# "Ферма «Слід»" ("Footprint farm"). А. Е. ван Вогт | Наукова фантастика | Аудіокнига

An episode of [СлухаUA | Аудіокниги Фантастика](https://invisiblenetwork.ai/podcast/6802009397), 20 Aug 2026, 31 min.

Audio: https://anchor.fm/s/115e236d0/podcast/play/124496369/https%3A%2F%2Fd3ctxlq1ktw2nl.cloudfront.net%2Fstaging%2F2026-7-20%2F430215035-44100-2-bc5cef8f379e4.m4a

Це атмосферна та напружена історія про звичайну родину, яка після дворічної розлуки повертається на свою віддалену ферму. Але спокійне життя закінчується, коли вони зіштовхуються з чимось незбагненним. Перекладено та озвучено: Євгеній Квітницький для каналу @sluhaua 🔹 Приєднуйтеся до ТГ-каналу: https://t.me/sluha_ua 💎 Стати спонсором на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCeLVhwBtfyXFUiY3UOy8OIA/join 🍩 Підтримати гривнею на Donatello: https://donatello.to/sluha_ua ☕️ Закинути на "каву" (Монобанка): https://send.monobank.ua/jar/8gzRQ7AfVS

## Transcript

[0:01] Вітаю сьогодні ми зануримося в атмосферу класичної наукової
[0:05] фантастики і послухаємо оповідання під назвою ферма слід
[0:09] знаменитого майстра жанру альфреда елтон ванвокта твір
[0:13] побачив світ у 1000 девятсот 78 році.
[0:17] Я переклав та озвучив це оповідання самостійно.
[0:21] Тож якщо ви цінуєте такий контент, підтримайте його
[0:24] вподобайкою підпишіться на канал та залиште свою думку в
[0:27] коментарях. Це дуже допомагає розвитку
[0:30] каналу. Ну а для тих, хто полюбляє не
[0:32] лише слухати, а й читати у своєму телеграмканалі я викладаю
[0:36] готові файли власних перекладів у форматі fiction book посилання
[0:40] на телеграм, а також на реквізити для тих, хто має
[0:43] бажання і можливість підтримати мою творчість.
[0:46] Донатом, ви знайдете в описі. А тепер вмощуйтеся зручніше
[0:51] починаємо. Коли машина виїхала на вершину
[0:56] пагорба, пітер таскер відчув, як на зустрічіму лине тепла
[1:01] привітність рідної ферми він михцем глянув на еванну, яка
[1:05] сиділа поруч, сподіваючись, що вона відчуває те саме.
[1:09] Йому невимовно картіло запитати, ну, як вона тобі після 2 років
[1:14] розлуки? Звісно, він змовчав поперше,
[1:18] ідея про те, що ферма здатна на емоційні реакції, була лише
[1:22] грою, в яку він бавився сам із собою.
[1:25] А подруге івана діла напружений рівно невідривно, втупившись у
[1:30] дорогу попереду. Таскер озирнувся на заднє
[1:34] сидіння, щоб перевірити, чи не дивиться девятирічна тій фі, але
[1:38] дівчинка згорнулася калачиком, уткнувшись обличчям у подушку і,
[1:43] схоже, спала. Пітер знову повернувся до керма.
[1:48] За рішенням суду дівчинка мала проводити з ним по 6 місяців
[1:52] щороку починаючи з 1 квітня. Тобто від сьогодні, поки вони
[1:58] котилися краєм пагорба внизу розгорнулася вся садиба і ефект
[2:02] гігантського відбитка стопи було видно як на долоні.
[2:07] Підошва неглибока природна улоговина вигиналася назад до
[2:12] зеленого пагорба підйому, де стояв двоповерховий будинок та
[2:16] господарські будівлі. А далі ледь помітне у густих
[2:20] вечірніх сутінках виднілося камянисте кільце пяти місце,
[2:25] куди якихось 400 років тому впав метеорит.
[2:28] Якщо вірити висновкам експертів, яких він свого часу розшукав.
[2:34] Щонайменше в 1000 таскер уявляв собі той запеклий камінь у день
[2:38] його падіння, як він принісся низько на 2 горбом і врізався в
[2:43] піддатливий ґрунт, утворивши пяту цього велетенського сліду.
[2:48] Тоді в усіх навколишніх долинах, мабуть, гуркотіло відлуння
[2:52] навіть за 100 пятдесят кілометрів.
[2:54] Звідси повітря певно здригнулося й затримтіло, коли хвилі від
[2:59] удару розійшлися в усі боки одночасно.
[3:03] У своїх свідченнях для суду та скер писав зі звинувачень моєї
[3:08] дружини. Виходить нібито тіфи,
[3:10] продовжуючи копати там, де на нашій фермі знайшли уламки
[3:13] метеориту. Зрештою зіткнулися б із чимось
[3:16] ворожим, яку саме форму мала б мати ця загроза.
[3:21] Вона ретельно замовчує, адже це звісно, лише плід її уяви про те
[3:26] погляньмо, на її аргументи логічно.
[3:29] Далі, спираючись на висновки науковців, він довів, що жоден
[3:33] метеорит ніколи не містив бактерій, не мав радіоактивності
[3:37] чи хімічної токсичності. Пітере голос еванни прозвучав
[3:43] різко таскер стенувся виринаючи зі своїх думок і збагнувши вона
[3:47] кличе його вже не вперше. Він швидко глянув на неї.
[3:51] Щоки дружини пощили і вона вперше за весь день дивилася
[3:55] прямо на нього. Пітере ми маємо вирішити, як
[3:59] бути зі мною таскер неспокійно посувався в кріслі.
[4:03] Напередодні він спеціально їздив до міста, збираючись умовити
[4:07] евану поїхати з ним і наглядати за тіфі протягом цих 6 місяців.
[4:12] Але перш ніж він устиг озвучити пропозицію, вона сама сказала,
[4:17] пітере я піду на все, тільки дозволь мені поїхати з вами.
[4:22] Він уже хотів, був відповісти та я ж саме цей але осігся у її
[4:28] виразі обличчя було щось дивне бліда майже відчайдушно
[4:32] рішучість приголомшені здогадкою, що колишня дружина
[4:36] пропонує йому відновлення шлюбних стосунків.
[4:39] Він, витрівшився на неї. На все перепитав він.
[4:44] Нарешті із гіркою усмішка йо вона кивнула, але нічого не
[4:48] додала. Таскер лише здивовано похитав
[4:51] головою. Люба моя мяко мови біль ти можеш
[4:56] їхати з нами без жодних особливих умов.
[4:59] Я висуваю умову сухо відрізала вона бо маю вимогу пітере я не
[5:05] витримаю, якщо ти знову дозволиш їй копати.
[5:09] Ці слова обдали його холодом. Ревано, подумав він, це ж просто
[5:15] земля, просто каміння. Але навіть коли ці німі слова
[5:18] прокрутилися в його голові, він знав, що говорити їх уголос
[5:22] немає сенсу. Вона від самого початку
[5:26] ненавиділа цю ферму міська дівчина, яка просто не хотіла, а
[5:30] може й не вміла пристосуватися до заміського життя.
[5:35] Спрямовуючи авто через ворота на подвіря, він зіткнув і здався.
[5:40] Гаразд твоя взяла ніяких розкопок.
[5:44] За хвилину він обережно дістав сон нотіфі з заднього сидіння і
[5:49] мовчки пішов за еваною до будинку.
[5:52] На його подив тієї ночі ферма була спокійною, спи заколисувала
[5:58] вона його і таскер спав безтурботно.
[6:03] Коли він прокинувся наступного ранку, то аж здивувався,
[6:06] побачивши на годиннику десяту хвилину на 11.
[6:10] З інших 2 спалень не доносилися жодного звуку.
[6:14] Міські лежні лагідно прибурметів таскер, одягаючись.
[6:19] Увесь ранок він провів за шліфуванням дрібних зразків
[6:22] метеориту. До полудня його думки вже
[6:24] переключилися на інше. Білявка евана струнка й свіжа.
[6:29] У своїй яскравій синій сукні в клітинку озирнулася, коли він
[6:32] зайшов до кухні. Тіфі ще спить, сказала вона.
[6:37] Я вирішила хай краще добре відпочене, якщо їй це потрібно.
[6:41] Мабуть, це від зміни повітря озвався таскер.
[6:45] По обідній час таскер присвятив засіванню сухої ділянки на
[6:48] вершині пагорба, коли він повернувся до хати на вечерю
[6:52] тіфі якраз закінчувала їсти раніше пітеру й на думку не
[6:57] спадало, що дитину можуть годувати окремо.
[7:00] Він замислився, чи не намагається евана в такий спосіб
[7:04] позбавити його спілкування з донькою.
[7:08] Тіфі підвела голову й солодко позихнула.
[7:11] Не знаю, що зі мною татусю я просто страшенно хочу спати.
[7:16] З кухні вийшла еванна, вона ляже в ліжко одразу після вечері.
[7:21] Правда ж люба ці пояснення заспокоїли таскера присутність
[7:26] рідних сповнювала кімнату затишком ось, що робить свіже
[7:30] повітря, посміхнувся він. Коли тіфі вклали спати на горі,
[7:35] еванна подала вечерю і єхидно зауважила припини то ручити про
[7:39] це своє свіже повітря. Через це ти здаєшся не отесаним
[7:42] селюком. Чому б і ні заперечив таскер я?
[7:47] Такий і є невеликий дурниць, різко кинула вона, схоже, для
[7:53] неї це справді було важливо. Наступного дня тіфі знову
[7:59] проспала і через день теж на 4 ранок та скерне витримав
[8:04] поставив у її кімнаті будильник і стояв поруч, поки той
[8:07] надрибався на всю хату. Зрештою, він почав трясти її за
[8:12] плече спершу легенько, а потім сильніше.
[8:16] Тіфі прокидайся. Дівчинка безвільно перекотилася
[8:21] від його дотику. Він нахилився ближче й гукнув їй
[8:24] прямо на вухо. Вона ледь ворухнулася й
[8:27] пробурмотіла я так втомилася дай мені поспати у пітера перехопило
[8:34] подих, і саме тоді в нього вперше майнула думка, що дитину
[8:38] варто показати лікарю? Перед самим полуднем він помітив
[8:42] тіфі на подвірї на його клич. Вона мляво побрела до майстерні
[8:47] худенька. Дівчинка висока як на свій вік
[8:50] із темним волоссям, підвязаним яскраво рожевими стрічками.
[8:55] Вона трохи пожвавішала, коли зазирнула в мікроскоп, де лежав
[8:58] уламок метеориту. Ого здивувалася вона.
[9:03] Він увесь в якихось візерунках. Ця реакція повернула таскеру
[9:08] надію, що він зможе зацікавити її своєю справою.
[9:12] Пять років тому він загорівся ідеєю провести ґрунтовне наукове
[9:16] дослідження цього обєкта, щиро сподіваючись, що колись його
[9:20] визнають найнезвичайнішим та найцікавішим метеоритом, який,
[9:24] колинебудь падав на планету, тепер він терпляче, пояснював
[9:29] доньці, що ці сліди результат шаленого тертя й нагрівання, які
[9:33] виникли століття тому, коли камінь промізував атмосферу з
[9:37] відкритого космосу. Тіфі кивнула подивилася ще
[9:41] кілька зразків і відвернулася, ну, я вже все побачила.
[9:46] Байдуже кинула вона таскер тривожно провів її поглядом.
[9:51] За кілька хвилин він визирнув у вікно майстерній й побачив, що
[9:55] тіфі заснула просто на землі біля свого лялькового будиночка
[9:59] коло паркану, охоплений тривогою таскер, рушив до неї.
[10:04] Тіфі жодної відповіді він обережно підняв її на руки й
[10:09] поніс до хати. Евана вже тримала двері
[10:12] відчиненими пітер збагнув, що вона, мабуть, бачила все з вікна
[10:16] кухні. Вона мовчки пішла попереду на
[10:20] гору, злегка хитаючись від напруги, уклавши тіфі під
[10:24] ковдру, вона різко повернулася до таскера проклята ферма зі
[10:29] злостю кинула вона. Пітера настільки поглинула
[10:32] власна жахлива підозра, що йому аж защеміло в грудях гіркі слова
[10:37] вирвалися, перш ніж він устиг їх стримати ти, що напихаєш її з
[10:42] надійним. Ці слова збили з нею, всі лють
[10:46] на чи сильний удар вираз болю, що проступив на її обличчі,
[10:51] зробив її схожою на скрипжену дитину.
[10:53] Раптом глибока синьова її очей наче петьмяніла, і вона
[10:57] розплакалася. Тіфі продовжувала спати,
[11:01] стиснувши пальці в кулачки її худе тіло було абсолютно
[11:05] розслаблене під ковдрою. Таскер дивився на доньку із
[11:09] клубку у горлі вже чітко розуміючи, що його звинувачення
[11:13] безглузде. Тут коїться щось недобре хрибка
[11:19] мови, він нерозумно заперечувати, що це якось
[11:22] повязано з метеоритом. Але на мою думку, нам варто
[11:25] показати її лікарю меріку, щойно вона прокинеться.
[11:31] Тіфі буквально впрхнула до кабінету лікаря, кружляючи,
[11:34] проскочила повз батька й зупинилася перед великим дубовим
[11:38] столом. Її очі виблискували, вона
[11:41] дзвінка й весело вигукнула. Лікарю меріка я вас памятаю,
[11:46] лікар підвівся з за столу. Це був підтягнутий енергійний
[11:50] чоловік років 40, і його широка посмішка випромінювала прияз.
[11:55] Ого мови віль я кажу нас тут непосидюча гостя.
[12:01] Після огляду він підтягнув дівчинку ближче до себе і
[12:04] швидким упевненим рухом узяв її міцно стиснуті долони.
[12:07] У свої це злякало таскера бо дівчинка раптом почала пручатися
[12:13] саме пручатися. Дівчинка незграбно
[12:16] викручувалася, її обличчя перекривилося, а маленькі зубки
[12:20] оголилися наче у звіренятиї. Зрозумівши, що їй не вирвати рук
[12:25] із міцних пальців лікаря, вона впала на коліна льотто вкусила
[12:29] його за руку. За лічені секунди дитина, яка
[12:33] здавалася цілком здоровою, перетворилася на істоту, що
[12:37] шалено билася й дико скавучала. Припини безсило скрикнув таскер,
[12:44] він помітив обличчя еванни. Вона була настільки блідою, що
[12:48] він ледь не кинувся підтримати її, аби вона не знепритомніла й
[12:52] не впала з крісла, але перш ніж він устиг поворухнутися над усім
[12:56] цим гармидером прогримів суворий голос лікаря, меріка, тримайте
[13:01] дитину. Каскер стрибнув уперед його
[13:05] руки, що від несподіванки набули залізної сили схопили ті фіз за
[13:09] плечі та голову. Вона викручувалася і смикалася з
[13:13] неймовірною міцністю, а її дитяче обличчя перетворилося на
[13:17] неймовірну маску люті, але він не випускав її.
[13:22] Лікар невблаганно розтиснув її долоні тіфі пронизливо крикнула,
[13:26] а тоді раптом обмякла безсило, опустивши голову її відчайдушний
[13:31] опір у мить з газ. Тепер вона виглядала, як
[13:35] звичайна смертельно втомлена маленька дівчинка.
[13:39] Я так і думав мовив лікар мерік гнівно, зіркнувши натаскара,
[13:44] навіщо було запевняти мене, ніби вона нічого не копала?
[13:48] Але вона справді не копала на автоматі, відповів таскер ми
[13:53] постійно тримали її під наглядом.
[13:57] Він осік, все відчуваючи, як перехоплює дихання на очі,
[14:01] навернулися сльози жалості. Тіфі серденько має що з твоїми
[14:06] ручками. Як їй удавалося ховати їх від
[14:10] еванни та від нього самого таскер навіть уявити не міг
[14:13] долоні були здерті до крові. Обидві руки покривали такі
[14:17] пухирі, від яких дорослий чоловік корчився б у муках.
[14:22] Поки лікар спокійно перевязував ці понівечені маленькі ручки,
[14:26] він тихо зауважив. У неї були уповільнені рефлекси
[14:30] ззовні. Така жвава й енергійна, але її
[14:33] нерви та мязи реагували. Так наче вона перебуває на межі
[14:37] повного виснаження. І тут, на щастя, я помітив її
[14:41] праву долоню пане таскер. Нехай ваша дружина виведе її до
[14:45] приймальні, а ми з вами поговоримо.
[14:49] Коли двері за матірю та донькою зачинилися та скір безпорадно
[14:53] мовив. Їх нічого не розумію, вона ж
[14:56] весь час була на виду і вночі теж.
[15:00] Але ж це неможливо різко заперечив таскер.
[15:04] Ви ж не думаєте, що вона могла трішки вислизати в темряві й?
[15:08] Він замовк уражений раптовою здогадкою.
[15:12] Ну звісно, ось чому вона так довго спала вранці він підвівся
[15:17] весь тремтячі, перш ніж він устиг щось сказати.
[15:20] Лікар мерік заговорив про необхідність показати тій
[15:23] психіатру до його свідомості долітали лише окремі фрази
[15:28] травматичний досвід, навязливий невроз.
[15:32] Таскер просто відмахнувся від цих слів.
[15:35] Для нього ці поради не мали жодного сенсу, він відчував, що
[15:39] стоїть на краю прірви, але не мав бажання опиратися думкам,
[15:43] які його обсіли евана мала рацію, як вона здогадалася про
[15:48] істину питання надто складне, щоб думати про це зараз її страх
[15:54] перед метеоритом, якщо поглянути на нього в цьому новому світлі
[15:57] свідчив про неймовірну інтуїцію і якесь майже надприродне
[16:02] відчуття чогось. Бідного.
[16:04] А він же вважав себе взірцем логіки?
[16:09] Уголос він сказав. Ми так і зробимо лікарю я
[16:13] відвезу евану й тіфі до міста сьогодні ж, а потім він обірвав
[16:18] речення напівслові злякався, що якщо не контролюватиме себе, то
[16:22] був не лікарю про свій намір повернутися на ферму самому цієї
[16:26] ж ночі. Навіщо він і сам до кінця не
[16:30] знав, що за таємниця криється під тією пятою на їхній землі?
[16:35] Що б там не було, він має знайти це самотужки.
[16:39] Зараз не час переконувати інших. Йому знадобилися майже пять
[16:43] років, щоб усвідомити істину, яку евана відчула в 1 ж тижні
[16:48] життя на фермі. Перед цим простим фактом він
[16:51] відчув невимовне смирення. Било вже за північ, коли він
[16:57] відвісши евану з тіфі додому знову заїхав на подвіря ферми.
[17:02] Він піднявся до спальні і втомлено лягаючи в ліжко, думав
[17:06] лише про одне. Завтра я піду туди й розкопаю
[17:10] все завтра. Він прокинувся від невиразного
[17:15] звуку, дзвонив телефон у голові, майнула дивна думка.
[17:19] Ферма не хоче, щоб я брав слухавку.
[17:23] Він уже знову занурювався в сон, коли до нього дійшло.
[17:25] Наскільки це абсурдно? Звісно ж, я відповім,
[17:30] позіхаючись, сказав він собі ні. Він піддався цьому внутрішньому
[17:36] наказу, пригнічений неймовірною втомою.
[17:39] Проте щойно він почав засинати телефон, який на мить за тих
[17:43] задзвонив знову це його остаточно розбудило.
[17:47] Він сів на ліжко, кліпаючи очима абсолютно приголомшений.
[17:51] Істина постала перед ним у всій своїй повноті.
[17:55] Щось там на полі намагаються мене приспати моє багаторічне
[17:59] уявлення про ферму, як проживу істоту, не було простою грою, в
[18:03] яку я бавився. Це зі мною гралися.
[18:07] Підступність цього задуму була простою, але вона свідчила про
[18:11] серйозну нелюдську небезпеку, проте він миттєво збагнув, що в
[18:15] цій ситуації є й позитивний бік стрілки його годинника
[18:20] показували пять хвилин на 4. Отже, минуло не так уже й багато
[18:24] часу. Внизу знову настійливо задзвонив
[18:28] телефон за кілька секунд, стрімко злетівши сходами таскер
[18:32] тремтячими пальцями, схопив слухавку й важко видихнув.
[18:37] На іншому кінці дроту почувся голос еванни.
[18:41] Що з тобою коїться? Вона водночас ридала й
[18:45] намагалася говорити, я дзвоню тобі вже кілька годин пітер, а
[18:49] вона зникла тіфі. Вона, мабуть, повернулася на
[18:53] ферму з тобою певно сховалася серед тих речей, що лежали в
[18:56] тебе, згаду в машині, вона та ти знайшов її пітере зупини її, не
[19:02] дай їй копати. Ціни звязні слова, коли він
[19:06] нарешті воловив їхній зміст, змусили його миттєво зібратися,
[19:09] заспокоїтися. Івано я зараз вже йду туди я
[19:14] перетелефоную, ні ні почекай почекай я не вдома.
[19:18] Я вже в дорозі буду за 3 години. Він вибіг за двері, проскочив
[19:23] ганок і на мить завагався, бо не памятав, чи поклав слухавку,
[19:27] йому буквально довелося перебороти власну звичку до
[19:30] порядку, яка вимагала повернутися й перевірити він,
[19:35] чим душ помчав через подвіря та пасовище в бік пяти обережно
[19:40] підійшов до краю крутого схилу й зазирнув униз, помітивши в
[19:44] темряві ледь вловий рух він завмер.
[19:48] Вона копала посеред ночі під місяцем, що висів низько на
[19:52] західному небі, схожий на перевернуте блюце.
[19:55] Копала тихо й наполегливо, заганяючи лопату в яму, яка
[19:59] навіть у густих тінях у логовини здавалася величезною й глибокою.
[20:04] Стоячи на колінах угорі таскер відчув глибокий жаль до тій фі
[20:08] чий розум і тіло захопила чужа воля, нещадно виснажуючи її
[20:13] дитячі сили заради власної мети, таскер почав спускатися без
[20:19] жодних вагань. Він стрибнув у яму поруч із
[20:22] тіфій обережно забрав маленьку лопату з її рук.
[20:25] Вона не чинила жодного опору, він відчув, як вона здригається,
[20:30] коли підняв її на руки і поніс угору по схилу до будинку.
[20:35] У ванній кімнаті на горі він зняв брудні пошматовані бинти,
[20:39] які напередодні наклав лікар мерік лагідно обмивці змучені
[20:43] долоні й знову акуратно їх перевязав.
[20:46] Після цього він відніс її вниз, вийшов до гаража й посадив на
[20:51] переднє сидіння автівки. Сам узяв кувалду кірку та
[20:55] лопату. За хвилину фари машини вже
[20:59] прорізали темряву, вказуючи шлях назад до пяти таскер намагався
[21:04] уявити, з чим саме йому доведеться зіткнутися і як це
[21:07] знищити, коли дівчинка раптом тихо запитала.
[21:12] Що ти збираєшся робити? Він злякано витріщився на неї
[21:17] боже мій воно говорить зі мною її голосом.
[21:21] Пітер зупинив машину, перш ніж він устиг щось відповісти тіфі
[21:25] веладалі. Усі ці роки я прагнула лише
[21:29] свободи. Я намагалася змусити кожного,
[21:31] хто опинявся тут відкопати мене, але дорослими було надто важко
[21:36] керувати. Тому з тобою я спробувала інший
[21:39] шлях змусити тебе покохати це місце й залишитися тут.
[21:45] Поки ти перебив таскер, захоплювало тіло безпорадної
[21:48] дитини й витискало з неї всі сили, щоб тепер не сталося, ти
[21:52] завдала їй непоправної шкоди. Думаю, ти помиляєшся.
[21:57] Я намагалася діяти обережно, примушувала її спати довгими
[22:01] годинами, але мушу визнати, що нічого не знала про пухирій.
[22:06] Ці слова зачепили його за живе. Це було схоже на правду, звідки
[22:11] такий абсолютно чужі істоті знати про межі людських
[22:14] можливостей. Чому ж ти не спробувала
[22:17] заговорити з нами через неї раніше?
[22:20] Її потяг до таємничості. Він міг зрозуміти.
[22:23] Ті фі й сама не знала, що нею хтось керує.
[22:26] Вона лише усвідомлювала, що робить щось заборонене, коли
[22:29] виходить копати вночі і тому, як це часто буває у дітей мовчала.
[22:36] Поки вона була меншою, я могла керувати лише її найпростішими
[22:39] фізичними діями. Схоже, тепер вона змінилася.
[22:43] Каскер саме міркував, як пояснити істоті процес
[22:47] дорослішання людей, коли тіфі раптом запитала.
[22:50] Чого ти боїшся? Її очі дивилися на нього прямо й
[22:54] непорушно і в світлі панелі приладів вони здавалися
[22:58] безтурботно синіми, спокійними і з незбагненною глибиною.
[23:03] І він зрозумів, що це запитання стосується не лише теперішнього
[23:07] моменту, воно сягало самого коріння його єства наче камінь
[23:11] кинули у глибоку криницю часу всередині нього і відлуння
[23:16] повернулися з глибини мільйонів років.
[23:19] Прадавній багатоголосий відголосок предків він чітко
[23:23] уявив себе нащадком безперервного ланцюга з 1000
[23:27] поколінь батьків. Від того самого дня, коли 1
[23:30] людина підвелася на ноги, подивилася на зорі, сагнула
[23:34] рукою до неба, маючи такий спадок, чого йому боятися.
[23:39] Звісно ж, ночі та невідомості темряви й бурхливої річки грому
[23:44] та блискавки і того дивного прихованого вогню в очах інших
[23:48] людей. Він боявся речей, які не мали
[23:52] назви і найганебніше боявся самого себе.
[23:56] Він навіть не подумав відповідати вголос, увімкнув 1
[24:00] передачу і спрямував авто вниз з крутою дорогою, якою колись
[24:04] возив каміння. Машина зїхала вниз.
[24:08] За цим слідував різкий поворот і ручне гальмо довершило справу
[24:12] фари залили яскравим світлом яму заглибки понад метр якутів і
[24:17] встигла викопати в твердій камянистій землі.
[24:22] Минула година східне небо вже наливалося світлом, коли його
[24:26] кірка нарешті наштовхнулася на щось камяне, що відізвалося
[24:30] чистим металевим дзвоном. Більш швидко відкинув землю від
[24:34] блискучих боків знахідки і саме енергійно розчищав її краї.
[24:38] Коли лопата раптом провалилася в порожнечу під нею.
[24:42] Злякано, смикнувши інструмент назад, він вивернув ще кілька
[24:46] грудок ґрунту, утворивши отвір завшишки з десяток сантиметрів.
[24:51] Він ще не встиг оговтатися, як помітив рух на дні ями якась
[24:56] темна постать замахтіла, пробиваючись угору до ранкового
[24:59] світла, вона двічі намагалася піднятися, але отвір виявився
[25:04] завузьким. Чекай злякано вигукнув таскер
[25:09] назад. 1 тривожний трепет від побаченого вже минав ранок, усе
[25:15] сміливіше вступав у свої права земля під ногами була твердою й
[25:19] надійною, повертаючи відчуття реальності, він зазирнув у
[25:23] темряву ями і несподівано малі розміри істоти, що була там,
[25:27] заспокоїли його щодо рішення випустити її відсунься, наказав
[25:33] він. Я розширю прохід.
[25:36] Швидше почувся голос тіфі прямо за його спиною вона йде.
[25:41] Вона не зрозумів та аскет з запа горба донісся гуркіт
[25:46] автомобільного двигуна, звук стих хрястнули дверцята почулося
[25:51] якесь шурхатіння і ось на краю у логовини зявився силует еванни
[25:56] на тлі яскравого ранкового неба. Голос таскера лунка розлігся в
[26:01] чистому повітрі евано спускайся сюди і забери тіфаній я збираюся
[26:07] випустити цю істоту. Жінка видала якісь нерозбірливий
[26:12] крик і кинулася вниз по схилу, спотикаючись на ходу, вона двічі
[26:16] падала, але щоразу миттєво зводилася на ноги за мить.
[26:20] Вона вже була на дні котловану й палко притискала тій фі до себе
[26:25] сонечко. Моє з тобою все гаразд евакуа
[26:29] напружено покликав таскер, будь ласка, швидше ідіть до хати,
[26:34] тобі точно не варто бути тут, коли воно вийде.
[26:38] Евана трохи послабила свої обійми, вона приголомшено
[26:41] витрішилася на таскера і в її голосі прозвучало щире
[26:45] здивування. Тобі, що справді вдалося щось
[26:49] там знайти? Тільки в цей момент його слова
[26:52] нарешті дійшли до її свідомості обличчя дружини в мить зблідло.
[26:57] Поки воно не вийшло, повторила вона за ним.
[27:02] Дати збожеволі в його треба знищити.
[27:05] Перш ніж він устиг збагнути її намір, вона люто вишкірилася і
[27:09] всією своєю масою з розгону влетіла в нього.
[27:13] Це було настільки несподівано, що він не втримав рівновагу.
[27:17] Вона вихопила лопату, і він випустив її з рук.
[27:21] У неї навряд чи був якийсь чіткий план, але 1 же лютим
[27:25] ударом вона розширила отвір майже до 30 сантиметрів.
[27:30] За мить таскер оговтався. Тепер уже він пішов на таран при
[27:35] своєму зрості та вазі вона здавалася клубком суцільних
[27:38] мязів, що викручувалися й шалено відбивалися.
[27:42] Боротьба почалася з тієї самої секунди, як він схопив її, і
[27:46] йому довелося тягнути її силою крок за кроком.
[27:50] Проте роки важкої фізичної праці дали про себе знати за хвилину.
[27:55] Він усе ж витяг її з котловану. Опустивши її на землю, він різко
[28:01] кинув забирай тіфі і йдіть до будинку.
[28:04] Тобі в такому стані тут нічого робити.
[28:06] Це ж контакт із чужорідним розумом щось неймовірне й
[28:10] прекрасне, що живе в метеоритах чи завдяки їм.
[28:13] Невже ти не розумієш? Він бачив, що вона не розуміє,
[28:18] проте вона притихла і залишилася лежати на траві.
[28:21] Він поспіхом повернувся, щоб забрати доньку, але тіфі вже
[28:26] була в ямі й витягувала лопату з отвору вона відступила на крок.
[28:33] Істота, що піднялася з тіні, здавалася, створеною з темного
[28:37] непрозорого скла немов криштале око комахи.
[28:40] Вона би блискувала 1000 граней у променях світла.
[28:44] Її краса була порівняна хіба що з величезним огранованим
[28:48] смарагдом, адже, виходячи на поверхню, вона ставала яскраво
[28:52] зеленою. Істота, затемтіла наче
[28:56] завагалася, а тоді піднялася вище.
[28:59] Наблизившись до тіфі, вона плавно тхитнулася в бік і на
[29:03] мить торкнулася її щоки. Дівчинка засміялася щирим
[29:08] радісним дитячим сміхом і торкнулася до зеленої поверхні
[29:12] своїми перевязаними ручками. На сході сонце хоч і ховалося ще
[29:17] за обрієм розлило по всьому небу за грав у палкого червоного
[29:21] світла наче легкий пух кульбаби істота стрімко злетіла вгору на
[29:27] висоті 30 метрів. Вона потрапила під 1 прямі
[29:30] промені вранішнього сонця. Вона наче стрепеннулася від
[29:34] сильного поштовху. Зірка вона прорізала небосхил,
[29:40] швидкість зростала сяйво ставало, дедалі яскравішим.
[29:45] За мить вона перетворилася на крихітну блискучу цятку на
[29:48] самому краї горизонту спалахнула востаннє і зникла.
[29:53] Таскер почув як еванна тихо розплакалися.
[29:57] Ох таску несвідомо назвала вона його давнім лагідним
[30:01] прізвиськом. Це було так гарно тіфі, як
[30:06] помітив пітер, стояла із замисленим виразом на своєму
[30:09] маленькому піднятому до неба обличчі.
[30:12] Тату мамо, коли вони торкнулися мене то сказало, що обовязково
[30:17] повернеться, щойно я не зовсім зрозуміла щось про те, що
[30:22] відкриття живих істот подібних до нас на цій планеті, стане
[30:26] повною несподіванкою для для. Вона запнулася, підбираючи
[30:31] слова, не можу до кінця збагнути.
[30:35] Таскер зробив 3 впевнені кроки до еванни ніжно обняв її за
[30:39] плече вона не пручалася. Він підвів її до тіфій, так само
[30:43] лагідно пригорнув доньку лівою рукою ходімо додому тихо мовив
[30:50] він.

Shows are listed from Apple Podcasts' charts and directory, and Podcast Index where it is used. Every show and episode belongs to its publisher and plays from the publisher's own feed; this site hosts none of them.