# "Маятник" ("Pendulum"). А. Е. ван Вогт | Наукова фантастика | Аудіокнига

An episode of [СлухаUA | Аудіокниги Фантастика](https://invisiblenetwork.ai/podcast/6802009397), 20 Aug 2026, 1 h 22 min.

Audio: https://anchor.fm/s/115e236d0/podcast/play/124496628/https%3A%2F%2Fd3ctxlq1ktw2nl.cloudfront.net%2Fstaging%2F2026-7-20%2F430215452-44100-2-70632df2a36bb.m4a

Коли звичний світ опиняється на межі колосальних змін, доля людства та цілих цивілізацій починає залежати від рішень кількох людей. У центрі сюжету — глибоке інтелектуальне та психологічне протистояння, де на шальках терезів опиняються не лише долі мільярдів, а й сама історія, культура та мовна спадщина планети. Перекладено та озвучено: Євгеній Квітницький для каналу @sluhaua 🔹 Приєднуйтеся до ТГ-каналу: https://t.me/sluha_ua 💎 Стати спонсором на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCeLVhwBtfyXFUiY3UOy8OIA/join 🍩 Підтримати гривнею на Donatello: https://donatello.to/sluha_ua ☕️ Закинути на "каву" (Монобанка): https://send.monobank.ua/jar/8gzRQ7AfVS

## Transcript

[0:00] Вітаю мене звати євгеній і ви на каналі.
[0:02] Слухай ua, де фантастика звучить українською сьогодні до вашої
[0:07] уваги напружена та надзвичайно атмосферна історія про таємниці,
[0:12] які приховує від нас океанська безодня це оповідання альфреда
[0:16] ван вогта маятник, написане у 1000 девятсот 78 році за жанром
[0:22] це наукова фантастика таксенотрилер, сюжет якого
[0:26] розгортається навколо глибоководний операції, під час
[0:29] якої ін. Випадково пробуджують прадавніх
[0:32] розумних істот. Цей переклад та озвучку я зробив
[0:36] особисто, тож якщо вам подобається результат,
[0:39] підтримайте канал підпискою та вподобайкою.
[0:42] Реквізити для фінансової підтримки каналу ви знайдете в
[0:45] описі дякую усім, хто вже підтримує мою роботу, а зараз
[0:50] вмощуйтеся зручніше і приємного прослуховування.
[0:55] Гаразд гаде досить зупинися у гадмена вже давно зявилася
[1:00] звичка. Все, що йому говорили
[1:02] англійською. Він подумки й тихо про себе
[1:05] перекладав фріскою. Потім він так само про себе
[1:08] відповідав фризькою і врешті озвучував цей переклад
[1:12] англійською. Через це його знали, як того
[1:16] повільного голландця. І він автоматично переклав
[1:20] фразу, одночасно зупиняючи роботу, точніше натиснув
[1:24] потрібну кнопку на панелі керування.
[1:26] Тут на палубі судна, що злегка погойдувалася на панелі, яка
[1:30] передавала сигнал стоп на 4 кілометри донизу до масивного
[1:34] обладнання, яке вони вже тиждень монтували на морському дні.
[1:40] Скі слова, які він пробумотів під ніс звучали так.
[1:44] Гад да стоп я. Він відчув покулювання в.
[1:48] Пальцях, що торкалися кнопки хотів відсмикнути рук, але
[1:51] застиг, коли в голові пролунали інші слова бузка ґад мануфа
[1:57] курят. Ох.
[1:59] Злякано вигукнув ґмен уголос англійською.
[2:03] Згодом він згадуватиме цю мить і все, що сталося далі і зрозуміє,
[2:07] наскільки це була фантастична та неймовірна подія.
[2:12] Ось вони сотня людей на кораблі в тихому тропічному морі.
[2:17] Наскільки сягало око, розсилався безкрайній, неспокійний,
[2:21] блискучий океан, що відбивався його сонця, яке щойно повернуло
[2:25] на вечір, стояло задушлива спека проти від неї рятував
[2:29] прохолодний вологий пил і бризки, які охолоджували шкіру
[2:33] щоразу, коли велика хвиля з силою билася об борт їхнього
[2:37] низького корабля. Вони перебували далеко від
[2:41] гомінкого світу людей, виконуючи свою дивну роботу в розколі
[2:45] завглибшки понад 4 кілометри і раптом, мабуть, він зробив
[2:50] якийсь незвичний рух чи якось бурхливо зреагував, бо напарник
[2:54] на палубі запитав гей гаде що з тобою залишався на місці смутно,
[3:01] усвідомлюючи, що йому зле, але не приймаючи жодних рішень.
[3:06] У мозку панував колосальний хаос, картинки, звуки, голоси.
[3:10] Люди приносилися повз свідомість уривками шматочками та спалахами
[3:16] око палець слово вікно біла тканина сині штани білявелося
[3:21] жінки зібране в гульку точно на маківці місто в далині блиск
[3:26] струмка ості образи, що затрималися достатньо довго, аби
[3:30] їх можна було впізнати. Здавалося, перед його внутрішнім
[3:35] зором промайнули 1000, якщо не мільйони таких картинок.
[3:40] Крізь це внутрішнє божевілля гадмен помітив, як кремезний
[3:44] італієць підвівся з крісла й попрямував до нього, коли той,
[3:48] хитаючись сидів біля пульта керування лебідкою і де раптом
[3:52] повністю втративши контроль, почав падати.
[3:56] Гей. Обережно стривожено, скрикнув
[3:59] спутані чоловік грубо підхопив його і втримав, притиснувши свою
[4:03] шкіряну куртку до щоки гадмана, у якого все йшло обертом.
[4:08] І добре було те, що куртка виявилася вологою та прохолодною
[4:12] від морських бризок. І ще добре, що руки були
[4:15] міцними. Те, що говорив чоловік тішило
[4:18] лише частково, як ти, як ти тільки скажи, коли будеш у
[4:23] нормі, і я відпущу у тебе, що серцевий напад чи щось таке.
[4:29] Востаннє запитання пробилося крізь мільярди уявних образів та
[4:33] голосів і викликало спалах страху.
[4:36] Боже, мій, подумав він і вперше за багато років не переклав із
[4:41] фризької господи. Невже це можливо?
[4:45] Невже саме так виглядає серцевий напад?
[4:49] Свідомість майже згасла, і він лише смутно відчував, як його
[4:53] тягнуть туди, де на пусковому майданчику стояв закріплений
[4:56] ланцюгами гелікоптер. Один із чоловіків спустився з
[5:01] містка і допомагав його тримати здалека крізь вологе морське
[5:06] повітря дивно й лунко долинавчий скрик.
[5:10] Краще відвести його на острів і показати лікарю.
[5:14] Після цього він довго лежав на підлозі й гелікоптера з подушкою
[5:18] під головою спутані сидів у кріслі поруч, а у вухах стояв
[5:23] гуркіт двигунів та гвинта і в думках зявилося усвідомлення, що
[5:27] йому стає краще внутрішні голоси, здавалося, відступали на
[5:31] задній план, усе, ще залишаючись там, але вже не пануючи.
[5:36] Зі збільшенням відстані від джерела хаосу він поступово
[5:40] знову приходив до тями. Свідомість нарешті прояснилася,
[5:44] і все довкола знову стало звичним.
[5:48] Він знову міг самостійно приймати рішення, хоча
[5:50] вирішувати здавалося не було. Чого ця думка не давала йому
[5:55] спокою ще з ранньої юності, тож тепер він замислився над нею
[5:59] тверезо і спокійно чомусь раніше він ніколи не припускав, що під
[6:04] час особистої кризи людина насправді позбавлена вибору.
[6:08] У всьому, що сталося там на кораблі від нього не залежало
[6:11] нічого. Усе відбулося автоматично.
[6:16] Оскільки він терпіти не міг цього автоматизму, то тепер
[6:19] лежачи в гелікоптері спробував знайти бодай якусь мету.
[6:24] Після тривалих роздумів він дійшов лише одного висновку
[6:28] чекати чекати й зясувати, що саме пішло шкереберть і він
[6:34] чекав. Вони вже місяць працювали
[6:38] неподалік у радіусі 800 кілометрів від острова тенго
[6:43] тому мали власне місце посадки в аеропорту головного міста аскари
[6:47] нічого особливого просто рівна огороджена мотузкою ділянка та
[6:52] навіс із написом. Уряд сша тільки для
[6:55] уповноваженого персоналу. Гелікоптер гучно, але мяко
[7:00] приземлився після цього сплутані попрямував до сусіднього навісу
[7:04] й роздобув джип. Незабаром вони вже їхали
[7:08] головною вулицею, аскари до кабінету офіційно призначеного
[7:12] лікаря доктора кєта. Гадмен спочатку сидів нерухомо
[7:17] поруч з італійцем, але згодом його брови насупилися.
[7:22] Він закрутився на сидінні, почав дивитися навкруги вгору в бік,
[7:26] виявляючи інтерес до оточення. Навіть один погляд на цю вулицю
[7:31] викликав подив. Вона була такою вузькою наче
[7:34] забудовники пошкодували місце для перехожих.
[7:37] Здавалося, тут вистачало простору лише для крамниць та
[7:41] для двосмогової дороги. Яку потенційні покупці, якщо
[7:45] такі були, ділили з автомобільним транспортом?
[7:49] Натовп покупців на тій вулиці тепер складався з украй дивних
[7:53] постатей. Щойно зіркнувши на них гадмен,
[7:57] розгублено облизав губи. Коли ж його погляд зупинився на
[8:00] них учетверте, він витягнувся стрункою, промовив.
[8:05] Гей спуйте подивися на всіх тих хлопців і жінок у синіх штанях і
[8:09] тих кумедних білих сорочках. Ага, кивнув в спутані, я теж
[8:14] помітив, мабуть, у габань зайшов якийсь військовий корабель.
[8:19] Гадмин сказав о. А потім додав о, звісно, певна
[8:25] річ, подумав він. А хто ж іще він помітив, що
[8:29] відрізнити дівчат від хлопців можна було за білявим волоссям
[8:33] зібраним у гульку на самій маківці.
[8:35] І це чомусь було знайомим наче він уже бачив таке раніше.
[8:41] Пояснення було цілком переконливим, і тому вперше
[8:44] після свого серцевого нападу, яким він тепер його вважав, він
[8:48] знову переклав усе фрізькою повернення до тями було
[8:52] остаточним. Спутані супроводив його до
[8:56] приймальні лікаря, але не сіяв. Натомість він стояв, почуваючись
[9:00] ні якого перейменувся з ноги на ногу і відкривав рота.
[9:04] Наче збирався щось сказати, але так і не казав.
[9:07] Гадман розуміє, що посміхнувся кремезному коротину і врешті
[9:11] промовив гейспуте, поки я тут у надійних руках чому б тобі не
[9:16] заскочити до маленької італії не перехилити чарочку і не
[9:20] побалакати з барменом поіталійськи?
[9:23] Ага во це хороша думка огрядне обличчя виглядало збентеженим,
[9:28] проте в його рисах уже вгадувалося полегшення спутані
[9:32] попрямував до дверей, крикнув йому навздогін повертайся,
[9:37] скажімо, за годину? Ага, звісно.
[9:42] Доктор кєт виявився вродливим темношкірим корінним тубільцем.
[9:46] Він розмовляв американською без жодного акценту.
[9:50] Після того, як його темношкіра медсестра провела стандартні
[9:53] тести, він зайшов із карткою в руці й сказав, якщо цей був
[9:58] серцевий напад, то тут немає жодних його ознак, тож це був
[10:02] неві у вас таке чудове серце, якого я за останній рік не
[10:06] бачив. Dut is google do beast badankad
[10:08] ледь не задихнувшись від радості про бурмутів, ґадмен підніс, а
[10:14] за мить переклав уголос. Це чудово дякую.
[10:18] До повернення спутані залишалося ще 20.
[10:21] Хвилин ґмен тепер вже сповнений енергії вирішив не чекати за
[10:27] мить сповнений радості й полегшення.
[10:29] Він енергійно крокував вулицею прямо так би мовити у центр
[10:34] групи тих чоловіків, у синіх штанях яких він помітив дорогою
[10:38] сюди. Гадмен перепросив, вибачте,
[10:41] панове, мені не варто було так вискакувати.
[10:45] Він замовк. Вони дивилися на нього, усі
[10:48] вони. І у всіх них були фіолетові очі,
[10:53] яскраві, великі, злегка витріщені і білясто сірі
[10:57] обличчя. Із запахів пробивався один дуже
[11:00] специфічний ґадмен не одразу повязав цей запах із людьми.
[11:06] Зрештою, це була екзотична аскара і щойно він повів
[11:10] поглядом, як неподалік побачив перекинутий сміттєвий бак, чий
[11:13] липкий вміст вилився на спільну смугу дороги й тротуару.
[11:18] Рої комах свідчили про особливу привабливість цієї жовтуваї
[11:22] калюжі, що вже перезріла. Крім того, трохи далі собака
[11:26] саме справляв нужду. Ще далі стоячи біля електричного
[11:31] стовпа один із типів у синіх штанях дзюрив у кущі.
[11:36] На цьому сприйняття гадміном колоритної головної вулиці
[11:39] аскари закінчилося. Наступної ж миті один із
[11:44] чоловіків у синіх штанях, що стояв поруч, підійшов ближче,
[11:48] розтягнув уперед крихітний блискучий предмет, схожий на
[11:51] олівець і торкнувся його руки. Він рухався разом із гуртом, не
[11:57] замислюючись над цим, навіть не шукаючи логіки, яка
[12:01] перетворювала його теперішні вчинки на ілюзію власного
[12:04] вибору. Він усе ще помічав.
[12:07] Речі помітив, наприклад, якою дивною насправді була біла
[12:11] сорочка, що її носили ці люди. Заради всього святого, подумав
[12:17] він. Це ж великий широкий шарф,
[12:19] складений навпіл із рушами на місці згинуть для шиї. 2.
[12:23] Нижні кінці були заправлені відповідно спереду та ззаду в
[12:27] сині штани посередині з обох боків виднілося біля 100 сіра
[12:32] шкіра. Мелодики привели його до
[12:35] коктейльбару гадмен помітив над входом вивіску бар хагельштайна
[12:41] промочи горло друже і все одно в нього не виникло жодної спроби
[12:45] чинити опір. За хвилину його провели до
[12:48] столика в кутку де кремезний чоловік.
[12:51] У такому ж одязі синіх штанях і білій сорочці шалі сидів і
[12:55] спостерігав за його наближенням парою великих фіолетових очей.
[13:00] Юнаки зупинилися біля столу і гадмен теж, оскільки це був
[13:05] куток, він напів обернувся і побачив, як його викрадачі.
[13:09] Саме так він подумав про них. Згодом зробили жест рукою щось
[13:13] на кшталт спритного повороту долоні салют подумав ґмен
[13:19] кремезний чоловік виявив таку ж взаємність, потім подивився на
[13:23] ґмена повільно вимовив англійською.
[13:27] Сідай. Він вказав на порожнє місце
[13:31] навпроти себе цей жест і слово смуттно натякали на наказ і це
[13:36] викликало в гадмана спочатку паузу, а потім здивування.
[13:40] Що я тут роблю заради всього святого кремезний чоловік за
[13:45] столом схоже, збагнув у цьому річ, бо після короткого вагання
[13:49] промовив. Будь ласка, це був явно
[13:54] правильний підхід до глибокого одвічного джерела опору
[13:57] всередині ґмана без зайвих думок.
[14:00] Він сів на вказане крісло. Водночас рука чоловіка зробила
[14:04] жест у бік юнаків і ті пішли. Гадмен помітив, що вони
[14:08] зупинилися відразу за дверима і чекали там чомусь це здалося
[14:12] цілком прийнятним, тому він повернувся обличчям до
[14:15] кермезного чоловіка, який сказав.
[14:18] Мені важко, він замок і схилив голову наче, прислухаючись.
[14:23] Потім додав важко з англійською. Але маю, цікаве питання, що ви
[14:30] робите там на воді? Я здається, не можу отримати
[14:34] чітку картинку з вашої голови, що ви опустили в глибоке море,
[14:39] що потривожило мою гробницю. Ґадмен хотів було перепитати
[14:44] гробницю, але раптом зрозумів, що в іншого чоловіка проблеми з
[14:48] англійською мовою, тому не впевнено сказав.
[14:52] Глибина води там становить 4 кілометри.
[14:58] Фіолетові очі замислилися земна кора там справді просіла.
[15:03] Цікаво, скільки часу це зайняло? Ми в тропіках, пояснив ґадмен
[15:09] спантеличеним голосом. Це означає, що вода на поверхні
[15:12] тепла. А вода на.
[15:14] Дні, за винятком поодиноких течій, лежить холодна й нерухома
[15:18] це як пустеля жодного руху, жодного життя навпаки.
[15:24] Чоловік кивнув і вимовив ще одну зі своїх загадкових фраз.
[15:28] Я відчуваю, що ми там ненавічно, але дуже довго.
[15:34] Поверхня тропічного моря гаряча наполегливо продовжував гадмен.
[15:38] Тому ми прокладаємо труби і встановлюємо насосну систему,
[15:42] щоб подавати гарячу поверхневу воду туди донизу, щойно цей
[15:47] процес запускається, а ми його щойно запустили, починається
[15:51] конвекція нагріта вода бурхливо піднімається вгору, збурюючи
[15:56] придонні поживні речовини життя пробуджується.
[16:01] Ми пробудилися, погодився чоловік.
[16:04] Я маю на увазі зовсім не таке життя.
[16:07] Суворо зауважив гадмен починається життєвий цикл моря
[16:11] там, де його раніше не було. Крихітні морські організми
[16:14] приваблюють більших істот, які ними харчуються, а ті велику
[16:19] рибу, а де її їжа там може початися розмноження і воно
[16:23] триватиме доти, доки триватиме збурення.
[16:27] Ми встановлюємо насосну систему кожні 80 кілометрів.
[16:31] Він закінчив. За кілька років рибальські флоти
[16:34] знайдуть у цих водах достатньо їсівної риби, щоб прогодувати ще
[16:38] кілька мільярдів людей. Добре кивнув оглядний чоловік
[16:44] нас багато нам потрібна вся їжа, яку можна дістати, він замок
[16:50] насупившись. Велика проблема.
[16:53] Здавалося, він марив уголос, бо його очі дивились кудись убік.
[16:58] Куди нам розселити всіх? У гадмана в цей момент настала
[17:02] велика пауза. Навіть дитина може слухати лише
[17:05] обмежену кількість речень, що суперечать одне одному, а він
[17:09] помічав кожне явно безглузде твердження висловлене його
[17:13] співрозмовником. Це була повна зупинка і
[17:17] щонайменше з півдесятка разів він переосмислював почуте
[17:20] відчуття заради всього святого, потім, стиснувши губи,
[17:25] невпевнено запитав. Скільки у вас усього несподівано
[17:30] на фіолетових очах виступили сльози.
[17:34] Це здається неправильним розплакався чоловік 30
[17:38] мільярдів, 30 мільярдів людей. І навіть ти не здатний повернути
[17:43] сюди більше, ніж мізерну частину.
[17:46] А що ви маєте на увазі? Під я знову виникло відчуття
[17:50] розбіжності в розмові, сльози все ще лилися.
[17:54] Сумніваюся, що ми зможемо врятувати більше 8 плакав
[17:59] чоловік як каталізатор ти досить непоганий, але ти всього лиш
[18:03] одна людина. 8 мільярдів тихо перепитав ґадмен минуло кілька
[18:10] секунд щонайменше 11 чи 12. На іншому боці столу сльози
[18:16] перестали литися гадмен мимоволі внутрішньо зібрався, чекаючи на
[18:20] те, що за наступні кілька довгих митей так і не прояснилося.
[18:25] Він знову починав відчувати спустошення.
[18:28] Це було божевілля, а він належав до того мякого типу людей, які
[18:33] не кидаються на чужі дивацтва з прямою конфронтацією.
[18:37] І якщо звісно, це не було спрямовано проти нього самого,
[18:42] кремезний чоловік швидко оговтався.
[18:44] Усмішка раптом посіяла сіро шкіре обличчя.
[18:48] Друже мій сказав цей уже зовсім інший чоловік, і я хочу
[18:53] подякувати тобі за наш порятунок.
[18:56] Ми чекали дуже довго мене звати луган.
[19:01] Гадмен пройшов через свій фризський ритуал, закінчивши
[19:04] його словами, дякую за що заради всього святого.
[19:09] Хто такий святий? Запитав луган, виглядаючи щиро
[19:13] спантеличеним, сказавши це, він зробив рішучий рух лівим плечем,
[19:18] подавши його вперед. Водночас він випрямився в кріслі
[19:22] і сказав, спершу головне слухаючи, як ти розмовляєш з
[19:26] цією кумедною мовою і намагаючись розмовляти нею сам,
[19:31] я зрозумів, що ми маємо зробити насамперед.
[19:35] Ми знову забезпечимо землю більш базовою мовою.
[19:39] Випадково врятувавши мене, коли ти опустив нагрівальний пристрій
[19:44] ти з радістю, дізнаєшся, що у можливе повернення до здорової
[19:48] універсальної мови. Він урвав розмову.
[19:53] Я так розумію, та й сам завжди відчував цю проблему, оскільки
[19:57] перекладаєш англійську на більш зрозумілу мову, щойно ти вивчиш
[20:02] ідеальну мову, тобі більше не доведеться виконувати цю роботу.
[20:07] Гадмен почув кожне слово й навіть кілька з них переклав
[20:10] подумки фризькою форте цієї миті.
[20:13] Він зазнав шоку зовсім іншого штибу.
[20:16] Він випадково кинув погляд на свій годинник, боже мій
[20:21] вихопилися в нього. Мені треба повертатися на
[20:24] корабель. Коли він підвівся, у ньому все
[20:28] ще не було відчуття, що він вязень або був ним. 1 крихітний
[20:32] сумнів зявився, коли він поглянув на обличчя луна.
[20:37] Він уже збирався йти, але тепер застиг утриманий нещасний
[20:41] виразом великих фіолетових очей. Луган сказав.
[20:46] Я щойно віддав наказ про захоплення влади, його рот
[20:50] неспокійно сіпнувся. Я вагався щось у твоїй голові.
[20:54] Я не зовсім розумію. Захоплення чого насупився ґадмен
[21:00] світу луган невизначено, змахнув рукою за кілька хвилин мої люди
[21:07] захоплять склади поліцейську дільницю, радіостанцію, доки
[21:11] аеропорт. Зависла пауза дивні очі
[21:15] затьмарилися. Звідки летять ті літаки і
[21:20] кораблі саме в цю мить до гадмена.
[21:23] Нарешті дійшов увесь сенс почутого.
[21:26] Хвилинку, сказав гадмен, ви хочете сказати, що коли 1 гаряча
[21:31] вода досягла дна куту хвилину, коли зі мною стався той уявний
[21:35] серцевий напад, ми зачепили щось там на глибині 4 кілометрів і це
[21:41] звільнило вас і ваших оцих ґмен кивнув у бік юнаків, які чекали
[21:46] за дверима мару і запнувшись, закінчив від якогось неймовірно
[21:51] довгого сну. Враховуючи кількість води в тій
[21:55] точці кивнув кремезний чоловік, неймовірний саме те слово.
[22:01] Глибина натякає на сотні 1000 років.
[22:05] І ви збираєтеся захопити світ? Ми зробимо багато добра для
[22:10] всіх, запевнив луган очікуйте великого прогресу.
[22:15] Ґадмен майже не почув цієї обіцянки.
[22:18] Його увага переключилася на іншу більш практичну думку.
[22:23] Скільки у вас солдатів? Запитав він.
[22:26] На мить значення слова здається висли знову від лувуана.
[22:31] Достатньо відказав він. Потім завагався, а на обличчя
[22:35] проступило роздратування. Він безпорадно змахнув рукою і
[22:39] пояснив. Справді ця англійська мова ми не
[22:44] називаємо їх солдатами. Вони ну він безпорадно покрутив
[22:50] рукою англійська. Він похитав головою гуліти
[22:56] помічники, він закінчив це насправді неможливо перекласти,
[23:01] він швидко кивнув із раптової рішучістю наполовину собі
[23:05] наполовину, впертому всесвіту. Завтра вранці в усіх школах ми
[23:11] почнемо викладати здорову мову про себе.
[23:15] Ґмен автоматично переклав це роздратоване зауваження фріскою.
[23:19] Його внутрішній монолог перервали.
[23:22] Твій корабель твоя робота промовив луан це небезпечно.
[23:29] Мета запитання була незрозумілою, але в ньому
[23:32] відчувалася загроза наче луган намагався вирішити, зважував і
[23:39] від цього накотила хвиля глибокого шоку відпускати мене
[23:42] чи ні, що посилився я вязень. Той тип торкнувся моєї руки тим,
[23:50] чим і я пішов за тими хлопцями наче під гіпнозом.
[23:55] Це була миттєва реакція, повний опір ідеї, що хтось бодай на
[23:59] хвилину вказуватиме йому, куди він може йти, а куди ні?
[24:04] Гадмен не хилився вперед і потягнувся через стіл.
[24:07] Водночас його двометрова фрізка постать напружилася, і цього
[24:11] було цілком достатньо, щоб підготуватися до того, що
[24:14] сталося далі кремезний чоловік злетів у його хвадці легко,
[24:19] майже невагомо наче був зроблений із повітряної кульки
[24:23] огрядне тіло змило все зі столу, коли ґмен потягнув його через
[24:28] поверхню і наблизив кремезне обличчя впритул до свого.
[24:32] Слогай прогарчав, він прямо в зуби та ніс іншого.
[24:37] Я не знаю що ти задумав але не вмішуй мене у свої справи.
[24:43] Фіолетові очі дивилися на нього спокійно, луан сказав.
[24:48] Ти не повинен боятися нас ти каталізатор ти потрібен нам, я
[24:54] лише намагаюся зясувати у тебе, де для тебе найкраще місце.
[24:58] Просто зараз згодом ти отримаєш особливе ставлення.
[25:03] Тож скажи, мені де ти маєш бути. Знадобився деякий час, але
[25:09] зрештою, саме повна відсутність страху у кремезного чоловіка
[25:13] втихомирила те дике почуття, що спалахнуло так стрімко й
[25:16] потужно. Ґадмен продовжував похмуре
[25:20] дивитися, але повернув луна так, щоб той міг стати на ноги і
[25:24] зробив це дуже обережно, лише переконавшись, що інший зможе
[25:28] втримати рівновагу і тоді відпустив його, луган обійшов
[25:33] стіл, усівся в крісло і подивився вгору з ледь помітною
[25:37] усмішкою і сказав, ти дуже сильний чоловік, але не
[25:42] небезпечний. Ґадмен кліпнув очима не зовсім
[25:46] розуміючи, як реагувати на таку оцінку.
[25:49] Те, як ви мене схопили, продовжував інший чоловік у
[25:53] цьому відчувалася сила, але жодного насильства.
[25:57] Жодного наміру завдати шкоди захисна атака цікаво правда, ж
[26:02] тож тепер можливо ви відповісте на моє запитання.
[26:07] Гадмин сказав, просто каталізатор дуже вагоме слово,
[26:12] тому скажу прямо, що станеться. Якщо хтось вистрілить у мене і
[26:16] не схибить. Луган безпорадно розвів руками,
[26:21] ми зникнемо назад туди, звідки прийшли усі ви майже безпорадно?
[26:26] Запитав ґмен кожен із 8 мільярдів похмуро кивнув
[26:31] кремезною головою той боже мій. Картинка не зовсім чітка
[26:37] неспокійно продовжував луган. Можливо, ми всі раптом опинимося
[26:42] в гробниці і знову чекаючи, можливо, назад употопаючій землі
[26:47] в останньому кошмарі континенту, що розривається на шматки, точно
[26:52] невідомо, в якому саме. Минуло кілька секунд, а потім я
[26:57] в морі з 16 років, сказав гадмен.
[27:01] Зараз мені 28. Він тривожно уточнив, це великий
[27:05] перероблений сухован ми робимо цю роботу вже майже 2 роки.
[27:12] Дещо похмурості зникла загрядного обличчя.
[27:15] Коли ви наступного разу заходите в док, ми маємо прибути сюди
[27:19] наступного тижня. Наша проблема відверто, сказав
[27:23] луган. Як захистити тебе, але не
[27:26] розлютити. Тому він кивнув наче сам собі.
[27:30] Можливо, на твоєму кораблі найбезпечніше місце у нас великі
[27:36] справи. Треба звикнути до того, як зараз
[27:39] виглядає світ залагодити неприємності, коли зайдете в док
[27:44] приходь до мене гадмен не став сперечатися.
[27:48] Вийшовши за двері, він минув невелику компанію молодиків у
[27:51] синіх штанях і швидко покрокував вулицею до бару маленька італія.
[27:57] На душі нарешті підлягло спутані досі сидів там.
[28:01] Гей сказав він, ти мене налякав, що сказав лікар?
[28:07] Уже стемніло, коли вони спустилися з безмарного неба на
[28:11] яскраво освітлену палубу великого корабля, який став
[28:14] їхньою домівкою. Гадмен вирішив повечеряти рибою,
[28:19] після цього вирішив зіграти в карти захотілося спати і він
[28:23] вирішив не сперечатися з цим почуттям, коли він прямував до
[28:27] ліжка з кімнати за баромром, де стояли картярські столи спутані
[28:31] гукнув його з барного стільця гей гаде розкажи цим хлопцям про
[28:36] тих моряків, яких ми бачили. Гадмінові знадобилося кілька
[28:40] секунд, щоб перевести це через свої фрізки схеми до
[28:44] усвідомлення того, що під моряками малися на увазі люди
[28:48] лугуана спутані продовжував ось старий гру.
[28:53] Він указав на сивуватого старшого електрика на сусідньому
[28:56] стільці каже, що ніколи не чув про жодну країну, де моряки
[29:00] одягалися в отак, але ж вони справжні так.
[29:04] Гадмен, який провів кінець дня і вечір, намагаючись зробити
[29:08] нереальною оцінкою луна щодо того, як не небезпечного, це
[29:13] означало, що будьякі його рішення нічого не значили,
[29:16] продовжував іти, але перед тим, як вийти з кімнати, він кивнув
[29:21] через плече. Єдине різке слово ага кивнув
[29:25] він. Уранці капітан оголосив по
[29:29] гучномовцю наступного тижня висадки на тенго не буде.
[29:33] Там відбувається щось дивне повстання чи щось таке.
[29:39] Море теж має свою мову дзючання, сплеск нарікання, ляскіт, клейт,
[29:45] шипіння шепіт. Здається, одні й ті самі звуки
[29:48] нескінченно. І все ж за роки спостережень
[29:52] гадмен виявив, що мова океану, хоч і примітивна ніколи повністю
[29:56] не повторювалася про те, як це не парадоксально розповідала
[30:01] кілька простих історій знову і знову, але це було більш схоже
[30:05] на історію в музиці. Вона збурювала емоції та
[30:09] почуття, і її не потрібно було перекладати фрізкою.
[30:14] Минали дні він сидів біля свого пульта на палубі, слухав мову
[30:18] води й допомагав опускати один величезний нагрівальний
[30:22] пристрій, потім інший і ще інші рутина мала свій ритм, який був
[30:29] небезприємним поступово, оскільки море далеке і відірване
[30:33] від усього значення і підтекст того, що сказав луган почали
[30:38] коливатися в його голові десь між реальністю та фантазією.
[30:43] Залишалося лише невелике відчуття загрози, коли на 8 день
[30:46] десь усередині ранку голос капітана по гучномовцю наказав
[30:50] команді зібратися у кімнаті відпочинку.
[30:54] Коли гадмен приєднався до чоловіків, які вже були там, він
[30:58] побачив, що вони зібралися перед телевізором і те, на що вони всі
[31:02] пильно дивилися, було синьо білим річковим пейзажем, досить
[31:06] красивим і диким і з синіми хвилястими водами та білими
[31:10] пінистими хвилями. Річку знімали з гелікоптера, і
[31:15] вона простягалася до далекого горизонту.
[31:18] Не просто настільки сягала око, а наскільки міг сфокусуватися
[31:22] телеобєктив телекамери. Гадмен дивився, наступивши
[31:26] брови. Водночас він намагався поєднати
[31:29] 2 думки, 1 був вчинок капітана, який відірвав його та інших від
[31:35] роботи, щоб вони прийшли подивитися телевізор 2 було те,
[31:40] що річка, хоч і цікава своєю дивною рухливою живістю була не
[31:45] зовсім тим, що команда мала б переглядати в робочий час у
[31:48] день. У цей момент, коли у гадмена
[31:51] зявилася ця критична думка з натовпу чоловіків поза нього
[31:55] пролунало неспокійне запитання спутаній гей, а звідки беруться
[32:00] ці всі люди? Люди ґадмен стояв, тепер він
[32:05] протиснувся до крісла і сів він спостерігав за екраном
[32:09] примруженими очима приголомшений.
[32:12] Він згадав, що сказав луган 8 мільярдів 8 мільярдів цифра
[32:19] загальна їхня кількість була загрозою шалених масштабів для
[32:22] світу, який наполовину голодував із населенням у 4 мільярди на
[32:28] екрані ракурс. Змістився до землі.
[32:30] Камера там здавалася, перебувала на мобільній платформі, яка
[32:34] точно збігалася за швидкістю з людьми в білих шарфах і синіх
[32:37] штанях, що перебували на цьому далекому краю цієї маси
[32:41] пішоходів. 2 репортери пішки підійшли до молодої жінки.
[32:45] Чиє волосся було зібране в знайому гульку і до молодого
[32:49] чоловіка прямо позаду неї вони піднесли мікрофони і спробували
[32:54] взяти інтервю спочатку в жінки, потім у чоловіка.
[32:59] Ці двоє не дивилися на своїх інтервюєрів, не відповідали, не
[33:03] поверталися, не сповільнювали і не прискорювали ходу, а просто
[33:07] йшли далі як автомати. Ті, хто, як і ґадмен,
[33:12] спостерігав за екраном, помітили, що 2 чоловік, який
[33:15] ішов на кілька рядів глибше всередині цієї фантастичної маси
[33:19] людей звернув увагу на репортерів.
[33:22] Згодом приблизно за хвилину він проштовхнувся до них і почав
[33:26] говорити тією самою, непевною англійською, яку ґмен памятав зі
[33:31] своєї розмови з луаном. Саме цей 2 чоловік зробив серію
[33:36] сенсаційних заяв, які почули й переклали в усьому світі.
[33:41] Він сказав. Я помічник ми з давніх давен.
[33:46] Скільки саме невідомо, але давно я маю дозвіл від нашого луна
[33:52] віль використав це як титул надати інформацію у 2 наших
[33:57] групах налічується 8 мільярдів і кілька мільйонів душ.
[34:01] Наш порятунок став можливим лише тоді, коли джон гадмен опустив в
[34:06] океан теплову установку, яка й активувала сполучний елемент.
[34:11] Ми дуже розвинена наукова та ментальна цивілізація.
[34:14] Допоможемо сучасності піднятися на нову висоту, але нам негайно
[34:19] потрібно багато їжі, яку ми швидко збільшимо своїми
[34:23] методами. Ми просимо швидких дій від усіх
[34:26] урядів, усі наявні запаси швидко відправити на півострів
[34:30] монтерей. Західне узбережжя сша та в
[34:33] північну голландію. Європа наші люди скоро будуть
[34:37] там допомагаючи прискорити поставки.
[34:40] Ми прийшли з дружбою, ніхто нікому не завдасть шкоди.
[34:45] Кожен отримає вигоду, насамперед, вивчивши основи
[34:48] нашої універсальної мови. І фінальний коментар луган хоче,
[34:54] щоб корабель із джоном гадменом якнайшвидше прибув до сан
[34:58] франциско. Джоне гад мене, якщо ти слухаєш,
[35:02] тобі час знову поговорити з луаном заради загального блага.
[35:08] На борту корабля менаска всі як один повернулися і впялися
[35:12] поглядом у гадмена. Для нього це теж стало повною
[35:16] несподіванкою. Він сидів нерухомо і по його
[35:19] чолі котився під накотив дикий жах.
[35:23] Усередині все обірвалося. Минуло трохи часу і під цим
[35:27] звинувачувальним поглядом безлічі очей, що тривав,
[35:30] здавалося цілу вічність, він нарешті хрипко вимовив.
[35:35] Слухайте, я був там на палубі, робив свою роботу там зі
[35:40] сплутані. Він робив свою роботу, я робив
[35:43] свою усе, що я зробив, це моя робота, так само, як і кожен із
[35:47] вас. У відповідь на спантеличені
[35:51] запитання спантеличених людей гадмен, захищаючись, додав.
[35:55] Ага, я мав розмову з цим типом у барі він верз дурниці, тож я
[36:00] просто підіграв йому наче повірив, що те, що про що він
[36:04] говорить справжнє заради всього святого, хто б міг подумати, що
[36:09] чувак у барі справді мав на увазі це коли казав, що таке
[36:12] станеться. Вимовляючи слово таке, він
[36:16] змахнув рукою в бік телевізійного екрана.
[36:20] У цей момент капітан еллі бйорнссон кремезний родоволосий
[36:24] норвежець утрутився й рішуче, навів лад він, наказав усім
[36:28] звільнити каюту за якийсь час капітана викликав радист
[36:33] бйорнссон вийшов, а невдовзі його голос пролунав із
[36:36] гучномовця, наказуючи гадменові зайти до капітанської рубки,
[36:41] гадмен зайшов і побачив командира, який сидів із
[36:44] телефону ютубкою в руці. Коли гадман увійшов родоволосий,
[36:48] простягнув йому апарат кажучи, пентагон хоче поговорити з тобою
[36:54] десь у середині ґмена. Здоровий глузд знову почав
[36:57] згасати повільні голландці. За звичайних обставин мають мало
[37:02] переваг у розмові, яка потребує роздумів, а в кризовій ситуації
[37:06] вони схильні діяти автоматично. Гору бере раннє виховання довго
[37:13] занадто довго навіть тоді, коли варто було б тримати язика за
[37:16] зубами, вони все одно невинно наївно й чесно викладають факти.
[37:21] Одним із головних правил у родині гадмана було те, що уряд
[37:25] це твій невіддільний друг, і оскільки він служив на флоті,
[37:29] добре знав про покарання за неправдиві свідчення, то без
[37:32] вагань визнавав право військових на будьяку відому йому правду.
[37:37] У нього зявилося відчуття полегшення почуття, що тепер,
[37:41] слава богу, він перебуватиме під захистом влади.
[37:45] За деякий час голос у трубці попросив поверніть капітана
[37:49] бйорсона ґадман слухняно передав слухавку і таку ж на прохання
[37:53] бйорсона вийшов із каюти і повернувся до свого завдання на
[37:57] головній палубі. Саме там він нарешті.
[38:00] Трохи запізно закрив рота. Гадмен кліпнув печіма і
[38:05] розплющив їх у повній темряві знадобилась мить, щоб усвідомити
[38:10] хтось стукає. Навіть коли запізніле
[38:13] усвідомлення просочилося крізь його затуманений сном, мозок
[38:16] кістечки пальців знову забарабанили в двері каюти сонне
[38:21] кліпання, сонні думки, а потім. Гей гухнув він хто там це я лес
[38:28] радист го так лесе у темряві ґадманців і намацав вимикач
[38:34] нічника, що сталося лесе маю для тебе повідомлення від генерала
[38:39] ляру світло нарешті спалахнуло гадмен оглянув свій зімятий
[38:44] одяг, бо всі ноги на холодній підлозі відчув важкий дух сну і
[38:49] кинув погляд на годинник вмонтований у тумбочку.
[38:52] Він показував 2, 24 ночі. Він також із каяттям усвідомив
[38:58] дещо. Давня неприязнь до начальника
[39:01] корабельної радіостанції тепер виявилася одним із тих
[39:04] безглуздих суджень, які люди виносять своїм ближнім без
[39:07] жодних доказів. Слизький син сучки якось
[39:12] охрестив він ріда, щоправда, словаці зірвалися з язика після
[39:16] зайвої чарки, але вони справді виражали його доти таємничу
[39:21] думку. Справжнє диво, що чоловік не
[39:24] полінувався особисто принести звістку отакій пізній годині.
[39:29] Ага хвилинку леся я зараз леся 1 2 3 4 кроки дверна клямка
[39:36] прохолодна на долоні відімкнути замок мізинцем, повернути клямку
[39:41] незграбно відступити в бік і відчинити двері.
[39:45] У двометрового вусаня, який стояв у коридорі права рука,
[39:49] була за спиною привіт лесе. Що там за повідомлення від
[39:53] цього? Я ніяк не міг правильно
[39:55] запамятати імя, коли розмовляв із ним генерала ля ля ля ля
[40:01] ляро, сказав лес. Він прибрав праву руку ізза
[40:05] спини і в ній був пістолет у цю вирішальну мить ним, мабуть,
[40:10] керувало якесь дивне вагання, бо він пробумотів.
[40:14] Вибач гаде наказ генерала. Наступної ж миті спалахнув
[40:19] яскравий вогонь і гримнув постріл, що лунка віддався й
[40:23] покотився вздовж довгого тісного коридору.
[40:26] У мозку гадмена принеслися мільйони мільярди образів дивно,
[40:32] але вони були схожі на те, що сталося 1 дня, коли якась
[40:36] енергія повернулася. Полебітці з глибини 4 кілометрів
[40:39] в океанії. Знову зявилися обличчя дивні
[40:43] будівлі міста помітні здалека палахкотливі заходи, сонця,
[40:49] дерева, рівнини, камянисті пляжі та люди, люди, люди.
[40:53] Усі з фіолетовими обличчями у синіх штанях і білих сорочках,
[40:57] шалях. На самому хвості цього
[41:00] візуального видовища. З хаосу випливло обличчя луна і
[41:05] чітко зафіксувалося фіолетові очі дивилися на нього спокійно і
[41:10] знайомий голос сказав. І в.
[41:12] Безпеці ґади гуліти, які до тебе дотягуються через мій ментальний
[41:17] звязок із твоїм розумом пропонують тобі повний захист,
[41:21] але ми маємо серйозну проблему з цим генералом, коли ми захопили
[41:25] пентагон пізно ввечері його вже не було.
[41:29] Голос продовжував метод використаний для твого
[41:33] порятунку, створив дисбаланс у часі дисбаланс.
[41:36] Певний час триватиме як калюжа води, в яку кинули камінь.
[41:40] Вона розходиться хвилями та брижами.
[41:43] У твоїх обставинах на далеких берегах може злегка хлюпнути.
[41:49] Час знову хитнувся, коли він підійшов до роздоріжжя коридору
[41:53] з іншими прибулими моряками та пасажирами з кількох кораблів
[41:56] ґадмен завагався. Його відчуття підказувало, що
[42:00] він перебуває праворуч, хоча мав би бути ліворуч на поверхні.
[42:05] Жодна думка не торкнулася його мозку, поки він стояв, інші люди
[42:10] пройшли повз нього і звернули праворуч.
[42:12] Після цього він повернувся і рушив сам лівим проходом, коли
[42:17] він проходив повз 3 молодиків у синіх штанях і білих сорочках
[42:20] шалях, один простягнув руку і торкнувся його.
[42:24] Він сказав не певною фріскою. Йди сюди луган чекає на тебе.
[42:31] Я думав, що спочатку знайду кімнату, а потім прийду до луна
[42:35] але юнак твердо, сказав луан. На тебе чекає мій пане.
[42:42] Гадмена віс на gps, чоловік у синіх штанях і сорочці шалі вони
[42:47] вчали знайомими вулицями, де повсюди кищили прибульці у
[42:50] такому ж синьому одязі довкола вистачало корінних жителів
[42:55] санфранциско. Це означало, що тут змішалися
[42:58] мешканці одного з 3 американських міст 2 іншими були
[43:02] ньюйорк і новий орлеан, які мали той особливий дух, що
[43:06] народжуються від безлічі старих брудних будівель і надто великої
[43:10] кількості людей вільних. Забобонів на 4 світлофорі
[43:15] ґадмен, який народився в місті біля затоки, більше не міг
[43:19] стримуватися одним би крута сам він вискочив із джипа, крикнувши
[43:23] через плече. Я зараз повернуся за мить.
[43:28] Він уже розмовляв із корінним жителем санфранциско, вишуканим
[43:31] японським джентльменом, перепрошую, сказав гадмен, коли
[43:36] той не впевнено зупинився, гадмен швидко пояснив, що щойно
[43:39] прибув на кораблі, чув про захоплення влади по радіо та
[43:43] теле. Як воно запитав він, що
[43:46] відбувається, як це впливає на вас?
[43:50] Занадто багато людей була ввічлива відповідь і недостатньо
[43:54] їжі, але є одна хороша річ, близько пятдесяти людей, які
[43:59] заселилися до мого будинку. Всі вивчають старий японський
[44:02] діалект, яким я розмовляв у дитинстві дуже цікаво, я вчу
[44:07] їхню мову. Вони вчать мою, вибачте.
[44:12] Він прийшов повз гадмана і рушив далі.
[44:15] Повз проходила дівчина злець смаглявою шкірою.
[44:19] Ґмен пішов поруч, пояснив усе і поставив те саме питання.
[44:23] Вона невизначено, змахнула рукою.
[44:27] У моїй кімнаті тулиться 30 таких людей.
[44:30] Розгублена мовала вона ліжок на всіх бракує, тож спимо по черзі,
[44:35] але вони дуже ввічливі 2 дівчини ділять зі мною постіль, а решта
[44:39] влаштувалися на підлозі і всі вони вивчають тагальську мову,
[44:43] якою я розмовляла в дитинстві на філіппінах бувайте, вона побігла
[44:49] і швидко зникла за рогом. Чиясь рука вхопила гадмена за
[44:53] плече ззаду. Білих хлопче просичав голос
[44:58] прямо в вухо, що ти зробив що та маленька темна дівчинка біжить
[45:02] наче злякана. Гадмен внутрішньо зіткнув
[45:06] миттєво розвернувся і потягнувся всім тілом.
[45:09] У таких справах він ніколи не вагався, тож одним стрімким
[45:13] рухом опинився вічна віч очі в очі рука в руку з двометровим
[45:18] темношкірим велетнем. Гей сказав, цей чоловіга хати
[45:23] сильний. Ха мабуть ти один із тих крутих
[45:26] хлопців, схожих на того, хто покрив неславою мою прабабусю.
[45:31] Гадмен знову зіткнув. Це був той аспект гламурного сан
[45:35] франциско, з яким загарбники схоже, ще не розібралися, тож це
[45:40] залежало від нього. Звідки ти знаєш, що твоя
[45:44] прабабуся зазнала неслави втомлено?
[45:47] Запитав він. Подивися на мене зблизька,
[45:50] сказав чоловік. Бачиш, скільки білої крові в
[45:53] моєму обличчі ці тонкі губи, маленький ніс і європейські риси
[45:58] голови. Слухай, спокійно, сказав гадмен
[46:02] мій прапрадід цього не робив бо я російський моряк, щойно прибув
[46:07] у порт. Зараз мене цікавлять усі.
[46:09] Ці дивні типи в синіх штанях я постійно чую розповіді про це
[46:13] вторгнення. А як воно впливає на тебе?
[46:17] Обличчя чорношкірого, що було так близько до його власного
[46:20] раптом набуло огидного виразу. Терпіти не може росіян похмуро.
[46:26] Сказав він. Останні 3 білі дівчини, яких я
[46:29] намагався пограбувати і змусити заплатити, за крив до моєї
[46:32] прабабусі виявилися росіянками, які чекали, що їх відпустять бо
[46:37] таємна поліція крилятого радянського союзу прийде сюди
[46:41] шукати мене, якщо я хоч волосину пошкоджену їхніх головах.
[46:46] Він урвав розмову, щойно ці сині штани зявляються в нашому
[46:50] кварталі. Я одразу виходжу на вулицю, він
[46:53] вишкірився в усмічці гаразд матросе у тебе є одна перевага і
[46:58] вона краща за твою російську байку тілом ти вдався такий же
[47:03] здань. Як і я.
[47:05] Він уже намірився, штовхнути гадмена і замахнувся кулаком.
[47:08] Вочевидь, збираючись на прощання вибити йому пару зубів чи
[47:11] підбити око, а наступної миті. Гадмен сидів у кабінеті на фрути
[47:18] луна цього разу їх розділяв небарний стіл та блискучий стіл
[47:23] керівника. І вони обидва зручно сиділи у
[47:26] великих шкіряних кріслах, а за спиною кремезного чоловіка було
[47:30] величезне вікно. За ним виднілися затока
[47:33] санфранциско. Отже хвилі не хлюпнули занадто
[47:38] далеко. Подумав він, що важливіше він
[47:41] уже отримав інформацію, якої не було на кораблі, менеско сидячи
[47:46] там і споглядаючи сіре обличчя та дивні фіолетові очі ґмен
[47:50] почав почуватися краще не просто трохи краще, а значно краще він
[47:56] відчував зміни всередині себе, щойно він помітив це внутрішнє
[48:00] стимулювання, відчуття добробуту піднялося на вищий рівень.
[48:04] Він зрозумів, у чому частково полягало це почуття його
[48:09] насправді захищали на фантастично високому рівні
[48:12] наднауки ще важливішим був підтекст, що він є ключовою
[48:17] постаттю. Ці люди справді потребували його
[48:21] саме так, як, заявив луган, 1 дня на далекому тенгу.
[48:26] Коли це почуття і ця думка підбадьорили його ґадмен, указав
[48:30] на краєвид і весело сказав. Красива га.
[48:35] Він був трохи здивований, помітивши вперше, що його
[48:38] господар зовсім не веселий. Луган похмуро дивився на нього
[48:42] оглядний чоловік понуро промовив.
[48:45] Ніхто не міг передати повідомлення у твою голову.
[48:49] Увесь час поки ти розмовляв із людиною з пентагону.
[48:52] Різні голіти використовували мій ментальний звязок із тобою і по
[48:56] черзі казали га де. Будь ласка, замовни гади нічого
[49:01] не кажи гаде тримай у таємниці те про що розмовляли луган і ти.
[49:07] Це був не той момент, щоб гадмен пояснював психологію повільного
[49:10] голландця, навіть якби він знав, у чому полягає ця психологія,
[49:15] чого він не знав? Луган продовжував гаде.
[49:21] Що ми збираємося робити з цим божевільним генералом там на
[49:24] орбіті він невизначено, вказав на стелю гадмен подумав ляру це
[49:30] генерал, який намагався позбавити мене життя, намагався.
[49:35] Тоді це все, що сталося надто слабкий сумнів заворушився
[49:40] глибоко в його душі. Він був настільки слабким, що
[49:43] він так би мовити відкинув миттєву тривогу, що зявилася.
[49:47] Але прихована думка відвернула його увагу.
[49:50] Він відчув, як його брови насупилися.
[49:54] Лугане бо ви він я геть не розумію, що коять ваші гуліти
[49:59] щойно я був бос на, де і раптом опиняюся в санфранциско сиджу в
[50:04] цьому кріслі жодного переходу. Ніякої послідовності поясни
[50:09] негайно, що це все означає, поки це не сталося.
[50:11] Знову. Закінчивши говорити, він дещо
[50:15] збагнув, потреба дізнатися правду стала настільки
[50:18] нестримною, що він геть, забув про свою фрізьку звичку, усі
[50:22] його думки та слова звучали суто англійською.
[50:26] Кремезний чоловік зневажливо змахнув рукою, проте,
[50:30] заговоривши він, здається, відповів на запитання.
[50:34] Багато тренованих умів, працюючи гуртом здатні викривити час
[50:39] мовив він, але цей процес нелегко спинити.
[50:42] Він наче маятник, що набрав шаленого розгону, потрібен час,
[50:46] щоб повністю зупинитися. Гадмен подумки перетравлював це
[50:51] кілька секунд. Нарешті неспокійно він сказав. 1
[50:57] разу, коли це сталося, воно тривало.
[50:59] На мою думку, менше 30 хвилин. Цього разу я сиджу тут можливо
[51:03] хвилин пять, як гадаєш, ми зможемо побути тут теж 30
[51:07] хвилин. Він побачив, що луган киває
[51:12] щоразу трохи довше за винятками. Ми повинні намагатися, щоб не
[51:16] сталося одного з винятків, тому краще просто зараз не робити
[51:20] нічого, що повернуло б тебе на той корабель.
[51:23] Уникай повернення туди, звідки все почалося?
[51:27] Це могло б уповільнити процес на кораблі можуть минути місяці до
[51:31] наступного разу, і врештірешт усе закінчиться викривленнями,
[51:36] що триватимуть пятдесят років замість пятдесяти хвилин.
[51:40] Спосіб уникнути не думати про це змінити тему.
[51:46] Десь у цей момент гадмен помітив, що вже не почувається
[51:49] так чудово після миті зацепеніння в його голові
[51:53] зринула зовсім інша думка напрочуд несподівана й водночас
[51:57] настільки доречно, що він мимохіть, усміхнувся і сказав.
[52:01] Маю для тебе повідомлення від спутані.
[52:04] Він хоче, щоб ти дав спокій італійській мові, зокрема не
[52:08] чіпай. Італійське поселення на півдні
[52:10] швейцарії, де розмовляють італійським варіантом ретро
[52:14] романської мови, яка, як стверджує спут, дуже.
[52:17] Близька до давньої латини, вона називається фурлландською, на
[52:22] іншому боці блискучого столу луган виглядав засмученим.
[52:27] Потім він приречено, заплющив очі.
[52:31] Хвилинку, сказав він і згодом промовив я налаштовую
[52:35] телепатичний звязок через гулліта у фурланії.
[52:39] Його очі залишалися заплющеними. Здавалося, він уважно слухав
[52:44] його губи розімкнулися. Він говорив повільно.
[52:47] Наче повторював слова, які чув, а потім перекладав уголос.
[52:53] Що мені робити? Чи можете ви зробити мені
[52:56] послугу, де вбиральня? Луган похитав головою і
[53:02] розплющив очі він сказав гарна мова.
[53:06] Але як і більшість мов на землі сьогодні не така хороша, як у
[53:09] кштагу назанська. Напроти гадмена біла сорочка
[53:13] шаль сіпнулася, коли чоловік із низа плечима.
[53:17] Немає проблем, сказав він. Ми вирішуємо мовну проблему у
[53:22] кожній ситуації ми вчимо їхню мову.
[53:24] Вони вчать нашу скоро скрізь, люди розмовлятимуть здоровою
[53:29] мовою. Лише одна проблема хтось повинен
[53:32] торкнутися ляру, щоб ми мали контроль над ним.
[53:36] Розум гадмана повернувся до того, що філіппінська дівчина та
[53:40] японський чоловік розповіли йому під час короткого вуличного
[53:43] інтервю він кивнув. Коли я повернуся на корабель,
[53:48] сказав він. Я скажу спуту, що ти дуже
[53:51] вправно викладаєш свою мову і. Його голос, запинаючись,
[53:55] зупинився. Та невже подумав він ось так
[54:00] просто повернувся до розмов про корабель.
[54:02] Наступне, що станеться, я почну думати, що насправді відбулося,
[54:06] коли лес вистрілив зі свого пістолета.
[54:10] І ця реакція подумки зупинилася, коли луган стривожено, сказав
[54:14] гаде, не думай про такі речі усі мої гуліти плекають позитивні
[54:18] почуття до тебе процес зцілення потребує багато позитиву.
[54:24] Час знову викривився капітан елі бйорнссон прокинувся від звуку
[54:29] шкрябаня по дереву. Він розпищив очі повна темрява.
[54:35] Дивний звук продовжувався, здавалося він долинав від дверей
[54:38] коридорю, насупившись, офіцер увімкнув нічник витягнув
[54:43] автоматичний пістолет зпід подушки зняв запобіжник і
[54:46] підвівся з ліжка. Лише за кілька секунд він
[54:50] відчинив зовнішні двері й упявся поглядом у чоловіка, який лежав
[54:54] там, витягнувши одну руку, що все ще намацувала місце, де була
[54:58] дверна панель. Гад.
[55:02] На це пішло чимало часу, адже довелося тягти та кремезне тіло
[55:06] до канапи у власному кабінеті їй важко дихаючий піднімати його
[55:10] туди. Як офіційний медик корабля, він
[55:14] одразу розпізнав шок, а оскільки будьякий тяжкий стан має свою
[55:18] причину, він роздягнув чоловіка та ретельно оглянув його.
[55:22] Він зробив загадкове відкриття на шкірі було багато
[55:26] напівзасохлої крові, але 2 рани, одна в животі й одна на спині.
[55:31] Де куля, очевидно вийшла, були практично загоєні.
[55:35] Бйорнссон витер кров почистив ділянки ран і ввів відповідний
[55:39] хімічний препарат проти сильного шуку.
[55:42] Потім він підсунув крісло і сидів до самого ранку, слухаючи
[55:46] бурметіння на ліжко лише тричі капітан нахилявся вперед і
[55:51] намагався дізнатися додаткову інформацію. 1 разу він запитав,
[55:56] що ти зробив із лесом рідом? Згодом зясувалося, що ґмен
[56:01] ступив уперед, схопив пістолет і вдарив радиста ним по голові.
[56:06] Коли ця інформація нарешті прояснилася, капітан бйорнссон
[56:09] посміхом підняв трубку і викликав нічного чергового
[56:12] офіцера. Пізніше зясувалося, що в ріда
[56:15] був струс мозку, але він виживе, хоча це займе деякий час. 2 разу
[56:21] коли бйорнссон домігся розяснень від гадмана, останній пробуртів
[56:25] я отримую ментальні повідомлення від лугана.
[56:29] Він хоче, щоб я поговорив із генералом.
[56:33] Ну сказав, капітан ти згоден. Це була 3 спроба і відповідь
[56:39] після тривалого бурмотіння була ствердною.
[56:42] Ну що ж повторив родоволосий? Чоловік своїм найбадьорішим
[56:45] голосом і додав, спочатку тобі треба стати на ноги, а потім,
[56:50] коли це буде фізично можливо, ми маємо бути обережними, щоб цей
[56:54] вилупок не отримав ще одного шансу випустити в тебе кулю.
[57:00] Зустріч, коли вона нарешті відбулася, була на вершині гори
[57:03] в нижній каліфорнії шатл передової конструкції опустився
[57:08] прямо вниз, майже як падаюча зірка, за винятком того, що його
[57:12] компютеризований механізм фасадки на останніх кількох
[57:15] сотнях метрів уповільнив апарат до повної зупинки, коли той
[57:20] торкнувся землі за кілька хвилин неподалік приземлився
[57:24] гелікоптер. Після взаємного обміну сигналами
[57:27] спутані та генерал вибралися зі своїх відповідних транспортних
[57:31] засобів приблизно в один і той самий момент.
[57:34] Останній терпляче дозволив себе обшукати, а потім дозволив 2
[57:39] інженерам, які вийшли з гілкоптера зайти до його шаттла
[57:44] ляру. Це злегка забавляло ці бідні
[57:48] божевільні. Подумав він.
[57:50] Вони не розуміють, що все це нічого не означає.
[57:53] Моя позиція абсолютно неприступна.
[57:55] Моя влада так само абсолютна. Минуло пятнадцять хвилин і тоді
[58:01] 2 гелікоптер пролетів над сусідньою висотою і приземлився
[58:05] на скелястому виступі за 30 метрів від них.
[58:09] З нього вийшов гадмен коли ґмен попрямував до ляру спутані
[58:14] відступив і врештірешт зайняв позицію на висоті приблизно за
[58:17] пятнадцять метрів він дістав пістолет і невимушено тримав
[58:21] його в одній руці чекаючи. Навколо панувала дика природа.
[58:27] А перед гадменом стояв стрункий чоловік у чепурному мундирі віч
[58:31] набіч на чимале полегшення гадмана.
[58:34] Цей блискучий індивід виявився володарем того самого голосу,
[58:38] який він чув місяць тому по радіотелефону і офіцер виглядав
[58:42] напруженим. Йому було близько 40 років, і
[58:46] він був неймовірно обвішаний золотими нашивками та
[58:49] нагородами. Ефект був трохи приголомшливим,
[58:52] але гадмен зібрався за силами і сказав.
[58:56] Луган хоче знати чого ви бажаєте сер людська поведінка має власну
[59:02] мову, як і будьяка інша мова, вона просто розвивалася,
[59:06] здобуваючи свою раціональність. Якщо така була дуже й дуже
[59:10] запізна ця мова була так само чітко всередині генерала ляру,
[59:14] як і в гадмена, він був навчений людиною і тому, коли гадман
[59:20] спочатку описав крихітний пристрій, яким фіолетово окий
[59:23] чоловік торкнувся його руки і миттєво гіпнотизував його.
[59:27] Він розпізнав передову науку і передбачив повне захоплення
[59:31] влади протягом 10 хвилин персонал на мисі кеннеді почав
[59:36] виводити великі ракети на стартовій позиції один за одним
[59:40] красиві монстри злітали на далекі орбіти ляру теж злетів,
[59:45] коли він нарешті опинився в безпеці на орбіті внутрішній
[59:49] голос без зупину шепетів, йому збуджував кров віддавав упаху і
[59:53] найдужче я тревту особливу ділянку мозку, яка невпинно
[59:57] фіксує і відтворює. Неусвідомлені автоматичні
[1:00:00] реакції. Зрештою, ця потаємна думка
[1:00:03] пробилася до тями, вона шепотілала я намагався виконати
[1:00:08] свій обовязок. Моя 1 дія спроба усунути цього
[1:00:12] чоловіка гадмана провалилася не з моєї вини.
[1:00:16] Моя 2 дія виведення на орбіту ядерної зброї має жахливий
[1:00:20] недолік щоразу, коли бомба впаде на 10 мільярдів загарбників,
[1:00:25] вона одночасно забере життя мільйона американців.
[1:00:28] Отже, я насправді перебуваю в позиції для торгів для початку
[1:00:33] чому б мені не використати цю атомну загрозу, щоб виправити
[1:00:37] давню несправедливість? Двоє чоловіків, що стояли на
[1:00:42] вершині гори, вирішували долю світу.
[1:00:45] Дув вітер він віяв за спини ляру і розпатлював його волосся.
[1:00:50] Він дув у обличчя гадменові прохолодний як морський бриз.
[1:00:54] У тропіках він створював слабкі звуки вітру і все ж у гадмана
[1:00:59] було враження інтенсивної тиші. Раптово сталася неймовірна річ
[1:01:04] перед ним суворих уде обличчя генерала ляру розпливлося в
[1:01:08] усмічці, офіцер сказав. Я буду радий переказати луану
[1:01:12] через вас, чого саме ми хочемо? Усмішка зникла з обличчя, голос
[1:01:18] продовжував гаде. Я хочу, щоб ви згадали рядок
[1:01:22] шекспіра є приплив у справах людських, який, якщо
[1:01:26] скористатися ним під час повної води.
[1:01:30] Усмішка повернулася ґади ми двоє найщасливіших людей у всьому
[1:01:34] цьому все за що ми стоїмо тепер може здійснитися?
[1:01:39] Посмішка знову зникла, точніше набула виразного сатиричного
[1:01:43] відтінку і ви і я складаємо команду мій друже якої ніколи
[1:01:48] раніше не існувало. Ви з вашим телепатичним звязком
[1:01:52] із луаном і я з усією тією силою там у небі.
[1:01:58] Однімівши погодився гадмен перед тим, як покинути вашингтон,
[1:02:03] сказав генерал бадьорим і яскравим голосом я взяв ваше
[1:02:06] досьє на флоті. Я помітив, що ваш батько був
[1:02:09] фризом, а мати на 3 чверті росіянкою і на чверть індіанкою
[1:02:14] з племені не персе. Вигукнув ґмен.
[1:02:19] Він був вражений, він не думав про родину своєї матері з
[1:02:22] моменту смерті батька в підлітковому віці.
[1:02:26] Гадмен глибоко вдихнув генерале, до чого ви хилите постать у
[1:02:31] блискучих шатах? Перед ним здавалася закамяніла,
[1:02:35] а за мить розвалася. Я звязався просто мовив
[1:02:40] військовий із провансадським сепаратистським рухом запала
[1:02:44] тиша гадмен безпорадно спостерігав за ним, адже цей
[1:02:48] чоловік, як не дивно, ледь стримував сльози наче власні
[1:02:51] слова розярили якусь глибоку особисту рану і раптом він
[1:02:55] химерно нестримно розридався. Коли я був дитиною, ридав
[1:03:01] генерал ляру, я розмовляв прованською він туманним
[1:03:06] поглядом, глянув на ґмена, пояснюючи це справжня французька
[1:03:11] мова, сказав він. Кивнув гадмен провінційний
[1:03:16] французький діалект обличчя перед ґменом здавалося
[1:03:20] обмірковувало це зауваження. Це справжня французька мова
[1:03:25] відрізав генерал коу, сказав гадмен обличчя офіцера
[1:03:30] перекосило від примхливої гримаси, а погляд ковзнув у бік
[1:03:34] наче він затято вдивлявся у власну похмуру душу і раптом він
[1:03:39] хижавий скалив зуби. Ці кляті паризькі французи.
[1:03:44] Прогарчав він уявіть собі мова великих трубадурів середньовіччя
[1:03:49] мова найвеличнішої ліричної поезії, яку колинебудь
[1:03:52] створювали проігнорована та приміжна цими дурними
[1:03:55] прагматиками в парижі. Ґадмен, який нічого не знав про
[1:04:00] минулу історію інших європейських діалектів, окрім
[1:04:04] фризького, неспокійно спостерігав за цим жахливим
[1:04:07] видовищем його власне жахливе відчуття було я насправді
[1:04:12] дивлюся на самого себе. Спочатку луган, який вирішив, що
[1:04:17] мова, яку він вивчив у дитинстві, матиме сенс у
[1:04:20] слухових центрах і голосових звязках 200 мільйонів
[1:04:24] американців звиклих розмовляти специфічним нижньо інімецьким
[1:04:28] варіантом нижньо нідерландського діалекту під назвою англійська.
[1:04:33] Тепер тут ляру з прованською діалектом обурливої мови
[1:04:37] французької, в якій фактично жодне слово не вимовлялося
[1:04:41] відповідно до природного звучання літер, якими воно
[1:04:44] писалося. Заради всього святого генерале
[1:04:49] почав він. Дійшовши до цього моменту, він
[1:04:52] побачив, що офіцер помітно намагається оговтатися.
[1:04:56] Чоловік кілька разів ковтнув повітря, потім дістав хустинку і
[1:05:01] витер очі. Гадмен і сам трохи скопнув
[1:05:04] слину, а потім рішуче, сказав генерале те, що у нас із вами
[1:05:10] спільного називається расовою свідомістю.
[1:05:14] Щойно він вимовив ці фатальні слова, як чітко відчув, що їхнє
[1:05:18] значення відлуньє все глибше і глибше всередині нього.
[1:05:22] На нього накопилося приголомшливе прозріння.
[1:05:26] Він уперше дозволив цим думкам вирівняти на поверхню.
[1:05:30] Раніше його ніколи не полишало відчуття варто бодай раз
[1:05:34] замислитися над власними мотивами і прихована реальність
[1:05:37] опиниться під загрозою. Він побачив, що генерал ляру
[1:05:42] здається, оговтався від власних потрясінь.
[1:05:44] Чоловік стояв, тепер, дивлячись на нього, точніше, задумливо
[1:05:49] вивчаючи його. Гадмен змусив себе продовжити
[1:05:53] вся ця справа з одержимістю своєю рідною мовою була великою
[1:05:57] річчю. Останні кілька десятиліть для
[1:06:00] мільйонів людей. Але кожна людина одержима своїм
[1:06:03] власним діалектом, а не вашим чи моїм.
[1:06:07] І тому ґадмен глибоко вдихнув ось ви з прованською і худе
[1:06:14] обличчя усміхнулося, ось ви з не персе.
[1:06:18] Н, який саме збирався щось докинутий, так і закляк і з
[1:06:20] роззявленим ротом. Минуло кілька довгих секунд,
[1:06:24] перш ніж він схаменувся зціпив губи й поспіхом дістав хустинку
[1:06:29] ляру продовжував із тією ж слабкою.
[1:06:31] Розуміючою усмішкою з мого досвіду гаде американці з
[1:06:36] індіанською кровю схильні цікавитися своїм індіанським
[1:06:39] корінням. Він наполягав далі.
[1:06:42] Ви ж вивчили не персе чи не так гадмен витирав слину зпідборіддя
[1:06:49] двічі. Після цього він намагався
[1:06:50] заперечити ці слова і щоразу не міг говорити.
[1:06:54] Не міг зізнатися, що вивчив саме фрізьку, прийшов спогад про себе
[1:06:59] на похороні батька у віці 16 з половиною років.
[1:07:03] Саме тоді він прийняв велике рішення.
[1:07:06] Мій любий чудовий тату, поки я живу ти ніколи насправді не
[1:07:10] помреш, я обіцяю всім серцем берегти назавжди все за що ти
[1:07:15] стояв. У 16 років люди схильні все
[1:07:19] плутати його батько ніколи посправжньому не тримався за
[1:07:23] фрезією та фрізьку. Мову він належав до 3 покоління
[1:07:27] доби, коли ідея асиміляції та злиття культур ще здавалася
[1:07:31] правильною. Коли діти повсякчас соромилися
[1:07:35] чужинського акценту своїх батьків, а англійська бачилася
[1:07:39] логічним засобом міжнародного спілкування.
[1:07:42] Яким варто було володіти з міркувань простого здорового
[1:07:45] глузду? Я почав гадман невизначено.
[1:07:50] Він просто не міг вести далі цю розмову у голові пульсувала
[1:07:54] єдина думка. Дивним чином цей хибний висновок
[1:07:57] генерала ляру став на захист світлої памяті його батька і
[1:08:02] водночас захистив його власне захоплення фрінською мовою від
[1:08:06] нас мішок та будьяких несподіванок у всьому цьому
[1:08:09] загальному устуга за назанському божевіллі.
[1:08:13] З цією думкою і з цією палкою потребою захиснитися.
[1:08:17] Він нарешті знову знайшов дармовий і тепер міг навіть
[1:08:21] хитрувати у свої відповіді. Звісно ж, винятково задля
[1:08:25] власної безпеки. Гадмен сказав повільно, майже
[1:08:30] мислячи вголос. Так я колись цікавився не персе,
[1:08:36] але не варто будувати ілюзій. Якщо ти лише на одну 8 належиш
[1:08:40] до якогось народу ці слова ця думка вимовлена вголос, збудила
[1:08:45] спогад із далекого минулого. Гей, знаєте, що генералеле
[1:08:50] чоловік не відповів, він лише пильно дивився на нього, чекаючи
[1:08:54] і гадмен вів далі. У нас у родині поіндіанській
[1:08:58] лінії переказують одну історію, коли біла людина вперше прийшла
[1:09:02] в орегон. Знаєте, що сказав мій прапрадід?
[1:09:06] Сірі очі пялися в його синій, знову завмерли в очікуванні.
[1:09:11] Повинен же бути їм десь край їх не може бути аж так багато,
[1:09:15] напевно. Генерале гадмен розвів руками,
[1:09:20] якщо згадати індіанців, то ми білі прийшли нізвідки
[1:09:24] точнісінько, як і ці у кстагугазна.
[1:09:28] Вираз обличчя генерала ляру свідчив про те, що порівняння
[1:09:31] геть не припало йому до душі 1 американські поселенці промовив
[1:09:36] він були затятими індивідуалістами, а ці укста
[1:09:41] укста він запнувся з огидою на лисі, але невдовзі твердо повів
[1:09:46] далі укстанції здаються надзвичайно згуртованою та
[1:09:50] організованою расою. Хто знає, втрутився.
[1:09:54] Ґмен, якими 1 поселенці виглядали для індіанців.
[1:09:58] До того ж, права дивляру далі наче й не.
[1:10:01] Чув вони без вагань застосовують свої гіпнотичні штучки, аби
[1:10:05] підпорядкувати кожного, з ким мають справу.
[1:10:08] Тому і раптом він зробив дещо неймовірне.
[1:10:13] Він стояв біля високого куща на всипаному щебенем узвищі, звідки
[1:10:18] в цей ясний сонячний день на всі боки відкривався приголомшливий
[1:10:21] краєвид. Звісно, якщо вам до вподоби без
[1:10:24] крагі гірські. Пустелі, щоб розтягалися ген до
[1:10:27] обрію посеред цієї дикої. Глушини генеральська постать у
[1:10:32] мить витягнулася струнко і вів заговорів офіційним тоном
[1:10:36] командира, який віддає наказ своєму адютантові.
[1:10:41] Містер гадмен перекажіть королю луану, якщо він не виконає моїх
[1:10:45] умов, я змушую ті бомби. Він не зняв.
[1:10:49] Руки лише ледь помітно повів поглядом у гору падати одна за
[1:10:53] одною просто на найбільші скупчення укстанцій.
[1:10:57] Чого я прагну провадив ляру? Далі і вислухайте це
[1:11:00] якнайважніше у франції по всій франції, мовою, яку
[1:11:05] викладатимуть у кожній школі навіки вічні стане прованська і
[1:11:11] офіційністю у його голосі, дещо згасла, а на обличчі зявилася
[1:11:15] натягнута посмішка. Тут у сполучених штатах
[1:11:19] національною мовою навіки затвердять не персе.
[1:11:23] Ого вигукнув приголомшений гадмен, він стояв ніживий, ні
[1:11:28] мертвий, аж раптом у його голові озвався голос лулана.
[1:11:34] Я зі своїми гуллітами миттю все перевірив у тих краях, де
[1:11:37] мешкають ці люди. Провансарська мова має чимало не
[1:11:41] французьких слів, але в ній достатньо запозичень із
[1:11:44] французької, тож викладати її буде легко, як він і хоче.
[1:11:49] Не персе це назва, яку дали індіанцям в оригоні французи
[1:11:53] вона означає проколоті носи мова дуже чиста, але проста там
[1:11:59] безліч назв, повязаних із. Полюванням риболовлею тваринами
[1:12:03] та дикою природою. Вона позбавлена технічних
[1:12:06] термінів, тому легка для опанування.
[1:12:09] Зрештою це вже не має жодного значення завдяки нашому методу
[1:12:14] передачі думок, кожен тепер розмовляє нормальною мовою.
[1:12:18] Тож ми просто додамо не пер все в сполучених штатах і прованську
[1:12:23] у франції. Ми вміло.
[1:12:25] Навіщо всім думку, ніби їхня власна говірка згасає і
[1:12:29] невдовзі. Все станеться само собою.
[1:12:33] Упродовж усього цього ментального послання ґмен тримав
[1:12:36] рота роззявленим, намагаючись пояснити, що його хвилювала доля
[1:12:40] саме фрізької мови. Про те коли луган закінчив
[1:12:45] бажання опиратися зникло навалилося відчуття повної
[1:12:49] безвиході. Знову те саме безнадійно подумав
[1:12:53] він. Правда полягала в тому, що
[1:12:55] ядерні бомби там угорі несли надто страшну.
[1:12:58] Смерть, аби він наважився сперечатися з непохитною
[1:13:01] впевненістю генерала ляру. Генерал наполягав на детальному
[1:13:06] обговоренні раз у раз, уточнюючи деталі, дозвольте мені чітко
[1:13:11] пояснити мовив він, що в будьякому іншому куточку світу,
[1:13:15] вони можуть викладати хоч у кстанського.
[1:13:18] Навіть добре, якщо універсальна мова заступить всякі чудернацькі
[1:13:22] наріччя на кшталт японської, китайської, російської чи індії.
[1:13:27] Ну знаєте весь той тамтешній непотріб, він змахнув рукою,
[1:13:31] окреслюючи половину обрію. Ґадмен збирався на силі,
[1:13:36] міркуючи рано чи пізно мені доведеться поговорити з луаном,
[1:13:40] аби він дав спокій фриський. Це напіврішення супроводжувалося
[1:13:45] дивною напругою. Йому спало на думку, що таке
[1:13:48] відчуття може привіщати черговий часовий зсу.
[1:13:52] Проте секунди минали а він усе ще стояв там, тож почав потроху
[1:13:56] відступати. За 6 метрів.
[1:13:59] Він крикнув, бувай за 12, вигукнув так, колиляру гукнув
[1:14:05] навздогін, що вони ще обовязково?
[1:14:07] Зустрінуться. Невдовзі опинившись у безпеці
[1:14:12] всередині гелікоптера, гадмен спостерігав, як та невдалині
[1:14:15] вершина гори, а величезні земні простори внизу стають безликими,
[1:14:20] якими й видаються завжди з великої висоти.
[1:14:24] На землі все відбувалося точно так само, як і під час їхнього
[1:14:28] прибуття. Тільки тепер у зворотному
[1:14:30] порядку обидва інженери. Квапливо вискочили з шатла й
[1:14:34] побігли до 1. Гелікоптера спутані теж злі зі
[1:14:37] свого високого сідала, проскочив повз ляру і сховався в кабіні.
[1:14:41] Того ж гвинтокрила, а сам генерал посміхом повернувся на
[1:14:45] свій корабель. Утім, цього разу звичний хід
[1:14:49] подій трохи порушився шаттл. Генерала, який прилетів 1,
[1:14:53] виявився набагато швидшим і потужнішим за гелікоптер.
[1:14:57] Він стрімко відірвався від землі й у мить набрав таку швидкість,
[1:15:01] що гелікоптер безнадійно відстав.
[1:15:03] Це нагадувало змагання вайшуватого крука зі стрімким
[1:15:07] соколом. Упродовж години корабель менаско
[1:15:11] здійснював маневри ухилення. Він швидко взяв курс на південь,
[1:15:15] удаючи звичайний, великий прибережний сухован, поки тривав
[1:15:19] день, щойно спустилися сутінки, великий корабель повернув на
[1:15:23] захід, пригнічений ґадмен сидів у своїй калюті похмуро,
[1:15:27] розглядаючи крізь ілюмінатор темні океанські води, він знову
[1:15:32] чітко усвідомив слова луна про те, що повернення на корабель у
[1:15:37] початкову точку уповільнить часовий зсу.
[1:15:40] Виявилося щирою правдою він із сумом згадав, що прибулець
[1:15:45] згадував про проміжок у пятдесят років.
[1:15:48] Але це, як він памятав, стосувалося вже наступного
[1:15:52] помаху маятника. Оце так доля, подумав він ми й
[1:15:57] життя мене чекає попереду. І що найгірше.
[1:16:01] Усе відбувалося само собою жодного рішення жодного вибору.
[1:16:06] Нічого, де б він міг виявити власну волю, він усе ще
[1:16:10] перебував у стані повного заціпеніння від цієї думки, коли
[1:16:14] заскавчав інтерком назвався капітан бйорнссон.
[1:16:19] Гаде зазирнеш до мене в каюту на пару слів.
[1:16:23] Ґадмен чудово розумів, що це наказ, але таке формулювання
[1:16:27] ідеально лестило тій пригніченій переможеній частині його зяства,
[1:16:31] яка досі твердила, що він має право вирішувати сам.
[1:16:36] Іду капітане з вдячністю крикну, він уже йду.
[1:16:41] Він взувся, пройшов довгим коридором, піднявся ліфтом на
[1:16:44] одну палубу вище й постукав у двері приглушений голос капітана
[1:16:48] долинув ізза дверей заходь каде. Ґадмен увійшов, але зачинивши за
[1:16:55] собою двері, розгублено зупинився у каюті панувала,
[1:16:58] напівтемрява якої він тут ніколи не бачив.
[1:17:02] На столі горіла самотня лампа, капітан бйорнссон сидів у кріслі
[1:17:06] й кивком указав на місце навпроти.
[1:17:09] Коли ґадмен підійшов і сів бьорнссон мовив я тут міркував
[1:17:14] над усією цією історією гаде він підвівся сягнув рукою до шавки
[1:17:20] позаду гадмена дістав 2 склянки та наполовину повну пляшку
[1:17:23] спиртного налив по самі вінця поставив одну склянку перед
[1:17:28] гостем, а іншу взяв із собою, повертаючись у крісло.
[1:17:33] Давай поговоримо відверто gаде що нам робити далі?
[1:17:38] Коли гадмен зробив 1 ковток родоволосий капітан здавалося
[1:17:42] геть, забувши про свій напій, нехилився вперед і серйозно
[1:17:45] промовив мої предки походять із тієї частини норвегії, де
[1:17:50] розмовляють місцевим діалектом стріле.
[1:17:53] Наскільки я розумію, тепер усе це зникне.
[1:17:57] Гадмен не якого раптово накотилася неймовірна
[1:18:00] сонливість. Усе ж подумав, боже мій ще одне
[1:18:04] наріччя, а вголос запитав, а цей ваш стріле?
[1:18:08] Просто місцева вимова, як от південний акцент в америці?
[1:18:12] Чи справжня мова справжній діалект запевнив капітан
[1:18:16] звичайні норвежці там і слово не впнуть.
[1:18:20] На цій планеті, мабуть, мільярд різних говірок, приборметів
[1:18:24] ґадмен і кожна для когось священна.
[1:18:27] Навіть рід вів він далі, як зясувалося, був готовий
[1:18:30] прикінчити мене лише тому, що його родина походить із того
[1:18:34] куточка англії, де розмовляють з особливим акцентом.
[1:18:38] Він ще час від часу перекривляв його наче жартома, але насправді
[1:18:43] йому було не до жартів. Енее ж ця відповідь пролунала
[1:18:48] вже звідкись здалека і самого капітана.
[1:18:51] Ґадмен бачив мов крізь туман, тож постає питання, чи можемо ми
[1:18:55] дозволити всьому цьому статися? Не уявляю, як ви збираєтеся це
[1:19:01] зупинити ледве вимовив ґмен, хіба що знову спробуйте вбити
[1:19:06] мене алуан із гулітами не встигнуть захистити.
[1:19:10] У мене таке відчуття, ніби вони намагаються достукатися до мене
[1:19:14] просто зараз. Але я надто глибоко провалююся в
[1:19:17] сон. Усе такий же далекий голос
[1:19:21] капітана, прозвучав над вуха, а як щодо отрути у твоїй склянці
[1:19:26] від цього вони зможуть тебе захистити?
[1:19:30] Я якраз хотів сказати мляво, пресидив ґадмен, що напій ти
[1:19:35] мені налив міцний я. Він замовк і безсило спов у
[1:19:40] кріслі дивлячись перед собою крізь густу пелену.
[1:19:44] Оце так прохріпів він. А якщо отрута не подіє, додав
[1:19:50] бйорнссон, ми просто порубаємо тебе на шматки.
[1:19:54] Ах ти ж пакетко видихну гадмен, зсуваючись із крісла на підлогу,
[1:20:00] вибач гаде. Якийсь час гадмен лежав із
[1:20:05] заплющеними очима ледь притомний упевнений, що досі перебуває на
[1:20:09] підлозі в капітанській каюті. Аж раптом інше відчуття земля я
[1:20:16] лежу на траві, чорт забирай. Він кліпнув по віками, тоді
[1:20:21] різко розплющив очі й сів. Він перебував на схилі пагорба
[1:20:25] ген далеко внизу аж до самого обрію розкинулося місто будівлі
[1:20:31] мінилися кришталевим блиском, золота, вимсяйвом та срібними
[1:20:35] відблисками мільярдів яскравих цаток, що спалахували
[1:20:38] фіолетовими та червоними вогнями.
[1:20:41] Це місто зовсім не скидалося на ті, які гадман бачив у своїх
[1:20:45] численних плаваннях. Натомість прийшло тріумфальне
[1:20:49] розуміння. Гей вигукнув він уголос
[1:20:53] англійською. Фреска мова вмить здалася
[1:20:56] далекою та дрібязковою. Черговий часовий зсу.
[1:21:01] Захоплений цією думкою, він схопився на ноги у голові
[1:21:05] вигулькнув 1 здогад про те, куди саме привів його цей помах
[1:21:09] маятника. Золоте срібне кришталеве місто.
[1:21:13] Чомусь він був впевнений. У цьому належало стародавній
[1:21:16] величній у кшта до катастрофи до того, як вона занурилася в
[1:21:22] колосальні глибини водойми, яку в далекому майбутньому назвуть
[1:21:26] тихим океаном. Там у 20 столітті він очевидно,
[1:21:31] помер від отрути чи від ножа, але старий добрий луан та його
[1:21:37] гуліти зуміли втримати рівновагу в часі, закинувши його на
[1:21:41] мільйони років назад. Як довго це триватиме цього разу
[1:21:47] хвилювання перед невідомим здавалося тепер такою ж далекою
[1:21:50] емоцією, як і фризька мова, що колись жила в його серці.
[1:21:56] Він почав спускатися з пагорба, почуваючись емігрантом, який
[1:22:00] прибув до нової країни палким схвильованим готовим стати
[1:22:04] частиною цього світу без жодних думок про минуле без
[1:22:08] національних упереджень готовим до повного злиття з цим народом.
[1:22:13] Це була велика мить його присвячення новому всесвіту.

Shows are listed from Apple Podcasts' charts and directory, and Podcast Index where it is used. Every show and episode belongs to its publisher and plays from the publisher's own feed; this site hosts none of them.