# "Принцип Пандори" ("The pandora principle"). А. Е. ван Вогт & Б. Стівенс | Наукова фантастика

An episode of [СлухаUA | Аудіокниги Фантастика](https://invisiblenetwork.ai/podcast/6802009397), 20 Aug 2026, 39 min.

Audio: https://anchor.fm/s/115e236d0/podcast/play/124496798/https%3A%2F%2Fd3ctxlq1ktw2nl.cloudfront.net%2Fstaging%2F2026-7-20%2F430215709-44100-2-5c9a9f9216836.m4a

Що відбувається, коли наука переступає дозволену межу, а створене в лабораторії зло виривається на волю? У центрі сюжету — загадкова трагедія: група провідних вчених гине на робочому місці за вкрай дивних та моторошних обставин. Їх згубив власний секретний експеримент. Відважний газетний репортер вирішує розплутати цю справу та починає стежити за донькою одного із загиблих дослідників. Дівчина самостійно шукає відповіді, намагаючись з'ясувати, яку саме страшну таємницю приховував її батько. Разом їм доведеться зіткнутися з наслідками небезпечного закону природи, відомого як «принцип Пандори»... Перекладено та озвучено: Євгеній Квітницький для каналу @sluhaua 🔹 Приєднуйтеся до ТГ-каналу: https://t.me/sluha_ua 💎 Стати спонсором на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCeLVhwBtfyXFUiY3UOy8OIA/join 🍩 Підтримати гривнею на Donatello: https://donatello.to/sluha_ua ☕️ Закинути на "каву" (Монобанка): https://send.monobank.ua/jar/8gzRQ7AfVS

## Transcript

[0:00] Вітаю мене звати євгеній і ви на каналі слухаю.
[0:04] А де фантастика звучить українською сьогодні до вашої
[0:08] уваги похмура науковофантастична історія з елементами детективу
[0:13] про небезпечні межі людського пізнання.
[0:16] Це оповідання альфреда ван бокта принцип пандори, написане у
[0:21] співавторстві збрінке стівенс та вперше опубліковане восени 1000
[0:26] девятсот 84 року на сторінках культового журналу.
[0:33] За жанром це наукова фантастика та технорор, сюжет якого
[0:37] розгортається навколо таємничої загибелі групи вчених через їхнє
[0:41] власне жахливе творіння. Цей переклад та озвучку я зробив
[0:46] особисто, тож якщо вам подобається результат,
[0:49] підтримайте канал підпискою та вподобайкою.
[0:52] Реквізити для фінансової підтримки ви знайдете в описі
[0:56] дякую всім, хто вже підтримує мою роботу, а зараз вмощуйтеся
[1:01] зручніше і приємного прослуховування.
[1:06] Млявий вітерець здавалося, виштовхнув флечера з похмурого
[1:09] денного світла в сутінки склецького приміщення у кутках
[1:13] височили купи порожніх ящиків, а цементну підлогу вкривало сміття
[1:18] усюди тхнуло гнилістю й запустінням, ніби тут раками ні
[1:22] до чого не торкалася людська рука.
[1:25] Флетчер розумів, що це місце обрали навмисно, аби вибити його
[1:29] з колії. Ніби вони відчували його
[1:31] небажання заходити в такі глухі й непривабливі куточки міста.
[1:36] Йому мимоволі довелося захопитися їхнім несподіваним
[1:39] хистом до театральних ефектів. Півроку тому вони й близько не
[1:44] демонстрували таких здібностей, але десь у процесі експеримент
[1:48] зовсім вийшов ізпідконтролю, і тепер творець опинився в
[1:53] ніяковому становищі, коли, власне творіння почало йому
[1:57] загрожувати. Йому здалося, що він щось почув.
[2:01] Флечер різко повернувся, ружачись у бік дверей нічого не
[2:05] рухалося. Звук повторився і чоловік
[2:09] збагнув, що це вітер шарпає прибитий до стіни оголошення про
[2:13] аварійний стан будівлі. Нерви були натягнуті як струни,
[2:18] проте флетчер спостерігав за власним страхом із якимось
[2:21] відстороненим зацікавленням балансувати на межі було новим
[2:25] відчуттям, яке рідко коли вдавалося пережити в безпечних
[2:29] стінах університету. Уяви, що це звичайна робоча
[2:33] рутина подумки наказав він собі. Вони не повинні здогадатися, що
[2:38] цей короткозорий покірний старий здатен на зраду.
[2:42] Це була чиста авантюра, але не залишалося нічого іншого, окрім
[2:46] як іти напролом, доки не зявиться змога повідомити
[2:50] поліції про їхнє місцеперебування тісні наче
[2:54] паска сходи вели глибоко у фундамент то бетонного бункера
[2:58] під будівлею. Флетчер спустився до металевих
[3:01] дверей і двічі постукав, перш ніж увійти.
[3:05] Усередині панувала суцільна темрява.
[3:08] Гей є хтось покликав він вони завжди уникали світла мов зграя
[3:14] зловісних вампірів. Я тут а звався безликий голос,
[3:20] флетчер упізнав джейсона й мимохіть, подумав чи тут решта?
[3:25] Ні тільки я з усмішкою відповів голос.
[3:30] Флетчер сховав свої думки за маскою вдаваної терпимості.
[3:34] У темряві почулося шурхотіння. То де докази запитав джейсон,
[3:39] наближаючись до старого, я не зміг їх знайти швидко промовив
[3:44] той не знаю, де маркус їх сховав.
[3:47] Він внутрішньо приготувався до спалаху люті, яку вже бачив
[3:51] раніше. Гоцета халепа прикро у словах
[3:56] джейсона прозвучало щире розчарування флечер відчув
[4:00] безглузде бажання засміятися, але стримався він навколо дістав
[4:05] сигарету і чиркнув сірником. Жовтий вогник затанцював тінями
[4:09] постійних, перебільшуючи й без того виразні каліста джейсона.
[4:13] Флечер намагався зберегти ввічливий вираз обличчя.
[4:17] Він часто бачив джейсона та його друзів, але так і не зміг
[4:20] звикнути до їхнього вигляду. Нарости на черепі називав це
[4:26] еммерсон хмурячись, коли доводилося заново налаштовувати
[4:30] стереотиксичний апарат під їхні деформовані голови, але емерсон
[4:35] упокій господи, його душу помер. Маркус висловлювався
[4:40] прямолінійніше, називаючи їх людожерами, хоча він теж
[4:44] загинув. Флечер повільно затягнувся
[4:47] сигаретою і десь у глибині душі відчув, що все це якась
[4:52] безглузда й небезпечна пригода. У тебе 1 виставлення до справи
[4:58] флечери раптово порушив тишу джейсон.
[5:01] Вони стояли в суцільній пітьмі, слухаючи дихання одне одного.
[5:06] Ти справді думаєш, що зможеш нас зупинити, ні?
[5:11] Зізнався флечер і його жаль переріс у німий жах.
[5:15] Караоке віддалилися в інший кінець кімнати.
[5:19] Нехай буде світло, промовив джейсон, вмикаючи неоновий
[5:23] ліхтар приміщення залило моторошним блакитним сяйвом.
[5:28] Так краще його посмішка зовсім не заспокоювала флетчер змовчав,
[5:33] боячись, що будьяке слово видасть його з головою, йому
[5:37] хотілося кинутися назад до сходів.
[5:40] Подивися на мене флетчери шовковим голосом наказав джейсон
[5:45] старій відчув, як на руках здибилося волосся.
[5:49] Краще не треба, відповів він пильно, дивлячись на двері,
[5:54] джейсон підійшов ближче. Подивися на мене, повтори він
[5:58] уже гучніше. Не в силах чинити опір флечер
[6:03] перевів погляд на обличчя співрозмовника у блідоме
[6:06] напівсвітлі воно скидалося на гіпсову маску, лише очі палали
[6:11] неприродною силою. Дивні зелені очі, подумав він
[6:16] дивно, як вони фокусуються десь за сітківкою, а не перед нею?
[6:22] Він вдивився глибше, намагаючись знайти цю точку сходження і
[6:26] раптом у паніці усвідомив, що його затягує в голову джейсона.
[6:30] Це було останнє місце на землі, де він хотів опинитися, але не
[6:35] міг змусити себе відвести погляд.
[6:38] Флечер відчув, як перехопило подих і заточився повітря
[6:42] ставало невимовно густим джейсон із демонічною посмішкою на
[6:47] вустах насувався на нього мов похмурий жнець.
[6:50] Саме тоді старий остаточно втратив надію на порятунок.
[6:56] Перед тим, як поринути в несвідомість флечер із
[6:58] полегшенням, яке затьмарило, навіть розпач усвідомив ці
[7:02] істоти більше не зможуть його використати.
[7:06] Він заплющив очі й піддався тиші.
[7:10] Сигарета випала з рук мертвого чоловіка й покотилося до ніг
[7:13] джейсона. Той навмисно розчавив її
[7:16] черевиком. Очевидно, задоволений тим, що
[7:19] вони обидва розділили одну долю. Ранок тягнувся повільно і алекс
[7:25] ґабріел почувався в пасці цього безкінечного дня.
[7:28] Він знову перечитав останній абзац на екрані компютера з
[7:31] почуттям гіркого розчарування. Починати все спочатку не
[7:35] хотілося якраз це нудота, подумав він і навколо його
[7:40] блакитних очей залягли зморшки власна різкість, здивувала його
[7:45] його робоче місце стояла осторонь від загального гомону
[7:49] редакції санфранциско глоб його засунули в глухий кут немов.
[7:54] Після чергової опали ще одне приниження, як попереджала
[7:58] редакторка і гебріел, полетить прям місцянько в пекло відоме як
[8:03] відділ оголошень. Він здригнувся і знову спробував
[8:07] зосередитися на статті про фінанси.
[8:10] Шлейф одеколону поло сповістив про появу генка маккалоу його
[8:15] руда голова виринула зза перегородки наче шалене чудик із
[8:18] табакерки. Господи, тільки не кажи, що ти
[8:22] працюєш, вигукнув генк бід заскочив ззаду і застав алекса
[8:27] за хаотичним пересуванням курсора по екрану фух ти мене
[8:32] налякав, я не вмію писати нісенітниці стомлено відказав
[8:36] той, а я вмію ся Євген відкрий архів.
[8:41] Репортер підкорився радівій можливості, відволіктися.
[8:45] Що далі генк навис над його плечем.
[8:48] Введи лікар маркус помер інсульт.
[8:52] На екрані зеленим фосфорним світлом зявився запис доктор
[8:57] карл флетчер уголос прочитав алекс відомий біофізик з
[9:01] медичної школи каліфорнійського університету в лос анджелесі
[9:04] знайдений мертвим сьогодні вранці він зупинився і підвів
[9:09] очі звичайнісінький некролог і що з того, читай далі наполягав
[9:14] генк, він продовжив, коронер констатував природну смерть,
[9:19] хоча тіло винесли на берег уже в стані сильного розкладання.
[9:23] Морські організми вже почали ласувати гнилою плоттю.
[9:27] Алекс закинув голови, розреготався боже макало ну
[9:31] ягида ти хворий знаю, вишкірився той шкода, що таке не пустять у
[9:38] друк. У самому низу сторінки був
[9:41] окремий рядок запит, бажайте переглянути попередні записи,
[9:46] алекс за звичкою натиснув клавішу введення і здригнувся,
[9:50] коли зявився наступний текст, він стосувався до новона.
[9:56] Я колись писав про нього великий матеріал, згадав він наукова
[10:00] рубрика щось про винайдений ним апарат, який нібито збільшує
[10:04] обєм мозку. Треба було і собі спробувати ту
[10:09] теорію визнали недійсною, спокійно відрізав алекс воно й
[10:13] на краще знизив плечима макалов, якби тобі дали бочку мудрості,
[10:18] еле тип і її розхлюпав. Він добрешно посміхнувся,
[10:23] показуючи, що жартує, але алекс мав такий вигляд, ніби його
[10:27] душевний спокій похитнувся ще дужче.
[10:31] О згадав ген клацнув пальцем перед монітором у донова на
[10:36] маркуса. Виявляється була донька, яку він
[10:38] ховав у швейцарії. Вона оскаржує заповіт і в
[10:42] пятницю вранці в лосанджелесі відбудеться судове слухання у
[10:45] справі про спадщину. З цього вийшов би непоганий
[10:48] нарис. Алекс похитав головою стоунвол
[10:53] ні за що на це не погодиться? Подейкують вона вродлива, молода
[10:57] і незабаром стане однією з найбагатших жінок у світі.
[11:02] Думаєш, це допоможе мені повернутися в тематичний відділ
[11:05] з надією? Запитав алекс.
[11:08] Щонайменше у відділ світської хроніки усміхнувся той помахав
[11:12] рукою й вилетів із кімнати так само швидко, як і зайшов клич,
[11:17] якщо знадобиться допомога з дівчиною, голосно гукнув він уже
[11:21] з коридору, ще чого крикнув навздогін, алекс неймовірно
[11:26] задоволений. Ти думаєш, я зїхала з глузду
[11:30] ґабріеле знову випускати тебе на вулицю.
[11:34] Редакторка люто дивилася на нього через стіл, алекс
[11:38] роздратовано, опустив очі гаразд.
[11:41] Я припустився кількох помилок, кілька помилок, як той позов про
[11:46] наклеп, коли ти працював у тематичному відділі чи
[11:49] звинувачення в нападі й побитті. Коли я поставила тебе на міські
[11:52] новини, вона 1 замахнулася сертито заперечив він зате
[11:57] матеріал я дістав. Звісно, пишеш ти гарно
[12:02] погодилася стоун, але бісеш людей ніхто не любить придурків
[12:07] ґабріеле. Він проковтнувся зауваження
[12:10] мріючи опинитися де завгодно. Тільки не тут ти взагалі хоч
[12:15] щось знаєш про донована маркуса? Запитала стоун волл.
[12:19] Я ж писав про нього статтю забули.
[12:22] Він спробував образитися, хоча насправді не памятав жодного
[12:26] слова. Маркус був надзвичайно одіозною
[12:30] постаттю сухо, пояснила редакторка.
[12:34] Він створював химерну зброю та засоби звязку, а потім продавав
[12:37] їх на міжнародному ринку. Тому хто більше заплатить
[12:40] популярності, це йому не додало. Потім він заліз у дослідження
[12:44] мозку, які решта наукової спільноти підняла на сміх.
[12:49] Навіть його смерть оповита чутками.
[12:51] Якими саме запитав алекс, згадавши некролог, стоунвол
[12:56] невесело засміялася та якими завгодно на будьякий смак.
[13:01] Я чула і про насильство, і про катування, і про рабство, і про
[13:05] якісь дикі речі на його ранчо у цьому звинувачували, то це руто
[13:10] ф б р то мафію, то з десяток іноземних розвідок секскульти
[13:15] навіть вплив астралу, щоб це вбіса не означало.
[13:19] А виявилося звичайна природна смерть.
[13:22] Тут немає сенсації ґабріеле, а як щодо його доньки я міг би
[13:27] подати це як історію про багату спадкоємицю з вищого світу з
[13:31] цими упориться будьяке дівчисько з нижнього поверху феркнула
[13:35] стоун, навіть я б упорала, а я, між іншим, уже шістдесятирічна
[13:40] бабуся, хай йому грець. Алекс здивовано кліпнув і
[13:44] збагнув, що перед ним і справді сидить дещо тендітна сива жінка.
[13:49] У такій хвилині він радше сприймав її як володаря темряви.
[13:54] Геленстоун волл відкинулася на спинку крісла й замислено
[13:57] подивилася на молодого репортера.
[13:59] Його обличчя досі мало хлопчачий вигляд з широкопосадженими
[14:04] блакитними очима та русявим волоссям, що вилося навколо вух.
[14:09] Але для чоловіка, якому перевалило за 30 карєра зіткана
[14:13] з невдач залишала мало надійна світле майбутнє.
[14:16] Можливо, це шанс для гебріела реабілітуватися, адже журналіст
[14:21] він був справді талановитий. Вона постукала олівцем по
[14:25] полірованій тиковій стільниці, зважуючи всі за і проти.
[14:30] Я даю тобі шанс, але все нарешті промивела вона, але не
[14:34] роздзвоню. Про це по всій редакції скажи
[14:37] їм, що ми посварилися і ти йдеш у тривалу відпустку пробач мені,
[14:41] але напиши просту невигадливу історію про спадщину, а там
[14:45] побачимо і дзвони мені наполягала вона.
[14:49] Я хочу чути звідти щодня зрозумів.
[14:53] Його обличчя розпливлося в комічній чарівній посмішці.
[14:56] Дякую гелен, обіцяю бути слухняним.
[15:00] Вона з недовірою подивилася на нього чесне.
[15:03] Слово засміявся він і на радощах послав їй повітряний поцілунок,
[15:08] перш ніж за ним зачинилися двері.
[15:12] Пятничний ранок у лосанджелесі видався сонячним, високі пальми
[15:17] стояли мов вертові перед білою будівлею суду, а всередині де
[15:21] завис 2 січний меч. Правосуддя засідання вже
[15:24] тривало. Алекс безшумно прошмигнув крізь
[15:27] мякі двері сів на краєчку лави для глядачів попереду відомий
[15:32] адвокат у справах про спадщину аронден наближався до
[15:35] суддівського столу, немов жива юридична бібліотека, наводячи
[15:40] правові прецеденти задля збереження чиєїсь імперії.
[15:44] Суддя в мантії неуважно прийти спалить до губ, майже не
[15:47] відводячи погляду від документів та доказів перед ним.
[15:51] З напруженою увагою за всім цим спостерігала пандора маркус.
[15:56] Вона сиділа сама за столом захисту, вбрана в усе чорне від
[16:01] гострих підборів шпильок до мереживної вуалі, що ледь
[16:04] приховувала обличчя алексу, стало цікаво, чи вона вбралася
[16:09] так через жалобу чи тому що цей колір неймовірно личив їй
[16:13] каштанове волосся спидало на плечі мов блискуча накидка,
[16:17] обрамляючи витончене обличчя з порцеляновою шкірою повними
[16:21] червоними губами, високими вилицями та темними екзотичними
[16:25] очима. Вона виглядала, як живе втілення
[16:29] ідеальної жінки. Алекс замріяно спостерігав за
[16:33] нею, не помічаючи, що за ним самим теж пильно стежать.
[16:38] Те, що донован маркус збирав усе життя, перейшло в інші руки за
[16:42] лічені хвилини влада та імперія змінили власника одним ударом
[16:47] суддівського молотка на обличчі пандори промайнуло полегшення, а
[16:52] потім самовдоволення, ніби вона завжди знала, що все це належить
[16:57] їй, а суд був лише формальністю. Аром шелден підійшов до неї, і
[17:02] вони рушили проходом до виходу. Не дійшовши до алекса пандора,
[17:07] раптово зупинилася. Ходімо лоне тихо промовила вона
[17:13] на задньому плані вже готували наступну справу.
[17:16] Це й так забрало забагато мого часу.
[17:20] Вона зверталася до блодина, що сидів у залі для глядачів.
[17:23] Той мав вольове, немов висічене з каменю обличчя моделі з
[17:27] модного журналу та статуру професійного спортсмена.
[17:32] І з того, як вороже він витрищався на алекса, здавалося,
[17:35] що той готовий розірвати суперника на шматки.
[17:38] Репортер одразу зрозумів, що це охоронець.
[17:42] Пандора помітила цей погляд. Вона різко повернула голову,
[17:46] простежила за очима блондини й натрапила на алекса.
[17:50] На мить їхні погляди зустрілися, і вона пропекла його поглядом
[17:54] швидким і отруйним наче зміїне шипіння.
[17:57] Потім відвернулася й покинула залу суду, залишивши алекса
[18:01] приголомшеним. Господи, що це було здивувався
[18:06] він настрій цієї жінки мінявся як літня гроза, проте
[18:10] застережливі знаки в її очах лише додали йому азарту.
[18:14] Він уже уявляв, як проводитиме з нею інтервю розкішні інтерєри,
[18:19] слуги, що розносять напої біля басейну, його думки раптово
[18:24] обірвалися, коли він збагнув, що навіть не знає, де вона
[18:27] зупинилася. Алекс стрибнув головою, щоб
[18:30] розвіяти марево, але було запізно.
[18:34] Двоколірний синій бентлі шелдена вже вливався в потік машин,
[18:38] щойно репортер підбіг до свого орендованого авто і на 1 ж.
[18:42] Світлофорі. Він упустив їх із виду.
[18:45] Він скрушно стукнув долоною по керму ця чарівна дівчина ставала
[18:50] справжнім викликом для його чоловічого самолюбства.
[18:54] Вибули неперевершені, як і завжди пандора швидко поцілувала
[18:59] свого повіреного в, щоку коли бентлі зупинився біля бордюру.
[19:04] Тільки уявіть, мені довелося доводити, що я маркус будь, який
[19:08] дурень збагнув би це просто глянувши на мене.
[19:12] Руну довелося визнати її правоту маленька донечка донована явно
[19:17] успадкувала його розум і гени те саме серйозне обличчя
[19:21] інтелектуалки й та саме невловима аура таємничості, щоб
[19:25] була притамана всьому роду маркусів за 4 роки, що минули з
[19:29] їхній останній зустрічі вона перетворилася на сліпучу молоду
[19:33] жінку. Чому ми тут?
[19:36] Запитала вона, розглядаючи крізь злобове скло ультрасучасний банк
[19:40] у беверлігіз хіба це мука досі не закінчилася майже?
[19:45] Відказав шелден, озирнувшись на заднє сидіння, лон сидів у
[19:49] кутку, ввічливо заглибившись у чоловічий журнал.
[19:54] Ти успадкувала його разом з усім іншим майном несхвально
[19:57] прошепотів адвокат, він високооплачуваний професіонал,
[20:02] які ви. Солодко посміхнулася вона,
[20:05] можете вважати це гарантією вашої зайнятості, а рон
[20:09] насупився і дістав із кишені піджака запечатаний конверт.
[20:14] Це від банківського сейфа, сказав він, висипаючи їй на
[20:17] долоню латунний ключ твій батько віддав його мені менш ніж за
[20:21] тиждень до смерті. Сказав, що це особлива частина
[20:25] твоєї спадщини. Пандора піднесла маленький ключ
[20:29] до очей із цікавістю оглянула його.
[20:32] Що там може бути ароне мені вже так набридли ці акції та
[20:36] облігації упевнений тимінь розкажеш, відповів він знову
[20:42] заводячи двигун подзвони мені ввечері.
[20:45] Якщо в сейфі виявиться щось аж надто тривожне гаразд.
[20:49] Звісно, любий промуркотитіла вона.
[20:53] На тротуарі пандора повернулася до охоронця.
[20:56] Знайди таксі я зараз вийду вона нахилилася, аби поправити
[21:01] стрілки на панчохах, потім розправила плечі й сама
[21:04] попрямувала до будинку. Ліжко в готелі голлівуд рузвельт
[21:10] було завалене газетними вирізками, телефонними
[21:13] довідниками, апельсиновими шкірками та порожніми бляшанками
[21:17] з підгазованої води. Алекс ґабріел незграбно
[21:20] вмистився на вершині цього безладу, чекаючи на телефонний
[21:24] дзвінок, коли апарат нарешті задзвонив, він аж підскочив.
[21:29] Ну що затамувавши подих, запитав він.
[21:33] Голос генка тріщав через поганий звязок.
[21:37] Усе чудово дякую, а в тебе як ти дізнався її 2 імя керріс, як і
[21:43] дівоче прізвище її матері. Нагадаю, мені ще раз.
[21:46] Чому я провів усю обідню перерву в лабораторії мікрофільмів вона
[21:50] не зареєструвалася в жодному готелі під прізвищем маркус
[21:53] повторив, алекс, сподіваюся, вона скористалася цим імям, як
[21:58] там стоун волл о характер не змінився така ж люта, як і
[22:02] завжди питала, чи немає від тебе звісток.
[22:06] Скажи, що ні я хочу спочатку зібрати всі факти докупи.
[22:10] Він повісив, слухавку й схопив один із телефонних довідників.
[22:14] Успіх посміхнувся йому з 4 спроби.
[22:18] Доброго дня шато мармон приємно звався жіночий голос вітаю
[22:24] пандора керріс уже заселилася. Після тривалої паузи почулося.
[22:30] Так, зараз я вас зєднаю ні, ні швидко зупинив її.
[22:34] Алекс, я просто хотів переконатися, що вона дісталася
[22:37] благополучно дякую. Алекс усміхнувся власному
[22:42] віддзеркаленню над комодом. Подумав він крутячий уявні вуса
[22:48] наче казковий лиходій із німого кіно.
[22:51] Зрештою, у цю загадкову гру можна грати вдвох.
[22:55] Із залитого світлом скляного й хромованого вестибюля банку
[22:59] охоронець провів пандору кріс замкнені ґрати до сховища.
[23:03] Він дістав сейфову скриньку середнього розміру, відніс її до
[23:07] кабінки для огляду і виходячи, зачинив за собою двері пандора,
[23:13] на мить завмерла, розглядаючи контейнер наче китайську
[23:16] головоломку, вона повільно стягнула чорні рукавички й узяла
[23:20] скриньку голими руками, зважуючи її.
[23:23] Не важка, подумала вона і струснула її щось ковзнуло по
[23:28] дну й тихо вдарилася об металеву стінку.
[23:31] Пачка старих листів. Чи може стопка пожовких
[23:34] фотографій матері, яку вона майже не памятала патенти та
[23:37] документи на якийсь новий винахід.
[23:40] Вона заінтриговано схилила голову на бік, намагаючись
[23:43] відгадати. Пандора відіграла всі сторонні
[23:47] думки й заплющила очі у її руках.
[23:50] Скринька раптом здалася неймовірно важкою гнітючий тягар
[23:54] радше ментальний, ніж фізичний, навалився на неї, сповнюючи
[23:58] дивним перечуттям біди. Мені не слід її відкривати
[24:03] промайнуло в голові, але я хочу знати пальці затремтіли, коли
[24:08] вона потягнула за кришку. Я хочу знати все.
[24:12] Вона відкрила скриньку й зазирнула всередину.
[24:15] Там лежав диктофон у цьому маленькому апараті не було
[24:19] нічого зловісного таку річ зазвичай тримають на передньому
[24:23] сидінні автомобіля під час подорожі це був касетний
[24:26] магнітофон із мініатюрною касетою на 10 хвилин запису,
[24:30] схований у потертий шкіряний чохол із ремінцем.
[24:34] Але коли кпандора взяла його до рук, на неї накотила нова хвиля
[24:38] панічного жаху. Їй здалося, що за нею стежать.
[24:43] Вона оглянула кімнату. На стелі не було камер
[24:46] спостереження у добре освітлених кутках не ховалися темні пустоті
[24:51] двері за спиною залишалися щільно зачиненими.
[24:54] Вона стрибнула головою, картаючи себе за дурість, але неприємне
[24:58] відчуття не зникало. Натиснувши кнопку відтворення,
[25:03] вона затамувала подих. Привіт пандоро гучний
[25:07] батьківський голос заповнив кабінку у його привітанні звучав
[25:11] сум ти мала почути це лише в разі моєї смерті.
[25:15] Якщо це сталося, я змушений припустити, що мої підозри
[25:19] справдилися і все, чого я боявся, відбулося.
[25:24] Я зібрав і сховав певні докази. Вона зупинила плівку ослаблі
[25:29] ноги, винесли її з банку на тротуар.
[25:32] Делон уже чекав із таксі. До готелю вона їхала мовчки
[25:37] міцно притискаючи до колін оксамитову сумочку, в якій
[25:40] надійно ховався диктофон лон, що сидів поруч час від часу кидав
[25:45] на неї погляди, але запитань не ставив.
[25:49] Ніхто з них не помітив чорного катласа, який супроводжував їх
[25:53] від беверлігіз до санцент стріп. Забери 600 і зі стоянки голос
[26:00] пандори долетів до високої стелі вестибюля шатомармон
[26:03] випереджаючи цокіт її підборів. Алекс схований у кріслі за газю,
[26:08] опустив один край і провів поглядом охоронця.
[26:11] Дівчина рушила до стійки реєстрації, ніби хотіла
[26:14] перевірити пошту, але передумала і зникла у кабіні ліфта.
[26:19] Газета полетіла на килим, а алекс кинувся вгору сходами,
[26:24] вискочивши на 2 поверх. Він побачив, що ліфт усе ще
[26:27] піднімається. Пірнувши назад на сходи, він
[26:31] подолав ще один проліт і виявив, що стрілка індикатора продовжує
[26:35] рух. Захекавшись, він виявилося в
[26:38] коридор 4 поверху із полегшенням побачив відчинені двері ліфта.
[26:43] У коридорі було порожньо, він вишукано вилаявся із розгону,
[26:48] завернув за найвищий кут, встигнувши помітити край чорної
[26:51] сукні, що з них за дверима одного з номерів.
[26:55] Алекс із полегшенням зіткнув і притулився до стіни у кімнаті
[27:00] пандура засмикнула штори квапливо скинула сукню
[27:03] тремтячими руками вона накинула халат, схопила пачку ротманс і
[27:07] безсило опустилася на ліжко біля диктофона гучний стукіт у двері
[27:12] перервав її, перш ніж вона встигла увімкнути запис.
[27:16] Хто там? Запитала вона в серце шалено
[27:19] калатало обслуговування номерів, а звався життєрадісний голос.
[27:25] Вона вимкнула світло й причинила двері на кілька сантиметрів.
[27:29] У коридорі стояв охайний і досить симпатичний молодий
[27:32] чоловік. Що вам потрібно?
[27:35] Запитала вона крижаним тоном. Памятайте мене ми бачилися
[27:39] вранці в суді я ні, не памятаю, відрізала вона алекс ґейл.
[27:45] Він протягнув руку для знайомства двері не відчинилися
[27:50] ні на ютубі більше ви репортер алекс кліпнув очима, ноу
[27:55] взагаліто ви репортер упевнено заявила вона, шукайте сенсацій в
[28:00] іншому місці gabrele. Вона збиралася зачинити двері.
[28:05] Ого вигукнув, алекс краса розум та ще й характер пандура
[28:10] завагалася, а потім прочинила двері трохи ширше.
[28:14] Алекс чітко побачив її, вона стояла в халаті з китайського
[28:18] шовку кольору нічної тіні з вишитою золотою косою на лівому
[28:22] боці прямо на серцем вона зустрілася з ним поглядом і
[28:26] заговорила тихим застережливим голосом.
[28:29] Якщо ви ще раз підійдете до мене, я попрошу свого охоронця
[28:33] вас виставити на все добре містере gabreal.
[28:38] Вона захреснула двері перед його носом.
[28:41] Алекс наполегливо застукав по товстому дереву.
[28:45] Ну що ще засичала вона знову, розчиняючи двері мій адвокат
[28:50] побє вашого адвоката видав він, вона приголомшено вставилася на
[28:55] нього бувай засміявся алекс і побіг коридором до ліфта.
[29:02] Він чекав на неї майже годину. Його орендований компактний дудж
[29:07] стояв на зеленій бічній вулиці, звідки чудово проглядалася
[29:10] підїзна, алея шато незадовго до заходу сонця на пагорб із ревом
[29:16] вискочив розкішний чорний мерседес 600 на багажнику тонким
[29:20] золотом був виграйований єгипетський символ крилатого
[29:24] сонця. 2 великі намальовані кобри з золотими очима дивилися
[29:28] з бічних панелей за затемненими вікнами.
[29:31] Лондон вийшов із місця водія й попрямував до вестибюля, а за
[29:35] мить повернувся і став біля машини.
[29:38] А до ремаркус як завжди незворушна, вийшла йому
[29:41] назустріч обличчя лона залишалося безпристрасним, коли
[29:46] він відчиняв перед нею пасажирські двері.
[29:48] Але алекс не зміг стримати здивованого вигуку.
[29:52] Він очікував, що вона перевдягнеться в щось зручніше,
[29:56] але не думав, що це буде балансувати на межі пристойності
[30:00] чоботи на шпильках піднімалися дощі колоток, залишаючи
[30:03] відкритими довгі стрункі ноги, які підкреслювали ультра короткі
[30:07] чорні шорти. Високими розрізами на стегнах
[30:11] обтислий сірий светр додавав виразності її фігурі, алекс
[30:16] сумнівався, що цей ефект призначався для когось
[30:18] конкретного тим паче для лона тож вона очевидно, одяглася так
[30:23] суто для власного задоволення. Мерседес покинув голлівуд і
[30:27] повернув на північ на автостраду футгілл у бік одного з невеликих
[30:32] містечок на околиці лос анджелеса.
[30:35] Алекс під час руху стежив за картою, прокладаючи їхній
[30:38] маршрут через сонну ла каньяду, а потім на схід уздовж підніжжя
[30:43] гір анджелес крест. Коли потік машин порічав, він
[30:47] скинув швидкість і навмисно відстав.
[30:50] Поворот зявився раптово це, була розмита ґрунтова дорога майже
[30:54] схована за заростями вузлуватих дубів у сутінковому повітрі ще
[30:58] осідала тонка хмара курявої. Алекс зачекав кілька хвилин і
[31:03] обережно рушив слідом потертий покажчик біля шосе сповіщав
[31:08] ранчо заблукалого бікля дорога петляла через кілька кілометрів
[31:13] порослих чагарником пагорбів, де за кожним поворотом нічого не
[31:17] було видно. Коли алекс помітив
[31:19] напівзруйновану вікторіанську вежу, що врізалося в небо, він
[31:23] припаркував машину і рушив далі пішки. 1 йому на очі потрапив
[31:28] чорний мерседес, який стояв перед двоповерховим будинком
[31:31] початку століття. Здавалося, його не фарбували й
[31:35] не ремонтували з моменту зведення.
[31:38] Жовтий ліхтар на ганку тьмяно світився, алекс на вшпиньках
[31:42] підійшов до вхідних дверей із подивом виявив, що вони
[31:45] прочинені він увійшов, прислухаючись до голосів, але
[31:49] панувала тиша. Спантеличений він почав
[31:53] методично обходити кімнату за кімнатою поступово репортер
[31:57] склав до купи картинного донованмаркус жив саме тут у
[32:02] шафах досі висів речі, а на полицях у кабінеті безладно
[32:07] височіли книги. Він був упевнений, що обійшов
[32:10] увесь будинок проте пандора та її охоронець зникли безвісти.
[32:16] Йому спало, на думку пошукати потайні двері до підвалу.
[32:19] І він повернувся на 1 поверх, щоб почати все заново.
[32:25] У підвалі пандора насторожено стежила за лоном краєм ока,
[32:29] удаючи, ніби вивчає батьківський стіл, чоловік здавався відданим.
[32:34] Він багато років працював у донована водієм і помічником для
[32:37] особливих доручень, але після почутого повідомлення вона не
[32:41] довіряла нікому усе вказувала на те, що її батька вбили через
[32:46] якусь важливу інформацію, і вона мала намір її знайти.
[32:51] Диктофонний запис підказав де шукати.
[32:55] Чекай тут наказала пандора, постукавши по столу, я йду в
[32:59] лабораторію, ти ж знаєш про павуків.
[33:02] Вім кивнув донован, установив внизу складну систему безпеки і
[33:07] охоронець не мав жодного бажання її активувати.
[33:11] Він узяв затертий журнал і зручно вмастився у старомодному
[33:14] шкіряному кріслі готовий чекати бодай усю ніч.
[33:19] Задоволена пандора вийшла з кабінету і попрямувала темним
[33:22] коридором до дверей, які добре памятала з дитинства.
[33:26] Це була брама у світ таємниць і дивовижної магії.
[33:29] За ними ховалися химерні винаходи.
[33:32] Вона колись сиділа біля батькових ніг, а він терпляче,
[33:36] пояснював їй принцип їхньої роботи.
[33:39] Він був теслою наших днів, так само незрозумілим і невизнаним
[33:43] світом, і вона щиро шкодувала про його смерть.
[33:47] Її пальці торкнулися стіни й намацали решітку.
[33:50] Динаміка з кнопкою під нею. Вона нахилилася ближче,
[33:54] прошепотіла своє імя та кілька безглуздих слів для
[33:57] ідентифікації голосу. Після чого переступило поріг
[34:01] лабораторії. Тут панувала атмосфера,
[34:05] підземелля поодинокі лампочки, ледь розсіювали суцільну
[34:09] темряву. Натомість, відкидаючи зловісні
[34:11] тіні на цегляну кладку покинуті апарати виблискували під тьмяним
[34:16] шаром пилу. Вона не звертала уваги на
[34:19] інтерєр і пройшла в центр просторої кімнати пандора
[34:24] заплющила очі й зосередилася. Я не можу сказати тобі де сховав
[34:29] докази пандоро. На випадок, якщо цей запис
[34:32] потрапить до чужих рук, але дам підказку, коли прийдеш до
[34:37] лабораторії попроси ігоря дати тобі матеріали.
[34:41] Ігор уголос вимила вона, насупившись ніякого ігоря тут не
[34:46] було. Вона спробувала знову подумки,
[34:49] перенісшись у роки свого раннього дитинства у памяті
[34:53] почав вимальовуватися діалог, і вона почула батьків.
[34:57] Голос звернений до неї пятирічної.
[35:00] Пандоро серденько ти взяла татів блокнот я малювала картини,
[35:05] усміхнулася вона, демонструючи воску в україну так, але мені
[35:10] треба подивитися формулу, яку я там записав.
[35:12] Скажи, де ти його сховала. В ігоря пролепатала вона, яка
[35:18] багата уява люба, а хто такий ігор?
[35:23] Ігор шепелявила вона, показуючи на один із апаратів.
[35:28] Пандора різко розплющила очі, вона кинула погляд на
[35:32] лабораторію і зупинилася на вкритому брезентом масивному
[35:35] предметі біля стіни дівчина підбігла до нього, зірвала
[35:39] тканину й уставилася на електроенцефалограф.
[35:42] Вона відкрила корпус і витягла паперовий рулон, почувши, як
[35:46] усередині порожнього металевого циліндра щось поворухнулося
[35:50] назовні, вислизнув сувій нотаток написаних дрібним ретельним
[35:54] батьківським почерком. Перейшовши до його старого
[35:57] верстата, вона погладила сторінки й швидко пробіглася по
[36:00] них очима. Під заголовком обєм черепної
[36:04] коробки йшов перелік цифр для пяти піддослідних, чиї імена не
[36:09] зазначалися. Вона вивчала дані, намагаючись
[36:13] збагнути ці цифри і невдовзі усвідомила весь жах написаного.
[36:18] Боже мій та вони з чудовиська прошепотіла вона раптом навколо
[36:24] забили сирени пандора висмикнула шухляду, столу сягнула
[36:27] всередину, намацавши холодну рукоятку батьківського
[36:30] модифікованого вальтера. Піднявши пістолет, вона тихо
[36:34] рушила в коридор. Хтось удався до підвалу і вона
[36:38] без вагань убє прибульця. Якщо знадобиться, вона заскочила
[36:43] алекса в самому кутку, де той завмер перед чорною вдовою
[36:47] розміру із сенбер. Чоловік стиха стогнав заворожено
[36:51] дивлячись, то надуло її глушника, то нагрізні ікла
[36:55] павука. Забери його, закричав він.
[36:59] Навіщо? Просто?
[37:01] Запитала вона, схрестивши руки на грудях на її обличчі зявилася
[37:05] глузлива посмішка. Павук рушив уперед.
[37:09] Він кусається, запитав репортер із жахливим зацікавленням і його
[37:15] щелепи виділяють паралітичний нейротоксин невимушено, пояснила
[37:19] вона. Це вимкне тебе на деякий час.
[37:22] З кабінету прибіг лон павук помітив його й зупинився
[37:26] витончено, перебираючи механічними лапами, ніби
[37:29] вирішуючи, на кого з порушників напасти 1 пандора, важко
[37:34] зіткнула і різко наказала роботу, досить іди геть.
[37:39] Машину підкорилася голосовій команді й відступила в глибину
[37:42] коридору. Дівчина відкрила панель і
[37:44] скинула налаштування сигналізації, припинивши
[37:47] оглушливе биття. Потім повернулася до нього явно
[37:51] розлючена. На кого ти працюєш?
[37:54] Gabrele наглоб чесно відповів він, на кого ще ні, на кого
[38:01] безпорадно розвів руками біль мені просто треба написати про
[38:04] вас хороший матеріал, невже ви не можете виявити трохи доброти
[38:08] й піти назустріч? Вона замислилася.
[38:12] Лоне повільно промовила пандора, можливо, містер ґейелл захоче
[38:18] оглянути батьківський будиночок на джунлейк.
[38:21] Думаю, вам варто здійснити тривалу прогулянку до сєри на
[38:24] його машині і дайте мені спокійно попрацювати га.
[38:29] Вона зловісно посміхнулася алексу блондин міцно схопив
[38:34] репортера за руку й повів до сходів.
[38:37] Алекс озирнувся на дівчину, розуміючи, що жодні протести не
[38:41] допоможуть. У вас немає серця, кинув він
[38:45] наостанок, вона холодно, подивилася на нього й засунула
[38:49] засув на дверях підвалу, щойно вони пішли.
[38:52] Повернувшись до лабораторії, вона знову розклала документи на
[38:56] верстаті, намагаючись розгадати їхню таємницю.
[39:00] Щось нелюдське вбило її батька, перетворивши її саму на зручну
[39:04] мішень у цій химерній грі вона мала дізнатися про них більше,
[39:09] перш ніж вони знайдуть її. О 22 й 10 пандора раптово
[39:15] відірвала погляд від рукописних нотаток щось мало статися вона
[39:20] відчула як шкірою поповзли сироти.
[39:23] Сигналізація спрацювала вдруге.

Shows are listed from Apple Podcasts' charts and directory, and Podcast Index where it is used. Every show and episode belongs to its publisher and plays from the publisher's own feed; this site hosts none of them.