен осягнути всього потоку інформації, який
[32:40] на нього обрушили, але одне він втямив чітко це він винен у
[32:45] смерті джудіт, щойно ця думка оформилася.
[32:48] Він стрибнув і вчепився в чужинця наче вихор упіймав його
[32:52] пальці, зімкнулися на голому тілі, яке на дотик було твердим,
[32:55] ніби мязи під шкірою були з металу.
[32:59] Коли він спробував його втримати залізні руки вдарили і по його
[33:01] запястях і силою, що ледь не трощило кістки.
[33:05] Меріот болісно скрикнув, проте його намір дике бажання вдарити,
[33:09] скалічити, знищити залишився затятим вузлом всередині.
[33:13] Стрімка лють пол кинувся вперед із усієї сили, врізався голим
[33:18] кулаком у те обличчя. Чужинець зойкнув і відступив
[33:22] пружинисто відскочивши назад дурепа думка врізалася в мозок
[33:27] меріта я намагався затриматися тут, щоб витягти тебе з того
[33:30] альтернативного світу, тепер уже запізно.
[33:34] Чоловік відступив у тінь будинку.
[33:37] Він зупинився його силует ледь видівся, але довкола нього
[33:40] виникло якесь мерехтіння, від якого мерітові різало в очах.
[33:45] Пол міцно заплющився, коли ж розплющив очі іншого чоловіка
[33:49] вже не було меріот похитнувся вбік порожничі, відмовляючись
[33:53] вірити, що там нікого немає. Він хапав темряву наче вона мала
[33:57] плоть втратив рівновагу і впав на одне коліно, впираючись
[34:01] руками в траву. Повільно, неохоче визнаючи
[34:05] поразку і починаючи усвідомлювати численні сенси
[34:08] того, що йому намагалися передати, він звівся на ноги і
[34:11] невпевненою ходою рушив до вхідних дверей.
[34:15] Щойно він їх відчинив і переступив поріг з вітальню
[34:18] долину вголос джуді. Це ти любий.
[34:22] Мерія от відчув як напруга покидає його.
[34:25] Звісно, подумав, він ось, де він є і де залишиться відтепер слава
[34:30] богу. Так кохана відгукнувся він це я.
[34:35] Він увійшов до будинку, зачиняючи за собою двері.

Shows are listed from Apple Podcasts' charts and directory, and Podcast Index where it is used. Every show and episode belongs to its publisher and plays from the publisher's own feed; this site hosts none of them.